Справа №263/12097/21
Провадження № 2/263/2600/2021
23 вересня 2021 року м. Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області Соловйов О.Л., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Військового суду Центрального регіону України, Військової колегії Верховного суду України, Головне управління Державної казначейської служби в Донецькій області та Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві про відшкодування моральної шкоди,
22.09.2021 до Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області надійшов позов ОСОБА_1 про компенсацію моральної шкоди у розмірі 15 млн. грн. завданої засудженням до виключної міри покарання у вигляді розстрілу, призначення якої відбулось всупереч вимогами Конституції України.
Ознайомившись із правовим обґрунтуванням позовних вимог та вивчивши додані матеріалі, вважаю що позов ОСОБА_1 слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.2 ст.95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами 4, 5, 6 ст. 95 ЦПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях(електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Позивач у позові посилається ухвалу Військової колегії Верховного Суду України від 22.07.1997 у справі №7-14к97, за якою залишено без змін вирок Військового суду Центрального регіону України від 16.04.1997 відносно ОСОБА_1 засудженого за ст.ст.241 п.«а»; 222ч.3; 94; 17, 93 п.«з»; 93 п.«з» КК України ( в ред. 1960р.) до смертної казні - розстрілу. Стверджуючи про невідповідність покарання вимогам Конституції України, в порушення вимог ЦПК України, позивачем не додано до матеріалів справи завірену належним чином копію судового рішення про заміну покарання до довічного позбавлення волі з відміткою про набрання рішенням законної сили.
Крім того, жоден доказ, долучений до позовної заяви, не завірений належним чином.
Всупереч вказаним вище вимогам законодавства оригінали письмових доказів позивачем до позовної заяви не додавались, копії письмових доказів не засвідчені, позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів.
Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивач у своїй заяві жодним чином не відображає перенесені моральні страждання, в порушення вищевказаних норм законодавства, не надає жодного доказу на підтвердження своїх доводів, що саме внаслідок дій відповідачів, відбулися життєві зміни у позивача, що виразилось у моральних стражданнях та погіршенню стану здоров'я, тим самим додатки не містять данні про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).
Визначаючи коло відповідачів по справі позивач на рівні з установами Державної казначейської служби України, вказує Військовий суд Центрального регіону України та Військову колегію Верховного Суду України, діяльність яких припинена, набранням чинності Закону України «Про судоустрій України» №3018-ІІІ від 07.02.2002. З огляду на викладене, позивачу необхідно визначитись з належним колом відповідачів по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки мають бути усунені протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі усунення у вказаний строк недоліків, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військового суду Центрального регіону України, Військової колегії Верховного суду України, Головне управління Державної казначейської служби в Донецькій області та Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві про відшкодування моральної шкоди, залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 5-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. Соловйов