Справа № 420/10474/21
23 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області, Міністерства соціальної політики України про визнання протиправною дій щодо нарахування та виплати щорічної розової грошової допомоги у зменшеному розмірі та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області, Міністерства соціальної політики України в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік;
зобов'язати Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої на 1 січня 2021 року Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік», з урахуванням частково виплаченої суми названої допомоги.
В обґрунтування позовних вимог зазначено:
ОСОБА_1 є учасникам бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.05.2005 року.
На виконання вимоги ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідач зобов'язаний був виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 5 мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» мінімальна пенсія за віком з 1 січня 2021 року встановлена у розмірі 1769 гривень.
Таким чином відповідач зобов'язаний був перерахувати позивачу разову грошову допомогу до 5 травня 2021 року в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком х 1769 гривень = 8845 гривень.
Не дивлячись на те, що відповідно до п.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі №1-247/2018 (3393/18) «Рішення Конституційного Суду України є ОБОВ'ЯЗКОВИМ», відповідач у 2021 році замість 8845 гривень виплатив позивачу лише 1491 гривну, що підтверджується довідкою, виданою Болградською районною державною адміністрацією Одеської області управління соціального захисту населення.
Враховуючи наведене, відповідач не донарахував і не виплатив позивачу, як учаснику бойових дій, до 5 травня у 2021 році ще 7345 гривень щорічної разової грошової допомоги.
25 травня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про донарахування та виплату йому 7345 гривень щорічної разової допомоги, яка призначалася до 5 травня 2021 року.
Листом від 09 червня 2021 року №01-1626 відповідач розглянув заяву і відмовив позивачу в її задоволенні, посилаючись на те, що відповідач, діяв до вимог, діючого законодавства.
Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, у зв'язку з чим виникла необхідність звернутися до суду за захистом своїх прав.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 22.06.2021 року відкрито провадження по справі в порядку ст. 262 КАС України.
Ухвалою суду від 22.06.2021 року залучено другого відповідача у справі: Міністерство соціальної політики України
18.08.2021 року за вхід. №45233/21 від Міністерства соціальної політики України надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що Мінсоцполітики відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423 (зі змінами), (далі - Положення) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби тощо.
Також варто зазначити, що згідно з підпунктом 41 пункту 4 Положення, Мінсоцполітики відповідно до визначених для нього завдань лише організовує виплату грошової допомоги.
Кабінет Міністрів України регулює порядок та розмір соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Конституції та законів України.
Встановлення Кабінетом Міністрів України розмірів соціальних виплат, виходячи з обсягу бюджетних призначень на цю мету, є гарантією своєчасного та в повному обсязі отримання громадянами України цих виплат.
Варто зауважити, що витрати на виплату грошової допомоги фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, тому прийняття відповідних змін до Закону можливе лише за умови забезпечення їх реалізації фінансовими ресурсами.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2021 рік" на виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня передбачено видатки в обсязі 1,38 млрд грн.
Згідно оперативної інформації щодо стану виплати одноразової грошової допомоги ветеранам війни до 5 травня у 2021 році, Міністерством до органів соціального захисту Одеської області перераховано кошторисні призначення обсязі -72 610 тис гривень.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено, що Міністерство фінансів і Державна казначейська служба забезпечує до 16 квітня поточного року перерахування коштів Міністерству соціальної політики для їх спрямування структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій з метою виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Слід зазначити, що Постанова КМУ № 325, що прийнята на виконання вимог Закону №3551, (на час проведення виплати зазначеної допомоги) не була скасована судом, крім того її окремі положення не визнавалися нечинними чи не конституційними, а отже діяла з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Отже, кошти ОСОБА_1 було виплачено правомірно, в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів, а Мінсоцполітики ніяким чином не порушувало права та законні інтереси позивача та діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, законами України «Про державний бюджет» (на відповідний рік) та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Необхідно зазначити, що у рішеннях Окружного адміністративного суду міста Києва у справах №826/9901/18, № 826/16189/18, №640/8196/19 судами досліджено та підтверджено правомірність виплати разової грошової допомоги в розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України.
Ухвалою суду від 22.06.2021 року встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Вказані ухвали разом з позовною заявою направлено та вручено 21.07.2021 року Управлінню соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації засобами поштового зв'язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням №65300 1022456 0 (68702 0179871 6), яке повернулося на адресу суду.
Станом на 23.09.2021 року відзив від Відповідача не надходив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.05.2005 року, відповідно до якого позиває має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
У 2021 року ОСОБА_1 отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1491,00 грн.
25.05.2021 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області з заявою нарахувати разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та у відповідності до положення ст. 12 Закону № 3551-XII, з огляду на висновки Конституційного Суду України, які викладені у рішенні від 27.02.20 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18), здійснити виплату суми недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році.
Листом за вих. №01-1626 від 09.06.2021 року Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області у задоволенні здійснити вказану виплату відмовило.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII.
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.
Згідно із частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
01 січня 1999 року набрав чинності Закон № 367-ХІV, яким:
статтю 12 доповнено частиною четвертою такого змісту:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком";
статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком»;
статтю 14 доповнено частиною четвертою такого змісту:
"Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком";
статтю 15 доповнено частиною четвертою такого змісту:
"Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком".
Пункт 1 статті 16 доповнено словами "разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, яка виплачується щорічно до 5 травня".
Пунктом 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) текст вказаних вище частин статей Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені пунктом 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-XII фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються БК України.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону № 3551-XII у редакції Закону №367-ХІV.
Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові № 325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-XII, здійснюється у таких розмірах:
особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
I групи - 4421 гривня;
II групи - 3906 гривень;
III групи - 3391 гривня;
учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня;
особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4421 гривня;
членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 966 гривень;
учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам, зазначеним в ст.ст. 12, 13, 14, 15, 16 Закону № 3551-XII у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону №1058-ІV.
Відповідно до частини першої статті 17-1 Закону № 3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII.
Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.
За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відмова Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня за 2021 рік у розмірі, визначеному Законом № 3551-XII, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції право мирно володіти своїм майном. Доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України»).
Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги.
Аналогічні правові висновки викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 р. у зразковій справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20), провадження №11-349заі20.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
За таких обставин позов слід задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 Травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача вчинити вказані дії.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись статтями 2-9, 12, 242-246, 251, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області, Міністерства соціальної політики України про визнання протиправною дій щодо нарахування та виплати щорічної розової грошової допомоги у зменшеному розмірі та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації Одеської області перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу до 5 травня 2021 року ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, в сумі 7354 гривень (сім тисяч триста п'ятдесят чотири гривень).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення підписано 23.09.2021 року у зв'язку із перебуванням судді у відпустці..
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , телефон: НОМЕР_3 )
Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації (адреса: 68700, Одеська область, Болградський район, м. Болград, проспект Соборний, будинок 149, код ЄДРПОУ 03194981, телефон: (04849) 5 04 03)
Міністерство соціальної політики України (адреса: 01601, м. Київ-14, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 37567866, електронна пошта: info@mlsp.gov.ua).
Головуючий суддя Н.В. Потоцька