про залишення позовної заяви без руху
24 вересня 2021 року справа № 580/7379/21
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративної справи №580/7379/21
за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (вул.Смілянська, 120, м.Черкаси, Черкаська область, 18000, ЄДРПОУ 40333440)
до Управління Держпраці у Черкаській області (бул. Шевченка, 205, м.Черкаси,18001, код ЄДРПОУ 39881228)
третя особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та скасування припису, прийнято ухвалу.
22.09.2021 вх.36336/21 Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, звернувшись з адміністративним позовом та із заявою про забезпечення позову до Черкаського окружного адміністративного суду до Управління Держпраці у Черкаській області третя особа ОСОБА_1 , просить: визнати протиправним та скасувати припис від 14.09.2021 №ЧК 486/1508/АВ/П Управління Держпраці у Черкаській області. Додатково просить стягнути судові витрати зі сплати судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено 24.09.2021.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, підлягають залученню до участі у справі, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. У позові не зазначено на стороні кого виступає третя особа та не окреслено зміст і характер її вимог.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернення до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, проте у позові не зазначено про захист яких прав та інтересів йдеться. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
У позовній заяві не зазначено, яке право позивача порушено з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві позивач повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправної бездіяльності відповідача, зокрема, у чому саме полягає така бездіяльність та/або протиправні дії, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено коли і яким саме суб'єктом публічної адміністрації, виходячи зі змісту припису.
Зміст вимог позовної заяви необхідно сформувати відповідно до п.п. 4, 5 та 9 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Верховний Суд у справі № 400/296/19 зазначив - порушення відповідачем порядку перевірки є достатньою підставою для скасування її наслідків. Інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Верховний Суд у справі № 818/998/17 (п.41) не бере до уваги посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій, в порушення, як він вважає, норм процесуального права, не було надано оцінку усім доводам учасників справи, оскільки така, за даних конкретних обставин справи, не була доцільною і необхідною, позаяк в основу висновку про задоволення позову покладено самостійну та достатню підставу для скасування спірного припису (незаконність наказу про проведення перевірки), що ґрунтується на неодноразово висловленій позиції Верховного Суду України, підтриманої у постановах Верховного Суду, й заснована на обставинах преюдиціального характеру, що були встановлені під час розгляду іншої справи, а тому, в силу частини четвертої статті 78 КАС України, не підлягали доказуванню.
Відповідно до п.19 ч.1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк
Відповідно до ч.4. ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У додатках до позовної заяви не зазначено про надання припису та не йдеться про оскарження індивідуального акта, не надано розпорядчого документа про захід державного нагляду (контролю) від 31.08.2021 №522-Н та посвідчення (направлення №523) відповідно до акта від 14.09.2021.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області до Управління Держпраці у Черкаській області третя особа ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування припису, залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: позовної заяви із дотриманням вимог оформлення адміністративного позову, уточненими позовними вимогами та підтвердженням обставин доказами з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та дотримання вимог КАС України на стороні кого визначено третю особу і про захист яких прав та інтересів йдеться на підставі якого індивідуального акта.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві. Копію ухвали надіслати позивачеві. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова