20 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/7641/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та поданні необхідних документів до Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівський області для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ та зобов'язати відповідача вчинити відповідні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив в оформленні та направленні вказаних документів щодо позивача до відповідного органу Пенсійного фонду України, оскільки він не має права самостійно вирішувати питання щодо відсутності у позивача права на пенсію або розмір пенсії, такі рішення приймаються органами Пенсійного фонду України.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечує та зазначає, що для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Тому відсутні підстави для підготовки документів, необхідних для призначення позивачу пенсії за вислугу років на умовах, вказаних позивачем.
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу в структурних підрозділах Державної прикордонної служби України.
Відповідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України, (по особовому складу) від 17.07.2018 № 653-ОС ОСОБА_1 , було звільнено з військової служби за пунктом «а» по закінченню строку контракту.
Відповідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України (по особовому складу) від 01.08.2018 №718-ОС ОСОБА_1 , було звільнено з військової служби за пунктом «а» по закінченню строку контракту та з 01.08.2018 виключено зі списків особового складу та направлено на військовий облік до Чернігівського ОМВК.
Згідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України (по особовому складу) від 01.08.2018 №718-ОС вислуга років ОСОБА_1 станом на 01.08.2018 складала: календарна: 19 років 00 місяців 17 днів, пільгова: 07 років 10 місяців 27 днів, всього: 26 років 11 місяців 14 днів.
У травні 2021 року позивач звернувся до Адміністра Державної прикордонної служби України з заявою та доданими до і документами для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років.
17 червня 2021 року Адміністрація Державної прикордонної служби України листом № 115/К-5983-3118 повідомила позивача про відсутність нього права на призначення пенсії за вислугу років, оскільки умовою призначення цієї пенсії є наявність відповідної календарної вислуги.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини виникли з приводу відмови суб'єкта владних повноважень зарахувати пільговий стаж до вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцю.
Суд звертає увагу, що умови праці особи впливають на розмір її заробітної плати, на тривалість робочого часу, відпустки та інші соціальні гарантії. Законодавець передбачив призначення пенсій за вислугу років; особливість такого виду пенсії полягає у зменшеному пенсійному віці, внаслідок виконання роботи, яка визначена законодавством такою, що призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Тобто, вказаний вид пенсії є відповідним заохоченням для осіб, умови праці яких негативно впливають на їх професійну працездатність.
Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон № 2262).
Відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п. "б"-"д", "ж" ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Статтею 17-1 Закону № 2262 визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі №569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі №750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Водночас Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262 у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.
Судом встановлено, що у позивача були наявні 19 років 00 місяців 17 днів, пільгова: 07 років 10 місяців 27 днів, всього: 26 років 11 місяців 14 днів.
З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, суд погоджується з твердженням позивача про те, що наявної у нього вислуги років достатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.12 Закону № 2262.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати мита.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та поданні необхідні документи до Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівський області для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати необхідні документи до Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівський області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням пільгової вислуги років.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) .
Відповідач: Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 00034039).
Повний текст рішення виготовлено 20 вересня 2021 року.
Суддя Д.В. Лобан