Справа№380/13542/21
23 вересня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання незаконною та скасування постанов,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) із вимогами:
-визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесену Чурою Софією-Ганною Тарасівною від 22.06.2021 року ВП №62884122 про накладення штрафу;
-визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесену Тарабан Оленою Олександрівною від 29.07.2021 року ВП №62884122 про накладення штрафу.
Позов обґрунтовано тим, що 27 серпня 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Чурою С.-Г.Т. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 62884122 за виконавчим листом № 1.380.2019.002915 виданого 03.07.2020 року Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради вирішити питання про надання та виплату ОСОБА_1 усіх належних їй пільг передбачених законодавством України з 2017 року з урахуванням раніше проведених виплат враховуючи позицію викладену у рішенні суду.
Листом Управлінням праці та соціального захисту населення міської ради від 09.09.2020 року № 1041 було проінформовано державного виконавця про вжиті заходи з виконання судового рішення, і порушувалось питання про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 і також питання відповідно до ч.9 ст.27 Закону України „Про виконавче провадження”.
11.12.2020 за вх.№1643 Управлінням праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області до Львівського окружного адміністративного суду подано заяву про роз'яснення судового рішення.
04.06.2021 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Чурою С.Т. на адресу управління праці та соціального захисту населення скеровано вимогу державного виконавця в порядку ст.18 Закону України „Про виконавче провадження» від 04.06.2021 року № В-6/13863 (отримано 10.06.2021 року).
Листом від 14.06.2021 року №795 „Щодо розгляду вимоги” повідомлено державного виконавця про те, що, у з в'язку із необхідністю роз'яснити судове рішення та для його виконання, управління праці та соціального захисту населення звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із відповідною заявою про роз'яснення судового рішення від 21.01.2020 року та станом на 14.06.2021 така заява судом ще була не розглянута.
22.06.2021 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Чурою С.Т. винесено постанову про накладення штрафу.
Ухвалою від 01.07.2021 у задоволенні клопотання про роз'яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 по справі №1.380.2019.002915 - відмовлено.
Крім того, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, прийнято звіт Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 по справі №1.380.2019.002915 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
29 липня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Тарабан Оленою Олександрівною винесено постанову ВП №62884122 про накладення штрафу на управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради за повторне невиконання рішення суду. Враховуючи викладені обставини справи, позивач вважає, що в даному випадку дії державних виконавців щодо винесення постанов про накладення на штрафу є протиправними, а відповідні постанови підлягають скасуванню.
Ухвалою судді від 18.08.2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою судді від 18.08.2021 року клопотання представника відповідача про зупинення провадження в справі задоволено. Провадження у справі № 380/13542/21 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання незаконною та скасування постанов зупинено до прийняття рішення Восьмим апеляційним адміністративним судом за результатом розгляду даної апеляційної скарги до 22.09.2021 року.
Ухвалою суду від 22.09.2021 провадження у справі поновлено.
В судове засідання, що відбулось 23.09.2021 року з'явилися представники позивача. Представник відповідача до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Представники позивача позов підтримали в повному обсязі та просять такий задоволити.
Проти переходу до письмового провадження у справі для подальшого розгляду та винесення рішення не заперечили.
23.09.2021 за вх.№ 10018ел представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч.5,6 ст.162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, в судовому засіданні досліджено поданий відзив на позовну. Як встановлено, поданий відповідачем відзив подано поза встановленим строком. Якщо у встановлений строк надати відзив із усіма доказами є неможливим, тоді обов'язково має бути подано клопотання із проханням продовжити встановлений судом строк для подання відзиву та із зазначенням причин неможливості вкластися у встановлені строки. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Також, суд зазначає, що відповідачем не подано до відзиву належних доказів направлення відзиву і доданих до нього доказів третій особі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем подано відзив з порушенням вимог статті 162 КАС України та поза межами встановленого судом строку (без надання конкретних доказів поважності причин пропуску строку), що має наслідком вирішення справи за наявними матеріалами справи.
Ухвалою суду постановлено перейти до розгляду справи у письмовому проваджені для ухвалення рішення у справі.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
28 серпня 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Чурою С.-Г.Т. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 62884122 за виконавчим листом № 1.380.2019.002915 виданого 03.07.2020 року Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради вирішити питання про надання та виплату ОСОБА_1 усіх належних їй пільг передбачених законодавством України з 2017 року з урахуванням раніше проведених виплат враховуючи позицію викладену у рішенні суду.
Листом Управлінням праці та соціального захисту населення міської ради від 09.09.2020 року № 1041 було проінформовано державного виконавця про вжиті заходи з виконання судового рішення, і порушувалось питання про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 і також питання відповідно до ч.9 ст.27 Закону України „Про виконавче провадження”.
11.12.2020 за вх.№1643 Управлінням праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області подано заяву про роз'яснення судового рішення.
04.06.2021 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Чурою С.Т. на адресу управління праці та соціального захисту населення скеровано вимогу державного виконавця в порядку ст.18 Закону України „Про виконавче провадження» від 04.06.2021 року № В-6/13863 (отримано 10.06.2021 року).
Листом від 14.06.2021 року №795 „Щодо розгляду вимоги” повідомлено державного виконавця про те, що у з в'язку із необхідністю роз'яснити судове рішення та для його виконання управління праці та соціального захисту населення звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із відповідною заявою про роз'яснення судового рішення від 21.01.2020 року та станом на 14.06.2021 така заява судом ще була не розглянута.
22.06.2021 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Чурою С.Т. винесено постанову про накладення штрафу.
Ухвалою від 01.07.2021 у задоволенні клопотання про роз'яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 по справі №1.380.2019.002915 - відмовлено.
Крім того, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, прийнято звіт Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 по справі №1.380.2019.002915 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
А 29 липня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Тарабан Оленою Олександрівною винесено постанову ВП №62884122 про накладення штрафу на управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради за повторне невиконання рішення суду.
Вважаючи такі постанови протиправними, позивач, з метою належного захисту та відновлення своїх прав, просить її скасувати, а тому звернувся до суду із означеним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1403-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1403-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1403-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями статті 63 Закону №1403-VIII, згідно частини першої якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 63 Закону №1403-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першої статті 75 Закону №1403-VIII закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Враховуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення). У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення саме без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Після закінчення вказаного строк, виконавець наступного робочого дня повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
В даному випадку, відповідач в обґрунтування правомірності прийнятої постанови посилається на те, що боржником не надано доказів виконання судового рішення.
Натомість суд вважає такі висновки відповідача передчасними, враховуючи наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що державний виконавець до дня винесення спірної постанови від 22.06.2021 про накладення штрафу отримав лист боржника від 09.09.2020 року № 1041 яким було проінформовано державного виконавця про вжиті заходи з виконання судового рішення, і порушувалось питання про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 і також питання відповідно до ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження».
Також матеріалами справи підтверджується факт неотримання боржником такої постанови.
Крім того, відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Із врахуванням того, що державним виконавцем не було досліджено всіх обставин та документів щодо фактичного виконання рішення суду боржником у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», виконавцем не досліджено можливість закінчення виконавчого провадження з іншої підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв'язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак спірна постанова від 22.06.2021 ВП №62884122 винесена передчасно, у зв'язку з чим є неправомірною, а позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, прийнято звіт Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 по справі №1.380.2019.002915 за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Зокрема зазначено, що суд приходить до висновку що Управлінням праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради, як на виконання рішення суду, так і на виконання ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” вживаються всі заходи для забезпечення ОСОБА_1 належними їй пільгами відповідно до приписів чинного законодавства. Суд зазначає, що надання решти пільги згідно вищезгаданої норми Закону забезпечується іншими установами та організаціями не підпорядкованими Управлінню праці та соціального захисту Бориславської міської ради відповідно до нормативно правових актів, що урегульовують зазначені питання і позивач не позбавлена права звертатися до відповідних структурних підрозділів органів державної влади, якщо вважає що її права порушені.
Тобто, рішення суду в справі №1.380.2019.002915 виконано, що підтверджується ухвалою суду.
Положеннями частини 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, постанова про накладення штрафу винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Чурою Софією-Ганною Тарасівною у виконавчому провадженні №62884122: про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн. та постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан Олени Олександрівни у виконавчому провадженні №62884122: про накладення штрафу на користь держави є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи задоволення позову повністю, суд вважає за потрібне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого позивачем судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесену Чурою Софією-Ганною Тарасівною від 22.06.2021 року ВП №62884122 про накладення штрафу.
Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесену Тарабан Оленою Олександрівною від 29.07.2021 року ВП №62884122 про накладення штрафу.
Стягнути на користь Управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області (82300, Львівська область, м.Борислав, вул. Грушевського,7, код ЄДРПОУ: 25258857) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79000, м. Львів, пл. Шашкевича,1; ЄДРПОУ 43317547) судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складання.
Суддя Сасевич О.М.