Справа № 2-286/11/0303
Провадження № 4-с/156/6/21
24 вересня 2021 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі :
головуючого судді Малюшевської І.Є.,
за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Іваничі
скаргу ОСОБА_1
на бездіяльність начальника Іваничівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Петренка Романа Юрійовича та зобов'язання вчинити дії,-
присутні в судовому засіданні:
скаржник - ОСОБА_1
державний виконавець - Петренко Р.Ю.
03.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Іваничівського районного суду Волинської області із скаргою на бездіяльність начальника Іваничівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Петренка Р.Ю. та зобов'язання такого вчинити дії з метою заміни сторони виконавчого провадження належним правонаступником.
Свою скаргу обґрунтовує тим, що на примусовому виконанні в Іваничівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області перебуває виконавчий лист №2-286/11/0303 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 7 935,00 грн. боргу за договором позики від 09.04.2008 року та 10 000,00 грн пені за неналежне виконання зобов'язань, на підставі якого було відкрите виконавче провадження №63282383.
23.07.2021 року він звернувся до Іваничівського РВ ДВС із заявою, у якій просив державного виконавця звернутись до суду з метою заміни сторони виконавчого провадження належним правонаступником, оскільки виконавцем на підставі відповідних документів було встановлено факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження - ОСОБА_2 .
Однак, станом на дату подання даної скарги, ніхто з виконавців не звертався до суду для винесення рішення про заміну сторони виконавчого провадження, заява скаржника також не розглядалася, відповіді він не отримував.
З огляду на вищевикладене, просив визнати бездіяльність начальника Іваничівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Петренка Р.Ю. у невиконанні посадових обов'язків, що полягають у невчиненні зазначених виконавчих дій, які він зобов'язаний був вчинити згідно ч. 2 ст. 442 ЦПК України, ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII; зобов'язати Іваничівський районний відділ державної виконавчої служби вчинити зазначені у ч. 5 ст. 15 Закону № 1404-VIII виконавчі дії з метою заміни сторони виконавчого провадження належним правонаступником.
В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.
Начальник Іваничівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Петренко Р.Ю. заперечив щодо задоволення скарги у зв'язку з тим, що ним вчинено всі необхідні дії у даному виконавчому провадженні. Крім того, в попередньому судовому засіданні державний виконавець зазначив, що на депозитному рахунку державної виконавчої служби перебувають кошти,які поступили від спадкоємиці померлого боржника, про що надав докази такого, і вказав, що державним виконавцем було скеровано вимогу до стягувача про надання останнім відповідних рахунків для погашення заборгованості. Скаржник ОСОБА_1 заперечив щодо тверджень державного виконавця, зазначивши, що йому невідомо що за кошти перебувають на рахунку у виконавчій службі, від кого вони поступили і хто така ця особа, яка їх перерахувала, оскільки державним виконавцем не вчинено дій по заміні сторони у виконавчому провадженні, відтак підстав вважати її спадкоємицею немає.
Дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, скаргу та долучені до неї матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.
В той же час, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль, де сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, що відповідає приписам ст. 447 ЦПК України.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону та пункту 6 розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.3 ч.3 ст. 18 Закону).
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону.
У свою чергу частиною п'ятою статті 15 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У силу пунктів 12, 13 Інструкції у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Як уже зазначалося, згідно з пунктом 3 частини першої та другої статті 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.
Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов'язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.
Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з'ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.
Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.
Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов'язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.
Відповідні положення щодо заміни сторони виконавчого провадження закріплені також у ст. 442 ЦПК України.
Так, судом встановлено, що на виконанні в Іваничівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області перебуває виконавче провадження № 63282383 від 12.10.2020 року по виконанню виконавчого листа №2-286/11/0303, виданого Іваничівським районним судом Волинської області 22.06.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 935,00 грн. боргу за договором позики від 09.04.2008 року та 10 000,00 грн пені за неналежне виконання зобов'язань.
З документів, наданих начальником Іваничівського ВДВС у Володимир-Волинському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) Петренком Р.Ю. встановлено, що державним виконавцем направлено запит до Іваничівської державної нотаріальної контори та у відповідь отримано інформацію щодо спадкоємця боржника ОСОБА_2 , яким є сестра останнього - ОСОБА_3 (а.с.35). Також, судом встановлено, що заяви стягувача ОСОБА_1 були враховані виконавцем і, як наслідок, скеровано 17.09.2021 року до Іваничівського районного суду Волинської області заяву про заміну сторони виконавчого провадження (а.с.33-34), яку призначено до розгляду на 05.10.2021 р., згідно офіційних даних із сайту судова влада.
Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконано іншою особою.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні.
Оскільки підстави, із-за яких скаржник звернувся до суду відпали, тому суд не вбачає необхідності для визнання бездіяльності начальника Іваничівського ВДВС у Володимир-Волинському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) Петренка Р.Ю. при здійсненні примусового виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 63282383 від 12.10.2020 року у не вчиненні виконавчих дій, які він зобов'язаний вчинити.
Згідно ч 1 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст. 451 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Іваничівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Петренка Р.Ю. та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Cуддя І.Є. Малюшевська