справа№380/11016/21
23 вересня 2021 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/11016/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати у Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 16205 грн. 60 коп., сплаченого згідно квитанції №283 від 09.12.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 01.06.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із претензією в якій просив видати подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 16205,60 грн., однак 15.06.2021 року отримав відповідь, яка мотивована тим, що оскільки позивачем не надані документи та інформації, зазначені у підпунктах «б», «в» і «г» пункту 15-2 Порядку, тому не має підстави для формування подання на повернення коштів, як помилково сплачених.
Позивач вважає, що оскільки житло ним придбавалось вперше, він не повинен був сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна, сплата такого збору в сумі 16205,60 грн. (1% вартості) є помилковою, а тому підлягає поверненню з державного бюджету.
У зв'язку з вищевказаним, адміністративний позов просить задоволити повністю.
Відповідачем 09.08.2021 року подано відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечив, з підстав, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно, а також невідомо, чи придбавають громадяни таке житло вперше. Крім того, позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували що майно придбане вперше.
Відповідач зазначає, що громадяни які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Тому питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.
Крім того, відповідач просив розглядати справу у судовому засіданні із повідомленням сторін, у зв'язку із необхідністю дослідження поданих доказів та надання усних пояснень.
Згідно п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.
Так, пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду даної справи у судовому засіданні та про відмову у задоволенні відповідного клопотання.
09.08.2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у позивача належним чином засвідчений витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та дані про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, а також документ щодо перебування у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Частиною 1 ст. 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказі за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Із матеріалів справи судом встановлено, що всупереч вимогам ст. 80 КАС України у клопотанні відповідач не зазначив обставини, які можуть підтвердити докази, про витребування якого він клопоче, або аргументи, які він може спростувати. Також не зазначено про заходи, яких вжито для отримання доказів самостійно, не надано суду жодних доказів вжиття таких заходів та (або) причин неможливості самостійного отримання цих доказів.
Також, позивачем долучено до позовної заяви витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Крім цього, суд зазначає, що предметом спору в цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до органу казначейської служби про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна як особі, яка придбавала житло вперше, а не як особі, яка перебуває у черзі на одержання житла.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про витребування доказів є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Ухвалою судді від 12.07.2021 року відкрито спрощене провадження без повідомлення сторін в адміністративній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
09.12.2021 року між Товарством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «ЛЬВІВ КЕПІТАЛ» як «Продавець» та ОСОБА_1 як «Покупець» укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Кушнерик А.М., та зареєстровано в реєстрі за № 602, згідно якого Продавець продав, а Покупець купив нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта власником зазначеної квартири є ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55594074 від 09.12.2020 року.
Згідно квитанції № 283 від 09.12.2020 року позивач сплатив 16205,60 грн. збору з договору купівлі-продажу квартири.
01.06.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із претензією щодо повернення помилково сплаченого збору у розмірі 1% від вартості нерухомого майна.
Листом від 15.06.2021 року № 1300-5604-8/54295 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача про те, що оскільки позивачем не надані документи та інформації, зазначені у підпунктах «б», «в» і «г» пункту 15-2 Порядку сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне старування з окремих видів господарський операцій, тому не має підстав для формування подання про повернення коштів, як помилково сплачених.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає відмову відповідача протиправною, оскільки ним по суті безпідставно (помилково) сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного майна.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно з абзацом 1 пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03 листопада 1998 року збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 (в редакції постанови №866) нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Аналіз наведених норм законодавства вказує, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі - продажу квартири від 09.12.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Мочарник Е.Ю., зареєстрований у реєстрі №602, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 55594074 від 09.12.2020 року.
Відтак, відомості щодо придбання позивачем іншого нерухомого майна у матеріалах справи відсутні. В свою чергу, відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 09.12.2020 року вперше придбав нерухоме майно (квартиру АДРЕСА_2 .) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 16205,60 грн.
Разом з тим суд зазначає, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.
Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Відповідно до пп. 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до квитанції № 283 від 09.12.2020 року ОСОБА_1 сплатив збір з операцій придбавання (купівлі - продажу) нерухомого майна в сумі 16205,60 грн. на рахунок УК у Галицькому районі м. Львова Львівської області, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 16205,60 грн., підлягає задоволенню.
Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка наведена у його постановах від 20.03.2018 (справа №819/1249/17, від 30.01.2018 (справа №819/1498/17) та 31.01.2018 (справа №819/1667/17).
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про зобов'язання вчинити дії, - задоволити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області (код ЄДРПОУ: 38007573) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 16205,60 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 908,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 23.09.2021 року.
Суддя Гавдик З.В.