24 вересня 2021 р. м. Чернівці справа № 600/716/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, -
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.05.2021 р., залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення 86 сесії VII скликання Чернівецької міської ради від 08.12.2020 р. №2532 Зобов'язано Чернівецьку міську раду надати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,05 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою АДРЕСА_1 , між земельними ділянками кадастрові номери 7310136600:36:002:0171 та 7310136600:36:002:1015. Зобов'язано Чернівецьку міську раду подати Чернівецькому окружному адміністративному суду звіт про виконання рішення суду у цій справі протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1816,00 грн. Повернуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Ухвалою суду від 17.09.2021 р. призначено судове засідання з розгляду питання, щодо встановлення нового строку для подання звіту або накладення штрафу.
24.09.2021 р. Чернівецька міська рада подала до суду звіт по справі №600/716/21-а, в якому вказувала, що юридичним управлінням міської ради листом №367-юр на адресу профільного виконавчого органу - Департаменту урбаністики та архітектури міської ради направлено листа щодо виконання рішення від 20.05.2021 р. згідно інформації наданою Департаментом урбаністики та архітектури міської ради повідомляємо, що проект рішення "Про надання ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" планується до розгляду на сесії міської ради (жовтень місяць 2021 р.) з оприлюдненнями на сайті Чернівецької міської ради згідно затвердженого графіку оприлюднення проектів рішень міської ради. У відповідності до графіку пленарних засідань сесії Чернівецької міської ради зазначений вище проект рішення буде оприлюдненим до 12.10.2021 р. У зв'язку з викладеним просили надати додатковий строк до 15.11.2021 р. для виконання вказаного вище судового рішення.
Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що положення частини 1 статті 382 КАС України кореспондуються з положеннями частити 6 статті 246 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині рішення суду зазначається встановлений судом порядок та строк виконання рішення.
Такий контроль здійснюється судом, шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії” (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини” (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення “Ліпісвіцька проти України” №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Бурдов проти Росії” від 07.05.2002, “Ромашов проти України” від 27.07.2004, “Шаренок проти України” від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України” (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі “Крищук проти України” (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 3 статті 129-1 Конституції України, контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною 1 статті 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.
У справі № 800/592/17 Велика Палата Верховного Суду змінила підхід до правил застосування судового контролю, роз'ясненого у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.03.2017 "Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства". Вищий адміністративний суд України вважав, що суд першої чи апеляційної інстанції може застосовувати судовий контроль за виконанням рішення суб'єкта владних повноважень відповідачем у справі під час прийняття рішення у справі. Натомість, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подане й після ухвалення судового рішення у справі.
Крім того, в Рішенні від 30.06.2009 у справі № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь - яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).
27.07.2021 року зазначене рішення набрало законної сили, після перегляду Сьомим апеляційним адміністративним судом.
24.09.2021 року представником відповідача до суду подано звіт про виконання рішення суду. Зі змісту якого встановлено, що рішення суду в даній справі фактично не виконане.
Разом з тим, відповідачем повідомлено, що у відповідності до графіку пленарних засідань сесії Чернівецької міської ради проект рішення "Про надання ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки " буде оприлюднено до 12.10.2021 р. на сайті Чернівецької міської ради
Відповідно до частини 2 статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу на те, що законодавець в статті 382 КАС України визначив не тільки обов'язок подати звіт у вигляді повідомлення суду та учасників справи, а і імперативно виклав норми, які саме зобов'язують відповідача - суб'єкта владних повноважень виконати рішення суду, яке набрало законної сили. Іншими словами, подання до суду звіту, ще не означає його виконання. Звіт має містити інформацію про повне виконання рішення суду, інакше б втрачалась мета такого заходу процесуального примусу.
Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин справи, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту, щодо виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 600/716/21-а від 20.05.2021 року, та зобов'язати Чернівецьку міську раду подати до суду звіт про виконання рішення суду в строк до 15.11.2021 р.
Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Встановити новий строк подання звіту, про виконання судового рішення в справі №600/716/21-а.
Зобов'язати Чернівецьку міську раду подати до Чернівецького окружного адміністративного суду в строк до 15 листопада 2021 року звіт про виконання судового рішення від 20.05.2021 року в справі №600/716/21-а
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя І.В. Маренич