справа№ 380/2827/21
20 вересня 2021 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в письмовому порядку заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі № 380/2827/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про зобов'язати вчинити дії,-
Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду від 28.05.2021 року.
Подана заява обґрунтована тим, що Пунктом 5 Постанови № 280 (в редакції від 22.03.2020) визначено, що розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва проводиться Мінветеранів в обсязі, передбаченому в державному бюджеті на відповідний рік, пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, поданої Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 березня поточного року, за формою згідно з додатком.
Відповідно до сформованої інформації департаментом станом на 01 березня 2020 року, ОСОБА_1 відповідно до порядку черговості взяття на квартирний облік перебував за номером № 24 для на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та визнані інвалідами війни III групи відповідно до п.п. 11-14 ч. 2 ст. 7 або учасниками бойових дій відповідно до п.п. 19 і 20 ч. 1 гт. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (із врахуванням вимог положень норм Закону «Про захист персональних даних».
Грошову компенсацію в повному обсязі було виплачено у встановленому порядку 4 особам. Відтак в 2020 році обсяг субвенції з державного бюджету, виділеної для Львівської області на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідно до Постанови, складав лише 5,2% від загальної потреби області, яка була подана Мінветеранів у встановленому порядку.
Необхідною передумовою виконання зазначеного судового рішення є наявність (виділення) у Державному бюджеті України необхідних коштів.
Відтак, виконати дане судове рішення, а саме здійснити перерахунок на спеціальний рахунок кошти в сумі, визначеній у рішенні комісії щодо розгляду заяв про виплату разової грошової компенсації за належні за отримання жилі приміщення, для осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність по Постанові Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280 немає можливості, так як, зобов'язання визначені у виконавчому листі залежить від обсягу, передбаченому в державному бюджеті на відповідний рік.
При прийнятті ухвали, суд виходить з наступного:
Згідно ч. 1, ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Істотними умовами відстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення в тому числі відсутність коштів на рахунку (рахунках), відсутність майна, тощо.
Втім, заявником не надано жодних доказів на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим станом на день подання заяви про відстрочення судового рішення.
Щодо посилань відповідача на відсутність фінансового ресурсу, як на підставу для не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Таким чином, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, що є предметом спору у цій справі.
На думку суду, вказані докази не є належними та достатніми, заявником не підтверджено відсутність коштів на рахунках для виконання рішення суду станом на день звернення із заявою про розстрочення виконання рішення суду.
Крім того, на переконання суду, посилання відповідача на обмежене фінансування, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, не є винятковими обставинами у розумінні статті 378 КАС України.
Отже, з огляду на вказане та враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про те, що заява Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про відстрочення виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.248, 378, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про відстрочення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року у справі №380/2827/21, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 24.09.2021 року.
Суддя Гавдик З.В.