Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
24 вересня 2021 р. Справа № 520/18329/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся адвокат Нагорний Є.Ф. з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача (ЄДРПОУ: 24976272)- щодо не нарахування та не виплати Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2016року по 31.12.2020року та зобов'язати Відповідача (ЄДРПОУ 24976272) нарахувати та виплатити Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2016року по 31.12.2020 року;
- визнати протиправними дії Відповідача (ЄДРПОУ: 24976272) щодо безпідставного зменшення розміру премії за грудень 2020 року та зобов'язати Відповідача (ЄДРПОУ: 24976272) нарахувати та виплатити Позивачу премію за грудень 2020 року в належному розмірі;
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача (ЄДРПОУ: 24976272)щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення позивачу за період з 08.05.2021 року по 27.05.2021 року, тобто за весь час затримки остаточного розрахунку із грошового забезпечення та зобов'язати Відповідача (ЄДРПОУ: 24976272) нарахувати та виплатити грошове забезпечення позивачу за період з 08.05.2021 року по 27.05.2021 року, тобто за весь час затримки остаточного розрахунку із грошового забезпечення.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з поданого позову, представник позивача адвокат Нагорний Євгеній Федорович зазначає, що позивач в період з 08.05.2019 по 08.05.2021 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується змістом записів у п. 9 на аркуші 5 військового квитка позивача, серія НОМЕР_2 . 08.05.2021 позивач був звільнений у запас на підставі пп. А п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», що підтверджується змістом записів у п. 9 на сторінці 5 та п. 11 на сторінці 8 військового квитка та витягу з наказу Командира військової частини (по стройовій частині) А 0501 від 11.05.2021 № 87. Представник позивача посилається на те, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2019 по 31.12.2020. Обґрунтування вказаної вимоги, наведене адвокатом Нагорним Є.Ф. у позові, також стосується періоду з 01.07.2019 по 31.12.2020.
В той же час, в позовних вимогах представник позивача просить суд визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2016 по 31.12.2020. Обґрунтувань позовних вимог щодо періоду з 01.07.2016 по 01.07.2019 представником позивача в позові не наведено. З матеріалів справи вбачається, що позивач у період з 01.07.2016 по 08.05.2019 військову службу не проходив, що підтверджується записом у військовому квитку. Жодних правових або фактичних обґрунтувань щодо наявності підстав для виплати індексації за вказаний період відповідачем та доказів наявності таких підстав представник позивача в позові не наводить, до позову не додає.
Відтак, вказані вимоги є очевидно безпідставними.
Крім того, представником позивача також зазначено, що під час ознайомлення з Довідкою від 13.05.2021 № 10/2028 про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовими договорами) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням представником позивача було встановлено, що за грудень 2020 року позивач отримав грошове забезпечення у зменшеному розмірі у порівнянні з січнем, лютим та березнем 2021, тобто за період виконання службового-бойового завдання у районах проведення операції об'єднаних сил (з 19.11.2020 по 31.01.2021). Позивачу було роз'яснено, що зменшення розміру грошового забезпечення торкнулось премії (винагороди). Письмові докази вказаних обставин до позову не надані.
Суддя зазначає, що жодних правових обґрунтувань щодо визначення премії позивачу саме у розмірі 66%, а також щодо дійсного зменшення її розміру представником позивача в позові не наведено, доказів вказаних обставин не надано.
Крім того, представник позивача зазначає, що позивачу було роз'яснено, що зменшення розміру грошового забезпечення за грудень 2020 року торкнулось премії(винагороди).
З аналізу нормативно-правових актів, що регулюють виплату військовослужбовцям Збройних Сил України вбачається, що премія та винагорода є різними видами виплат та мають різні підстави їх виплати, а також різні підстави зменшення розміру таких виплат, які не обов'язково пов'язані з наявністю дисциплінарних стягнень.
З довідки, поданої представником позивача до позову, неможливо встановити, які складові грошового забезпечення та в якому розмірі було враховано та виплачено позивачу в грудні 2020 року та у січні-березні 2021 року.
Інших доказів зменшення грошового забезпечення представником позивача до суду не надано.
Крім того, проходження служби у січні та лютому 2021 року відбувалося за дії нового бюджетного періоду, на який Міністром оборони України затверджувалися нові розміри премій.
Порівняно з попередніми місяцями в межах бюджетного року - 2020 року, а саме листопадом, жовтнем 2020, в яких позивач згідно військового квитка також перебував в зоні проведення ООС, грошове забезпечення позивача у грудні є суттєво більшим.
Однак, мотивами позову є порівняння розмірів грошового забезпечення за грудень 2020 та наступні місяці 2021, що з точки зору здорового глузду не є логічним, оскільки розмір виплат у грудні 2020 ніяким чином не залежить від розмірів відповідних виплат у січні - березні 2021 та не може бути визнаним зменшенням грошового забезпечення в порівнянні з наступними календарними періодами, як про це зазначає представник позивача в позові.
З огляду на зазначене, позовна вимога заявлена за відсутності належного обґрунтування та підстав, з огляду на що визнається такою, що заявлена безпідставно.
Представник позивача також, у третій заявленій вимогі просить зобов'язати відповідача нарахувати грошове забезпечення позивачу за період з 08.05.2021 року по 27.05.2021 року, вказавши у позові та надавши докази, що позивача звільнено з ВСУ з 08.05.2021.
Проте, виплата грошового забезпечення передбачена виключно для осіб, що проходять військову службу, та після звільнення з військової служби не виплачується.
Виплати, які передбачені КЗпП України у зв'язку з затримкою остаточного розрахунку при звільненні, не є грошовим забезпеченням, відтак позовні вимоги про виплату грошового забезпечення позивачу за період, в якій останній не проходив військову службу, є очевидно безпідставними.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 1,2,4 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи той факт, що позов складений та поданий до суду фахівцем у сфері права, адвокатом, суд дійшов висновку, що поданий позов є очевидно безпідставним, що відповідно до положень п. 3 ч. ч. 2 ст. 45 КАС України визнається судом зловживанням процесуальними правами.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Отже, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Згідно з положеннями чч. 5, 6, 8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 44, 45, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Білова О.В.