про повернення позовної заяви
22 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4721/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області управління соціального захисту населення з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Лисичанську міську військо - цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області управління соціального захисту населення щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити недоплачену грошову допомогу з урахуванням попередньо виплаченої суми 1390 грн та доплатити в 6800 грн;
- зобов'язати Лисичанську міську військо - цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області управління соціального захисту населення щодо нарахування здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми 1491 грн та доплатити в сумі 7354 грн.
Ухвалою суду від 06 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням статей 160, 161 КАС України із зазначенням правильного найменування відповідача з копіями позовної заяви відповідно до кількості учасників справи; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду щодо нарахування та виплати щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня за 2020 рік разом з відповідними належними доказами.
20 вересня 2021 року позивачем подано до суду уточнену позовну заяву разом з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач зазначила, що до теперішнього часу не має належного документу, передбаченого КАСУ про відмову відповідача вчинити певні дії про виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у повному обсязі.
Позивач вважає, що термін оскарження рішення відповідача має розпочатися з моменту ознайомлення її з відповідним рішенням. Тобто річний перебіг оскарження бездіяльності відповідача, відповідно до статті 17 Закону України « 393/96-ВР в редакції від 01.01.2020 розпочався з 01 жовтня 2020 року і закінчується 01 жовтня 2021 року. 27 квітня 2021 року позивач перший раз звернулася з заявою про виплату щорічної грошової допомоги до 05 травня 2020 року в повному обсязі в сумі б 800 грн. Відповідач своїм листом № 447-03/47 від 17 травня 2021 року відмив позивачу. 24 червня 2021 року позивач повторно звернувся до відповідача і просив видати копію рішення комісії відповідача про відмову доплатити щорічної грошової допомоги до 05 травня 2020 року, як учаснику бойових дій. Відповідь на повторне звернення позивач отримала через поштове відділення АТ "Укрпошта" в липні 2021 року, де в листі № 541-03/47 від 22 липня 2021 року відповідач відмовся виконати прохання Позивача. Тому позивач вважає, що звернувся до суду в термін передбачений законом.
Розглядаючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд враховує наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року в меншому розмірі.
Судом відхиляються посилання позивача на те, що звернення до суду із позовною заявою про перерахунок виплати разової щорічної допомоги до 5 травня 2020 року перебіг строку звернення до суду з даним позовом слід обраховувати з липня 2021 року, де в листі № 541-03/47 від 22 липня 2021 року відмовив у добровільній виплаті недоплаченого розміру разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Як вбачається з матеріалів позову, разову грошову допомогу до 5 травня у 2020 році позивач отримав 27.04.2020 у розмірі 1390 грн.
Разом з тим, до суду звернувся 02.09.2021, що підтверджується відтиском штемпеля ВПЗ “Укрпошта” на конверті, тобто поза межами строку, встановленого абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відтак, суд звертає увагу позивача на те, що разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надавало такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня, до відповідача для виплати такої допомоги у повному розмірі.
При цьому 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі №473/2190/17.
Більш того, 30.09.2020 - встановлений законом кінцевий строк, до якого позивач міг звернутися за отриманням такої допомоги та, за наявності звернення особи до відповідача у строк до 30.09.2020 та не отримання ним до 30.09.2020 виплати йому такої допомоги шестимісячний строк звернення до суду обраховується з 30.09.2020.
Натомість у разі не звернення із заявою до 30.09.2020 щодо отримання виплати, шестимісячний строк звернення до суду обраховується з дня, до якого учасникам бойових дій/інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, тобто до 05 травня та закінчується 05.11.2020.
Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 121 КАС України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на зазначене, причини, зазначені у клопотанні про поновлення строку не є об'єктивно непереборними обставинами та залежали лише від волі сторони, тобто мають суб'єктивний характер, тому не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20 дійшов правового висновку, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Тому, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що підстави вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду є неповажними.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства Україна позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на те, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 122, 123, 241, 243, 256, 294, 295 КАС України, суд
Підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнати неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
СуддяВ.С. Шембелян