Справа № 219/9834/21
Провадження № 2-о/219/615/2021
23 вересня 2021 року м. Бахмут Донецької області
Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Рибкіної Н.М.,
за участі секретаря судового засідання: Бібік Н.М.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бахмутський міський відділ державної реєстрації цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту смерті,-
14 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою та просив ухвалити рішення, яким встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівки, Донецької області в день ІНФОРМАЦІЯ_2 у Центрально-Міському районі м. Горлівка, Донецької області.
Отримати свідоцтво про смерть дружини заявника у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». При цьому, встановлення даного факту необхідно заявнику для державної реєстрації смерті померлої та отримання відповідного свідоцтва про смерть.
Заявник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, підтримує вимоги заяви та просить розгляд справи проводити без його участі.
Представник заінтересованої особи - Бахмутського МВ ДРАЦС Східного МУ МЮ (м.Харків) будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника та не заперечує проти задоволення заяви про встановлення факту смерті.
Представник заінтересованої особи - Бахмутсько-Лиманського ОУ ПФУ Донецької області будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися по невідомій суду причині.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Судом встановлено, що заявником у даній справі є громадянин України ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4), зареєстрований як тимчасово переміщена особа АДРЕСА_2 (а.с. 7).
Заявник є чоловіком ОСОБА_2 , що підтверджується копіями відповідних документів, які містяться в матеріалах справи, зокрема свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 30.04.1966 ( а.с.10) та копією паспорту ОСОБА_2 , в якому міститься відповідна відмітка про сімейний стан (а.с.5)
За твердженням заявника, ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Горлівка, Донецької області померла його дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підтвердження даного факту заявником суду надано лікарське свідоцтво про смерть № 709 від 15.03.2021 року ( форма №106/у) , яке видане «медичним закладом» м. Горлівки Донецької області (а.с.9), та копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 недержавного зразка (а.с.8).
Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Як вбачається зі змісту наказу Міністерства юстиції України від 29 жовтня 2014 року №1801/5 «Про припинення доступу до деяких реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України» відділу державної реєстрації актів цивільного стану в м. Горлівка Донецької області тимчасово припинено доступ до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Згідно з вимогами ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ст. 77 ЦПК України).
За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази, які заявник повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається, як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність або відсутність підстав для задоволення заяви чи відмови у її задоволенні,- повинні бути виключно належними та допустимими.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» - «Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів.
Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, слід керуватись положенням частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи створені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Місто Горлівка Донецької області визнано тимчасово окупованою територією відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 р. № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями».
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати і висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v Turkey». «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як. наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальниших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, як виняток суд бере до уваги та оцінює разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України лікарське свідоцтво про смерть № 709 від 15.03.2021 року ( форма №106/у) , яке видане «медичним закладом» м. Горлівки Донецької області, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті: гостра серцева недостатність, атеросклеротичний кардіосклероз.
Підсумовуючи викладене вище, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_2 в певний час і при певних обставинах підтверджений.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з п.3.4 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні» від 18 жовтня 2000 року № 52/5 судове рішення є підставою для реєстрації факту смерті особи, яка проводиться за місцем проживання заявника (ст. 257 ЦПК України) в державних органах запису актів цивільного стану.
Приведені вище обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи заявником було обґрунтовано доведені ті обставини, на які він посилався як на підстави своїх вимог, тому задовольняє заяву ОСОБА_1 про встановлення факт смерті.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 18, 42, 81, 258-259, 263-265, 268, 272, 315-319, 430 ч. 1 п. 8 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бахмутський міський відділ державної реєстрації цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту смерті- задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівки, Донецької області в день ІНФОРМАЦІЯ_2 у Центрально-Міському районі, м. Горлівка, Донецької області, Україна.
Відповідно до ст. ст. 317 ч. 4, 430 ч. 1 п. 8 ЦПК України, рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Згідно з ст. 272 ч. 1 ЦПК України, копію повного судового рішення вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4), зареєстрований як тимчасово переміщена особа АДРЕСА_2 ;
Заінтересована особа: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), код ЄДРПОУ 22034637, адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Незалежності, 62;
Заінтересована особа: Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42172734, адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Перемоги , буд. 53.
Суддя Н.М. Рибкіна
23.09.2021