1/1209
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 вересня 2021 року м. Київ № 640/21471/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
до Державної аудиторської служби України
третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача
товариство з обмеженою відповідальністю «Діаконт»
про визнання протиправним та скасування висновку,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі - позивач), адреса: 01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3 до Державної аудиторської служби України (надалі - відповідач), адреса: 04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 4, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Діаконт» (надалі - третя особа), адреса: 08161, Київська область, село Віта-Поштова, вулиця Набережна, будинок 33, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України, опублікований 27 серпня 2020 року, про результати моніторингу закупівлі державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ДК 021:2015:32320000-2: Телевізійне й аудіовізуальне обладнання (Система промислового телебачення для енергоблока № З ВП ЮУАЕС), (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-010060-b).
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень неправомірного висновку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до резолютивної частини висновку Держаудитслужби зазначено, що висновки викладені останнім є необґрунтованими, протиправними та такими, що суперечать дійсності, оскільки учасником ТОВ «Діаконт» на виконання вимог позивача щодо тендерної документації було в повному обсязі виконано такі вимоги, проте аудиторами були недостатньо досліджені документи, подані ТОВ «Діаконт» у складі тендерної пропозиції.
Представник державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» категорично не погоджується із висновком Держаудитслужби викладеними у висновку від 27 серпня 2020 року, враховуючи те, що висновки відповідача щодо виявлених під час моніторингу закупівель порушень у сфері публічних закупівель є необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а отже, відповідно, складений на підставі здійснення такого моніторингу висновок є незаконними та таким, що підлягає скасуванню.
Виходячи з вищевикладеного, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Заперечуючи проти аргументів, викладених позивачем в позовній заяві, представником відповідача було подано відзив, в якому останній зазначає, що ознайомившись із позовною заявою позивача про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, вважає, що доводи позовної заяви є необґрунтованими та безпідставними, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню з огляду на те, що за результатами моніторингу процедури закупівлі уповноваженим органом було установлено невідповідність тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Діаконт», визначених позивачем тендерних вимог, а тому відповідно до пункту 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» позивач повинен був відхилити тендерну пропозицію, зокрема у зв'язку з тим, що тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Керуючись викладеними вище обставинами представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, з підстав необґрунтованості доводів позивача викладених у адміністративному позові.
Не погоджуючись з аргументами викладеними представником відповідача у відзиві на адміністративний позов, представником позивача було подано відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що відзив не містить додаткових до вже викладених у оскаржуваному висновку аргументів контролюючого органу, у зв'язку з чим представник позивача підтримав викладену у позовній заяві позицію про необґрунтованість висновку Державної аудиторської служби України щодо невідповідності тендерних пропозицій зазначених учасників закупівлі, моніторинг якої здійснено, спричинений виключно неврахуванням особливостей предмету закупівлі та недостатнім дослідженням документів, які подані такими учасниками у складі своїх пропозицій.
На підставі викладеного, представник позивача підтримав викладені в адміністративному позові аргументи та просив суд задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», 16 квітня 2020 року розміщено в електронній системі закупівель оголошення про проведення закупівлі ДК 021:2015:32320000-2: Телевізійне й аудіовізуальне обладнання (Система промислового телебачення для енергоблока № З ВП ЮУАЕС), номер закупівлі у електронній системі закупівель UA-2020-04-16-010060-b, (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-010060-b) (далі - Закупівля).
Для участі у торгах свої пропозиції подали три учасники: ТОВ «Діаконт», ТОВ «Комтех», NUVIA a.s.
За результатами розгляду тендерних пропозицій на їх відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та учасників на відповідність встановленим у ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ кваліфікаційним критеріям, державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 06 липня 2020 року було прийнято рішення про допуск до електронного аукціону тендерних пропозицій ТОВ «Діаконт» та ТОВ «Комтех».
За результатами автоматичного електронного аукціону, який відбувся 03 серпня 2020 року, найбільш економічно вигідною пропозицією була визначена тендерна пропозиція учасника ТОВ «Діаконт» з остаточною ціною пропозиції 81 288 024,00 грн, у т. ч. ПДВ.
04 серпня 2020 року тендерним комітетом позивача визначено учасника ТОВ «Діаконт» переможцем.
19 серпня 2020 року між державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та ТОВ «Діаконт» було укладено договір № 53-129-01-20-02159, який 20 серпня 2020 року розміщений в електронній системі закупівель.
06 серпня 2020 року Державною аудиторською службою України згідно наказу № 222 прийнято рішення про початок моніторингу Закупівлі.
За результатами моніторингу Державною аудиторською службою України 27 серпня 2020 року в системі електронних закупівель було оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі, у пункті 2 констатуючої частини якого вказано, що за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій ТОВ «Діаконт» та ТОВ «Комтех» установлено порушення державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» абзацу другого пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічна закупівлі».
Пунктом 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку було зобов'язано державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель в установленому порядку, зокрема шляхом відміни тендеру.
03 вересня 2020 року державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у встановлений Законом строк в електронній системі закупівель оприлюднено аргументовані заперечення до такого Висновку.
Однак, станом на день подання цієї позовної заяви відповідачем не зазначено у електронній системі закупівель інформації щодо результатів розгляду заперечень до висновку, наданих позивачем.
Не погоджуючись з вищевикладеними діями та висновком уповноваженого органу про результати моніторингу закупівлі позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормативно-правовим актом, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, є Закон України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, а саме № 922-VIII редакція від 02 квітня 2020 року).
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Частиною 1 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини 4 статті 22 цього Закону.
Згідно частини 2 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Частиною 6 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Приписами частини 7 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджені наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 (надалі - Порядок № 86).
Пунктом 3 Порядку №86 визначено, що висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Відповідно до пунктів 4-6 Порядку № 86 після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження. Висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг закупівлі.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Державною аудиторською службою України відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, було здійснено моніторинг процедури закупівлі в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель ID: UA-2020-04-16-010060-b (Система промислового телебачення для енергоблоку № З ВП ЮУАЕС).
Також, судом встановлено, що зазначений моніторинг було розпочато на підставі наказу Держаудитслужби від 06 серпня 2020 року № 222 «Про початок моніторингу закупівель».
Водночас, щодо змісту виявлених уповноваженим органом порушень, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:
1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;
4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
З правової норми статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» випливає про необхідність відхилення замовником тендерної пропозиції в разі якщо учасник, зокрема: тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Щодо тверджень уповноваженого органу у оскаржуваному висновку про те, що тендерні пропозиції ТОВ «Діаконт» та ТОВ «Комтех» не містять інформації щодо типу та марки обладнання, яке планується до постачання, що передбачено у Додатках № 1 та № 2 до тендерної документації, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Суд в свою чергу звертає увагу, що відповідно до наданих до матеріалів справи документів вбачається, що система промислового телебачення являє собою одиничну продукцію (автоматизована система управління і/або контролю), виробництво якої здійснюється на підставі технічного завдання (технічної специфікації), розробленого та затвердженого у порядку, встановленому СОУ НАЕК 077:2015 «Управління закупівлями продукції. «Технічні умови», «Технічні специфікації» та «Технічні завдання» на продукцію для атомних електростанцій (АЕС). Порядок розроблення, розгляду, погодження та поводження». Оскільки система промислового телебачення є комплексною системою, яка складається з великої кількості частин (комплектуючих) обладнання різного за типом та марками, державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не визначало у тендерній документації, зокрема, у додатках до неї, вимог щодо типу та марки обладнання, що вбачається зі змісту відповідних колонок Додатку № 1 та № 2 до тендерної документації.
При цьому форми Додатків № 1 та № 2 до тендерної документації (назви колонок таких додатків) є уніфікованими для проведення закупівель різних видів товару (у тому числі як серійного, так і одиничного виробництва), заголовки форм таблиць передбачають можливість зазначити найменування товару (для несерійних товарів) або типу та марки (для серійної продукції).
На виконання вимог тендерної документації учасником процедури закупівлі ТОВ «Діаконт» в електронній системі закупівель розміщено тендерну пропозицію (цінову) та інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі учасником ТОВ «Комтех» - тендерну пропозицію (цінову) та інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, оформлені відповідно до запропонованих Замовником форм, викладених у Додатках 1, 2 до тендерної документації.
Разом з цим, з аналізу наданих до суду матеріалів вбачається, детальна інформація щодо складових частин системи, їх типи, марки, характеристики, визначені учасниками окремо у наданих у складі їх тендерних пропозицій проектах технічних завдань (технічних специфікацій), а саме, ТОВ «Діаконт» та ТОВ «Комтех».
Тобто, з викладеного вбачається, що на виконання вимог умов тендерної документації позивача, ТОВ «Діаконт» та ТОВ «Комтех» було надано до замовника документи на підтвердження інформації щодо типу та марки обладнання, яке планується до постачання, що передбачено у Додатках № 1 та № 2 до тендерної документації.
