Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
24 вересня 2021 р. Справа № 644/7989/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (пр. Московський, буд. 198/3,м. Харків,61082, код ЄДРПОУ 41248021) про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача вірно зробити перерахунок пенсії, провести всі недотримані виплати, внести потрібні всім зміни в "злополучний" довідник, притягнути "банду", яка знущається та економить до кримінальної відповідальності відповідальності за невиконання Канонів, положення Конституції, недотримання Законів, зловмисне приховування і подання інформації в спотвореному вигляді, злісне невиконання посадових обов'язків та підробку документів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання в порядку ст. 169 КАС України, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову:
1) майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу
2) немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено на 2021 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 1 січня - 2270 грн.
Судом встановлено, що позивачем заявлено вимога немайнового характеру, а тому позивач мав сплати судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутня квитанція року про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.
Отже позивачу слід сплатити судовий збір судовий збір у розмірі 908,00 грн. та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору у відповідному розмірі.
Крім того, суд зазначає, що абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
З змісту позовної заяви встановлено, що невірний розрахунок відповідачем пенсії відобразився на її величину та привів до її невиплати 22.07.2020 року в повному обсязі.
Позивач звернувся до суду 26.08.2021, що підтверджується відтиском вхідного штампу канцелярії суду, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду.
Заяву про поновлення строку звернення до суду позивачем не було надано.
Щодо змісту позовних вимог та викладу обставин, суд зауважує наступне.
Відповідно до пункту 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (пункт 9 частини п'ятої статті 160 КАС України).
Позивач просить зобов'язати відповідача вірно зробити перерахунок пенсії, провести всі недотримані виплати, внести потрібні всім зміни в "злополучний" довідник, притягнути "банду", яка знущається та економить до кримінальної відповідальності відповідальності за невиконання Канонів, положення Конституції, недотримання Законів, зловмисне приховування і подання інформації в спотвореному вигляді, злісне невиконання посадових обов'язків та підробку документів, однак, не зазначає яке саме рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи або законні інтерес, та з яких підстав.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Також, пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, виходячи з наведеного, зобов'язання суб'єктів владних повноважень вчинити певні дії є способом відновлення права особи, порушеного діями чи бездіяльністю таких осіб, які вона просить визнати протиправними.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Таким чином, дії чи бездіяльність відповідача можуть бути предметом розгляду адміністративного суду на відповідність їх законам України у разі якщо ними порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Отже, законодавець визначив право формувати позовні вимоги саме за позивачем.
Позивачу слід в уточненій позовній заяві викласти свої позовні вимоги у відповідності до вимог статті 5 КАС України, та уточнити яке саме рішення, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені його права, свободи або законні інтереси.
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року у справі №9901/74/19 (адміністративне провадження №П/9901/74/19).
Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. за наступними реквізитами: одержувач коштів: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA778999980313131206084020011, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд", заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином, уточнену позовну заяву у відповідності до вимог статті 5 КАС України, відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 160,161,169,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску, оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 908,00 грн., уточненої позовної заяви у відповідності до вимог статті 5 КАС України відповідно до кількості учасників справи.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бідонько А.В.