Справа 336/6348/21
Провадження 3/336/2559/2021
08 вересня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дмитрюк О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , -
До суду надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .. Відповідно до протоколу серії АА № 096085 від 25.07.2021 р., 25.07.2021 р. о 16 год. 20 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї дівчини ОСОБА_2 , а саме: штовхнув її внаслідок чого вона впала та вдарилась головою, а також погрожував та ображав нецензурною лайкою.
Згідно протоколу ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Справа призначалася до розгляду на 19.08.2021 р. і 08.09.2021 р..
У судовому засіданні 08.09.2021 р. ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснив, що ОСОБА_2 - його дівчина, з якою вони проживають разом за адресою АДРЕСА_2 . 25.07.2021 р. між ними стався конфлікт, пов'язаний з тим, що його не пустили в квартиру і він вимушений був 2 дні ночувати на вулиці. Конфлікт був словесний, ОСОБА_2 він не погрожував і фізичної сили не до неї застосовував.
У судовому засіданні 08.09.2021 р. потерпіла ОСОБА_2 підтвердила пояснення ОСОБА_1 .. Просила провадження у справі закрити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , вивчивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП., з таких підстав.
Положеннями статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ст. 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
Водночас, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).
Згідно зі ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі, зазначаються пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які також є доказом у справі, як це передбачено ст. 251 КУпАП.
Як передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий суд та встановлення обґрунтованості будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Стаття 280 КУпАП вказує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Суд при розгляді справи керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Під час розгляду справи судом вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУаАП, належними та допустимими доказами не доведена.
Таким чином, враховуючи, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано належних доказів щодо вчинення ОСОБА_1 дій, які б вказували на вчинення домашнього насильства, суддя приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАПУ провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З наведеного, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд, керуючись п. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Дмитрюк