Щодо посилань уповноваженого органу на те, що тендерна пропозиція ТОВ «Діаконт» містить документ « 41_Технічний oпис.pdf», у якому відсутня інформація, передбачена у Додатку 4 тендерної документації, а саме: розділ 2 «Перелік документів, вимогам, яких повинна відповідати продукція, що закуповується», розділ 4 «Межі відповідальності постачальника (виробника) та замовника (кінцевого користувача)», розділ 11 «Вимоги до звіту про виконані проектно-конструкторські роботи, розрахунки за проектом та аналіз проекту», розділ 13 «Управління невідповідностями» та розділі 14 «Навчання персоналу Замовника», суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов тендерної документації, а саме абзацу 3 пункту 6 розділу III тендерної документації з метою подання інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі, учасник повинен надати ТУ (ТС) або ТЗ, за якими товар виготовляється, погоджені з державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», згідно зі встановленими в СОУ НАЕК 077 порядком, що підтверджує відповідність технічних характеристик такої пропозиції.
При цьому, суд звертає увагу, що абзацом 5 пункту 6 розділу III ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ передбачено, що у випадку відсутності погодження ТУ (ТС) або ТЗ з державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на момент подачі тендерної пропозиції, учасник надає проект ТУ (ТС) або ТЗ, підписаний виробником продукції. Разом з проектом ТУ (ТС) або ТЗ необхідно надати документи виробника, що підтверджують можливість виготовлення товару із встановленими параметрами (паспорт, технічний опис, специфікація і т.п.) (абзац п'ятий пункту 6 розділу III тендерної документації).
В свою чергу, судом встановлено, що на виконання зазначених вимог тендерної документації, ТОВ «Діаконт» у складі тендерної пропозицій надано проект технічного завдання (ТЗ) «Система промислового телебачення енергоблоку № 3 ВП «Южно-Українська АЕС» ДННД.463439.173 ТЗ, з аналізу якого вбачається, що вказаний проект в собі містить усі передбачені Додатком 4 розділи, про відсутність яких зазначає відповідач, зокрема: - розділ 2 «Перелік документів, вимогам яких повинна відповідати продукція, що закуповується», - розділ 4 «Межі відповідальності постачальника (виробника) та замовника (кінцевого користувача)», - розділ 11 «Вимоги до звіту про виконані проектно-конструкторські роботи, розрахунки за проектом та аналіз проекту», - розділ 13 «Управління невідповідностями», - розділ 14 «Навчання персоналу замовника».
Таким чином, з урахуванням встановленого вище, суд приходить до висновку, що відповідачем помилково здійснювалась оцінка документу « 41_Технічний опис.pdf», як такого, що підтверджує інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі, та такого, що має відповідати Додатку № 4 до тендерної документації, оскільки основним підтверджуючим документом відповідності пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема Додатку 4 до тендерної документації, є технічне завдання (ТЗ), яке взагалі не розглядалось відповідачем на предмет відповідності умовам тендерної документації. Технічний опис предмета закупівлі підтверджує можливість виготовлення товару, та не повинен містити у собі інформацію, передбачену Додатком № 4 до тендерної документації.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач на підставі аналізу помилково обраного документа, наданого учасником, прийшов до необґрунтованого та безпідставного висновку про невідповідність пропозиції учасника ТОВ «Діаконт» умовам тендерної документації.
Більше того, суд звертає увагу, що відповідач у своєму висновку зазначає про те, що питання визначення відповідності тендерної пропозиції учасника технічним та якісним характеристикам даної процедури закупівлі потребує спеціалізованого експертного дослідження.
З аналізу доданого до матеріалів справи висновку технічної комісії державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 03 липня 2020 року щодо закупівлі ДК 021:2015:32320000-2: Телевізійне й аудіовізуальне обладнання (Система промислового телебачення для енергоблока № 3 ВП ЮУАЕС), вбачається, що спеціалісти технічної комісії прийшли до висновку про те, що тендерна пропозиція ТОВ «Діаконт» та ТОВ «Комтех» відповідають технічним вимогам тендерної документації (пункту 6 розділу III тендерної документації, додатку № 2 до тендерної документації, додатку № 4 до тендерної документації).
Таким чином, в даному випадку, суд приходить до висновку, що уповноважений орган зазначаючи про те, що тендерна пропозиція ТОВ «Діаконт» не відповідає умовам тендерної документації, діяв необґрунтовано, оскільки викладені вище обставини підтверджують відповідність поданої ТОВ «Діаконт» тендерної пропозиції.
