Іменем України
24 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/143/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Сєрікової Катерини Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом адвоката Сєрікової Катерини Сергіївни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:
- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області провести ОСОБА_1 починаючи з 01 липня 2019 року перерахунок пенсії та зобов'язати сплатити невиплачену пенсію в розмірі, обчисленому з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії за весь період з 01 липня 2019 року;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області сплачувати позивачу в подальшому пенсію в розмірі, обчисленому з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії за весь період з 01 липня 2019 року, а також в подальшому у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводити перерахунок пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також із застосуванням коефіцієнту на відповідний рік.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач є особою, віднесеною до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та особою з інвалідністю ІІ групи.
Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, визначеному Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (із змінами та доповненнями).
Проте, починаючи з 26 квітня 2019 року позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області неправильно нарахована та виплачується державна пенсія.
У зв'язку з цим в серпні 2020 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Однак, відповідач безпідставно відмовив позивачу в перерахунку призначеної пенсії. У відмові відповідач вказує на те, що відповідно до частини третьої статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії перераховують особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і які внаслідок цього стали особами з інвалідністю, - тобто тільки особам, які отримали інвалідність під час проходження дійсної строкової служби. Також відповідач мотивує відмову тим, що немов би пенсія призначена та сплачується без порушень на підставі чинного законодавства.
З посиланням на норми статей 10, 59 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, представник позивача вважає протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії та просить зобов'язати відповідача провести з 01 липня 2019 року перерахунок та виплату пенсії.
Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганській області позов не визнало, про що 28 січня 2021 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 3711/21 подало відзив на позовну заяву від 27 січня 2021 року № 1216-06-8/2164 (арк. спр. 48-52).
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні як отримувач пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам II групи.
Відповідно до довідки МСЕК серія 12 ААБ № 142520, виданої 09 жовтня 2019 року, позивачу встановлено II групу інвалідності безстроково у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
10 серпня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою (зверненням) довільної форми про здійснення перерахунку та виплати пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон № 796-ХІІ), як норми прямої дії без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмежень граничного (максимального) розміру пенсії.
Будь-яке рішення з приводу розгляду звернення позивача управлінням не приймалось.
14 серпня 2020 року позивачу надано обґрунтовану відповідь від 14 серпня 2020 року вих. № 163-183/Ф-2/8-1216/20 з роз'ясненнями на вищевказане звернення від 10 серпня 2020 року, згідно з якою позивачу повідомлено, що розмір пенсійної виплати з 07 листопада 2019 року складав 9499,51 грн, в тому числі: 8823,91 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку ((3764,40 грн x 1,17 х (4173,00 грн x 5 / 7810,88 грн) х 75 %), де 3764,40 грн - показник середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 і 2016 роки, 1,17 - коефіцієнт збільшення пенсійної виплати, що був у 2019 році, 4173,00 грн - мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2019 року, 7810,88 грн - середня заробітна плата на одну застраховану особу, в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року; 75 % - відсоток втрати позивачем професійної працездатності; 625,60 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (1564,00 грн x 40 %, де 1564,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 липня 2019 року); 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни ІІ групи; 379,60 грн - додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 112 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення”.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01 липня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищено з 1638,00 грн до 1712,00 грн, у зв'язку з чим було проведено автоматичний перерахунок пенсії.
Розмір пенсійної виплати з 01 липня 2020 року становить 10529,34 грн, в тому числі: 9794,54 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку ((3764,40 грн x 1,17 х (4173,00 грн x 5 / 7810,88 грн) х 75 %), де 3764,40 грн - показник середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 і 2016 роки, 1,17 - коефіцієнт збільшення пенсійної виплати, що був у 2019 році; 1,11 - коефіцієнт збільшення пенсійної виплати, що був у 2020 році; 4173,00 грн - мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2019 року; 7810,88 грн - середня заробітна плата на одну застраховану особу, в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року; 75 % - відсоток втрати позивачем професійної працездатності); 684,80 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (1712,00 грн x 40 %); 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни ІІ групи; 379,60 грн - додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 112 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення”.
Щодо перерахування пенсійної виплати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повідомило позивача, що ніякі інші формули чи розрахунки, якісь понижуючи коефіцієнти (взагалі незрозуміле поняття) не застосовуються. Граничним (максимальним) розміром (на сьогодні це 10 мінімальних пенсій - 17120,00 грн) виплата пенсії не обмежується, оскільки вона не досягає цього розміру.
Пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону (по формулі, визначеній пунктом 9-1 Порядку № 1210) або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При цьому підстава для призначення пенсії не змінюється, що вказує на відсутність підстав для проведення перерахунку, або переходу на інший вид пенсії.
Закон 796-ХІІ не містить положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачає проведення обчислення (розрахунку) пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Крім того відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду. Відповідач зазначає, що позивач у позові стверджує, що з 26 квітня 2019 року управлінням неправильно нарахована та виплачується державна пенсія. При цьому, позивач зазначає, що в серпні 2020 року він звернувся до управління з заявою про перерахунок. А у позові позивачем заявлені позовні вимоги з 01 липня 2019 року. Позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду не подано.
З урахуванням викладеного, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 15 січня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 20-22).
Ухвалою від 15 січня 2021 року зупинено провадження у справі (арк. спр. 23-24).
Ухвалою від 30 серпня 2021 року поновлено провадження у справі (арк. спр. 57).
Ухвалою від 30 серпня 2021 року замінено відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459) правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) (арк. спр. 58-59).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) є пенсіонером та з 08 жовтня 2019 року отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків (ІІ група), що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС (75 % втрата працездатності), що підтверджується матеріалами пенсійної справи (арк. спр. 9, 32-41).
10 серпня 2020 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявою про перерахунок пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 01 липня 2019 року (арк. спр. 14-15, 42-43).
Листом від 14 серпня 2020 року № 163-183/Ф-02/8-1216/20 Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повідомило позивача, що розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) для пенсій по інвалідності визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. Ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках складає 75 %. Розмір пенсійної виплати з 07 листопада 2019 року складав 9499,51 грн, в тому числі: 8823,91 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку ((3764,40 грн x 1,17 х (4173,00 грн x 5 / 7810,88 грн) х 75 %), де 3764,40 грн - показник середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 і 2016 роки, 1,17 - коефіцієнт збільшення пенсійної виплати, що був у 2019 році, 4173,00 грн - мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2019 року, 7810,88 грн - середня заробітна плата на одну застраховану особу, в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року; 75 % - відсоток втрати позивачем професійної працездатності; 625,60 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (1564,00 грн x 40 %, де 1564,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 липня 2019 року); 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни ІІ групи; 379,60 грн - додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 112 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення”.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 01 липня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищено з 1638,00 грн до 1712,00 грн, у зв'язку з чим було проведено автоматичний перерахунок пенсії.
Розмір пенсійної виплати з 01 липня 2020 року становить 10529,34 грн, в тому числі: 9794,54 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку ((3764,40 грн x 1,17 х (4173,00 грн x 5 / 7810,88 грн) х 75 %), де 3764,40 грн - показник середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 і 2016 роки, 1,17 - коефіцієнт збільшення пенсійної виплати, що був у 2019 році; 1,11 - коефіцієнт збільшення пенсійної виплати, що був у 2020 році; 4173,00 грн - мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2019 року; 7810,88 грн - середня заробітна плата на одну застраховану особу, в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року; 75 % - відсоток втрати позивачем професійної працездатності); 684,80 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (1712,00 грн x 40 %); 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни ІІ групи; 379,60 грн - додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 112 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення”.
Щодо перерахування пенсійної виплати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повідомило позивача, що ніякі інші формули чи розрахунки, якісь понижуючи коефіцієнти (взагалі незрозуміле поняття) не застосовуються. Граничним (максимальним) розміром (на сьогодні це 10 мінімальних пенсій - 17120,00 грн) виплата пенсії не обмежується, оскільки вона не досягає цього розміру (арк. спр. 15 зв.-17, 44-45).
Відповідно до рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 12 листопада 2019 року № 909190176587 про перерахунок пенсії на підставі заяви про переведення на інший вид пенсії від 07 листопада 2019 року, зареєстрованої за № 4979, з урахуванням вимог абзацу першого пункту 2 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивача з 08 жовтня 2019 року переведено з пенсії за віком на пенсію по інвалідності, розмір пенсії з 08 жовтня 2019 року склав 9253,51 грн, а з 21 жовтня 2019 року - 9499,51 грн (арк. спр. 38-39).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 291 КАС України визначено особливості провадження у типовій справі, зокрема, згідно з частиною третьою цієї статті при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З огляду на обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права, викладені у рішенні Верховного Суду від 20 травня 2020 року у зразковій справі № 520/12609/19, суд визнає дану адміністративну справу типовою до зразкової справи № 520/12609/19 та вважає за необхідне розглянути її з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Закон № 796-XII спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Статтею 59 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року) було передбачено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Відтак можна стверджувати, що частина третя статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, визначала лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Згодом ця норма закону зазнала змін. Так, Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII) статтю 59 Закону № 796-ХІІ викладено в новій редакції, за якою пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно із цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Закон № 2148-VIII в частині зазначених змін, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями, набрав чинності з 01 жовтня 2017 року.
Отже, Закон № 2148-VIII розширив перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Верховний Суд в ухвалі від 08 травня 2018 року у справі № 820/1148/18 виклав висновки стосовно того, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону особа має відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Відповідно до частини третьої статті 54 Закону № 796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-ХІІ затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Порядок № 1210 доповнено пунктом 9-1, зі змісту якого випливає, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою. Зазначено також, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення “дійсної строкової”, яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, словосполучення “дійсної строкової”, що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, - визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 26 квітня 2019 року.
З огляду на це чинними з 26 квітня 2019 року є положення частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення № 1-р(ІІ)/2019 змінено положення частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону.
Відтак можна дійти висновку, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно із частиною третьою статті 59 Закону № 796-XII з 26 квітня 2019 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» абзац перший пункту 9-1 Порядку № 1210 викладено у редакції, за якою за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою. Нова редакція цього пункту передбачала також, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Суд встановив, що позивач до 07 жовтня 2019 року був отримувачем пенсії за віком та за заявою від 07 листопада 2019 року, зареєстрованою за № 4979, ОСОБА_1 з 08 жовтня 2019 року переведено з пенсії за віком на пенсію по інвалідності.
Саме з 08 жовтня 2019 року позивач отримує пенсію, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ.
Отже, оскільки позивач заявою від 07 листопада 2019 року виявив бажання щодо виплати основної державної пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до Закону № 796-ХІІ, суд доходить висновку, що обчислення основної державної пенсії по інвалідності позивача підлягає з дати встановлення йому ІІ групи інвалідності - з 08 жовтня 2019 року, оскільки звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Враховуючи викладене, у відповідача не було підстав для здійснення такого перерахунку з 26 квітня 2019 року, з огляду на те, що отримувачем пенсії по інвалідності позивач став з 08 жовтня 2019 року та відповідна заява позивача про перерахунок та виплату пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ подана пізніше (10 серпня 2020 року), проте, такий перерахунок проведено з 08 жовтня 2019 року, тобто з дати переведення позивача з пенсії за віком на пенсію по інвалідності.
Тобто, у спірних правовідносинах відповідачем як суб'єктом владних повноважень, якому позивачем спрямовано заяву, що підлягала розгляду із прийняттям рішення, вчинені дії, що полягають у розгляді заяви по суті та прийнятті рішення.
Особливістю вчинення дій суб'єктом владних повноважень на виконання його владних управлінських функцій є те, що такі дії можуть вчинятись виключно на підставі та у межах повноважень, встановлених Конституцією та законами України, тобто виключають право діяти в інший спосіб.
Протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є така зовнішня форма поведінки (діяння), яка полягає у неприйнятті рішення, невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які в силу Конституції та законів України віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не здійснені.
Отож, обставини цієї справи виключають можливість кваліфікації форми правової поведінки відповідача як бездіяльності, через що у задоволенні позову в частині вимоги про визнання бездіяльності відповідача слід відмовити.
Оцінюючи доводи позивача про протиправність перерахунку пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати із застосуванням формули, встановленої Порядком № 1210 із відповідними доповненнями та змінами, суд зазначає про таке.
Суд зазначає, що формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності позивачеві у цьому випадку, визначено пунктом 9-1 Порядку № 1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто за попередній рік.
Перерахунок пенсії позивача проведений за формулою, що передбачена пунктом 9-1 Порядку № 1210, і наведені вище положення Порядку не скасовані та є чинними.
Застосування формули, передбаченої Порядком № 1210 із змінами і доповненнями, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Тобто, за Законом № 796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (частина третя статті 54 Закону № 796-XII), і розмір пенсії може бути обчислений, з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
При цьому, Закон № 796-XII не містить положень, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 520/12609/19.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
У Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.
Окремо слід зазначити, що сама формула розрахунку пенсії, призначеної відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, залишилася незмінною. Суд звертає увагу, що як видно із процитованих норм, за бажанням осіб, пенсія обчислюється, серед іншого, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При цьому, суд акцентує увагу, що “обчислення” та “встановлення” не є тотожними поняттями. Зокрема, “обчислення” - це процес отримання якого-небудь результату за допомогою дій над числами.
При цьому, як видно із розрахунку пенсії, позивачу обчислено пенсію, саме виходячи із вказаної формули із урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2019 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України).
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Щодо вимог позову в частині проведення відповідних виплат без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб підлягає захисту у разі встановленням судом факту їх порушення.
Верховний Суд України, розглядаючи справу № 21-438а12, у постанові від 26 березня 2013 року дійшов правового висновку про те, що відповідно до частини першої статті 2, підпунктів 6, 8 частини першої статті 3, частини першої статті 6 КАС України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.
Матеріали даної справи не містять доказів того, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку обмежений максимальним розміром.
Надаючи оцінку твердженням відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оглядом позовної заяви встановлено, що позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідь на заяву від 10 серпня 2020 року отримав лист відповідача від 14 серпня 2020 року за № 163-183/Ф-02/8-1216/20, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку на звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом розпочався саме з дати отримання від відповідача листа від 14 серпня 2020 року за № 163-183/Ф-02/8-1216/20, та сплив у лютому 2021 року.
Позовна заява до суду подана представником позивача 11 січня 2021 року.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що строк звернення до суду позивачем не пропущений.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, із урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач при перерахунку та виплати пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а отже, в задоволенні позову слід відмовити.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ “Про судовий збір” від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262, 263, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову адвоката Сєрікової Катерини Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська