Справа № 420/15762/21
24 вересня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю 3-х осіб - заступника начальника управління - начальник інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремова В'ячеслава Юрійовича, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови від 19.04.2021 року про відкриття виконавчого провадження №65182762,-
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю 3-х осіб - заступника начальника управління - начальник інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремова В'ячеслава Юрійовича, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови від 19.04.2021 року про відкриття виконавчого провадження №65182762.
Ухвалою суду від 08.09.2021 року позовну заяву залишено без руху та зобов'язано заявника протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки,
15.09.2021 року, через електронну пошту, від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано клопотання про поновлення строку, клопотання про витребування доказів, а також заява про зміну предмету позову.
20.09.2021 року, через електронну пошту, від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів
Суд зазначає, що заявником частково усунуто недоліки, які зазначені в ухвалі суду від 08.09.2021 року, а саме щодо визнання поважними причини пропуску до суду.
Щодо інших підстав, суд зазначає, наступне.
Щодо заяви про зміну предмету позову, суд зазначає, що оскільки провадження ще не відкрито, до суду надається позовна заява відповідно до вимог ст.ст. 5, 160, 161 КАС України, а не заява про зміну предмету позову або уточнення позовних вимог.
Крім того, суд зазначає, що в позові позивачка зазначає третіх осіб, однак не зазначає їх процесуально-правового статусу.
Відповідно до ч.1 ст.49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Згідно з ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Разом з цим, позовна заява не містить належного обґрунтування, що рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки третіх осіб.
Частина 2 ст.44 КАС України, покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, суд наголошує на тому, що відповідно до п. 1 та 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну дієздатність або відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Зі змісту зазначеної норми вбачається законодавче закріплення обов'язку суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі встановити, зокрема, наявність у особи, яка підписала та подала позовну заяву, таких повноважень.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України, документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За правилом абзацу 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Водночас суд зауважує, що Закон України «Про електронний цифровий підпис», який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 07 листопада 2018 року на підставі Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII.
Отже, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07 листопада 2018 року.
Відповідно до ч. 2 статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 01.06.2020 року № 247, у місцевих та апеляційних судах запроваджено дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Отже, надсилання процесуальних документів до Одеського окружного адміністративного суду в електронній формі передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.
Тобто альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд».
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, останній позивачем сформовано та надіслало на адресу Одеського окружного адміністративного суду не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою, що свідчить про використання заявником способу звернення до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Також матеріали поданого адміністративного позову не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифікату відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на адміністративний позов із використанням підсистеми "Електронний суд".
Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.10.2020 року у справі № 855/67/20.
Відповідно до ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним продовжити строк на виконання ухвали суду від 17.08.2021 року та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241-243 КАС України, суд, -
Продовжити строк для усунення недоліків адміністративного позову ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю 3-х осіб - заступника начальника управління - начальник інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремова В'ячеслава Юрійовича, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови від 19.04.2021 року про відкриття виконавчого провадження №65182762.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Бутенко