Щодо тверджень уповноваженого органу про те, що тендерна пропозиція ТОВ «Діаконт» містить листи-відгуки у яких зазначено про своєчасне та в повному обсязі виконання ТОВ «Діаконт» договірних зобов'язань, що не відповідає тендерній документації, оскільки, як за твердженнями представника відповідача, замовник просив надати листи-відгуки з підтвердженням позитивного досвіду експлуатації систем (обладнання) промислового телебачення, та те, що тендерна пропозиція ТОВ «Діаконт» містить копію акту про пусконалагоджувальні роботи системи промислового телебачення енергоблоку № 2 ВП ЮУАЕС від 20 травня 2019 року № Пк.2.0028.6968, у якому зазначено, що надане до приймання обладнання готове до введення в дослідну експлуатацію, що також не підтверджує позитивний досвід експлуатації систем (обладнання) промислового телебачення та свідчить про недотримання вимоги встановлені абзацом 7 пункту 6 розділу III тендерної документації, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до абзацу 5 пункту 5.2 розділу III тендерної документації встановлено, що учасник процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції повинен надати акти введення в експлуатацію або листи-відгуки кінцевих користувачів про наявний позитивний досвід експлуатації систем (обладнання) промислового телебачення, що запропоновані учасником в його тендерній пропозиції (не менше двох актів або відгуків), вказане в свою чергу спростовує зазначені відповідачем у оскаржуваному висновку твердження про те, що з вимог тендерної документації вбачається, що замовник просив надати листи-відгуки з підтвердженням позитивного досвіду, оскільки в даному випадку, вимога замовником була викладена не в такій редакції, як зазначає контролюючий орган.
На виконання зазначеної вимоги тендерної документації, товариством з обмеженою відповідальністю «Діаконт» у складі тендерної пропозиції було надано, зокрема, листи-відгуки кінцевих користувачів про наявний позитивний досвід експлуатації систем (обладнання) промислового телебачення, а саме:
- лист ВП «Южно-Українська АЕС» від 31 липня 2019 року № 26/776-332 «Про надання відгуку», відповідно до абзацу п'ятого якого вбачається, що ВП «Южно-Українська АЕС було надано наступний відгук: «Зауваження щодо якості, комплектності обладнання, виконання ТОВ «Діаконт» договірних зобов'язань у якості виробника і постачальника відсутні. Обладнання системи промислового телебачення, яке встановлене на енергоблоці № 2 ВП «Южно-Українська АЕС» працює у штатному режимі»;
- лист ВП «Рівненська АЕС» від 27 липня 2018 № 041-2-12/3355-е «Про надання відгуку» відповідно до якого вбачається, що ВП «Рівненська АЕС» було надано наступний відгук: «щодо постачання запасних частин до систем промислового телебачення для потреб ВП «Рівненська АЕС», відповідно до змісту якого поставлене обладнання впроваджено в експлуатацію, зауваження до якості поставленого обладнання відсутні»;
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до аналізу матеріалів справи та як зазначає позивач вбачається, що ВП «Южно-Українська АЕС» та ВП «Рівненська АЕС» є відокремленими підрозділами державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що на переконання суду свідчить про достатню обізнаність замовника Закупівлі у якості роботи обладнання, поставленого ТОВ «Діаконт», на його відокремлені підрозділи.
Таким чином, з урахуванням викладених вище та встановлених судом обставин у сукупності, суд приходить до висновку, що учасником ТОВ «Діаконт» було в повному обсязі виконано вимоги тендерної документації, а уповноваженими особами Державної аудиторської служби України було недостатньо досліджені документи, подані ТОВ «Діаконт» у складі тендерної пропозиції.
Отже, беручи вищевикладене, суд приходить до висновку, що тендерна пропозиція ТОВ «Діаконт» відповідає умовам тендерної документації державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що в свою чергу дає підстави для висновку, що оскаржуваний висновок складено відповідачем без врахування фактичних обставин справи, а мотиви останнього не відповідають наявним у матеріалах справи доказам.
Відтак, на переконання суду наявні усі підстави для задоволення позовних вимог позивача та визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України, опублікований 27 серпня 2020 року, про результати моніторингу закупівлі державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ДК 021:2015:32320000-2: Телевізійне й аудіовізуальне обладнання (Система промислового телебачення для енергоблока № З ВП ЮУАЕС), (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-010060-b)
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Згідно з частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2 102,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної аудиторської служби України, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Діаконт» про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України, опублікований 27 серпня 2020 року, про результати моніторингу закупівлі державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ДК 021:2015:32320000-2: Телевізійне й аудіовізуальне обладнання (Система промислового телебачення для енергоблока № З ВП ЮУАЕС), (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-010060-b).
3. Стягнути на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (адреса: 01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3, код ЄДРПОУ 24584661) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, місто Київ, вулиця Сагайдачного, будинок 4, код ЄДРПОУ 40165856) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова