ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 вересня 2021 року м. Київ № 640/33244/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кидонь Євгенія Вікторовича, Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи Акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кидонь Євгенія Вікторовича (далі - відповідач-1), Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач-2), у якому просить суд:
- визнати дії головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кидонь Є.В. відносно стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 487 432,69 грн. протиправними;
- зобов'язати головного Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кидонь Є.В. скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП№ 58979956 від 24.04.2019 року, а виконавче провадження відносно стягнення виконавчого збору у розмірі 10% закрити;
- зобов'язати старшого Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кидонь Є.В. припинити чинність всіх видів обтяжень та арештів.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Тобто, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.
Таким чином, позивач вказує на неправомірність стягнення судового збору після повернення виконавчого листа стягувачу за його заявою без виконання, оскільки державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувана присуджених сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачами відзиву суду надано не було, хоча ухвала суду від 01.02.2021 була ними отримана 12.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0315073447500, що не перешкоджає розгляду справи по суті враховуючи скорочені строки розгляду справ даної категорії передбачені ст. 287 КАС України.
Проте, на виконання вимог ухвали від 01.02.2021 відповідачем надано суду копію матеріалів виконавчого провадження № 58979956.
Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Також ухвалою суду від 26.08.2021 залишено без руху позовну заяву після відкриття провадження у справі та запропоновано позивачу уточнити позовні вимоги. У відповідь на ухвалу, позивачем 10.09.2021 подано уточнену позовну заяву, яка прийнята судом до розгляду та продовжено розгляд справи, про що винесено відповідну ухвалу від 22.09.2021.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
У провадженні Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 53906968 стосовно виконання виконавчого листа № 752/15814/13 від 08.08.2013 Голосіївського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу в сумі 182 280,27 дол. США.
17.04.2019 старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Урбаном Д.Д. у ВП № 53906968 прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу без подальшого виконання згідно його заяви на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
В той же день 17.04.2019 старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Урбаном Д.Д. у ВП № 53906968 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 18 228,02 дол.США з ОСОБА_1
24.04.2019 головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кидонь Є.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 58979956 з примусового виконання іншої постанови № 53906968 від 17.04.2019 Дніпровського РВДВС про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 18 228,02 дол. США.
Також 24.04.2019 головним державним виконавцем Кидонь Є.В. у ВП № 58979956 прийнято постанову про арешт майна боржника. 26.11.2019 головним державним виконавцем Кидонь Є.В. у ВП № 58979956 прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. 04.12.2019 головним державним виконавцем Кидонь Є.В. у ВП № 58979956 прийнято постанову про розшук майна боржника. 04.12.2019 головним державним виконавцем Кидонь Є.В. у ВП № 58979956 прийнято постанову про арешт коштів боржника.
Під час розгляду справи судом встановлено, що з тексту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується саме з постановою старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Урбана Д.Д. у виконавчому провадженні № 53906968 від 17.04.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.
Водночас, в прохальній частині позову позивач просить суд зобов'язати головного Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кидонь Є.В. скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 58979956 від 24.04.2019. Проте підстав протиправності постанови ВП № 58979956 від 24.04.2019 позовна заява не містить.
Таким чином, оскільки підстави позову не співпадали з прохальною частиною позову, ухвалою суду від 26.08.2021 суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та запропонував позивачу уточнити позовні вимоги.
10.09.2021 позивачем подана уточнена позовна заява, яка виявилась ідентичною позовній заяві.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
В уточненій позовній заяві, як і в самій позовній заяві позивач просить скасувати постанову головного державного виконавця від 24.04.2019 у виконавчому провадженні № 58979956.
Отже суд розглядає дану справу в межах позовних вимог, а саме в частині правомірності постанови головного державного виконавця від 24.04.2019 у виконавчому провадженні № 58979956.
На виконання вимог ухвали суду від 01.02.2021 відповідачем подано суду матеріали виконавчого провадження № 58979956, з яких вбачається, що 24.04.2019 головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кидонь Є.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 58979956.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач оскаржує саме постанову про відкриття виконавчого провадження № 58979956 від 24.04.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 58979956 відкрито з примусового виконання іншої постанови Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 53906968 від 17.04.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 18 228,02 дол. США.
Відповідно до статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон № 1403-VIII).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Судом проаналізовано постанову про відкриття виконавчого провадження № 58979956 від 24.04.2019 на дотримання ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" та встановлено, що вона повністю відповідає згаданим положенням Закону.
Отже суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 58979956 від 24.04.2019.
Одночасно суд звертає увагу позивача на те, що наведені ним, як в позовній заяві, так і в уточненні, підстави позову, стосуються незгоди останнього з стягнення з нього виконавчого збору під час виконавчий дій у виконавчому провадженні № 53906968.
Зокрема, позивач вважає неправомірним стягнення з нього у виконавчому провадженні № 53906968 виконавчого збору, згідно з постановою від 17.04.2019, оскільки у виконавчому провадженні № 53906968 виконавчий документ повернуто стягувачу без подальшого виконання згідно його заяви на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, позивачу доречно було б оскаржувати постанову державного виконавця від 17.04.2019 у виконавчому провадженні № 53906968 про стягнення виконавчого збору, а не постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 58979956 від 24.04.2019.
Позивач не скористався правом уточнити свої позовні вимоги та обрати належний спосіб захисту своїх прав відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2021 про залишення позовної заяви без руху.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, позивачем у даному випадку обрано невірний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови у позові.
Водночас, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні позовних вимог не позбавляє позивача права звернутися з позовом вже про скасування постанови державного виконавця від 17.04.2019 у виконавчому провадженні № 53906968 про стягнення виконавчого збору.
Беручи до уваги висновок суду про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати, пов'язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2-5, 19, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кидонь Євгенія Вікторовича, Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи Акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Т.П. Балась