Справа № 523/12103/21
Провадження №2/523/4332/21
(заочне)
"14" вересня 2021 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
при секретарі - Дзюба Г.І.
за участю позивачки - ОСОБА_1 , адвоката - Степської Л.М.
представника третьої особи - Головченко Ю.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз - постачання», третя особа без самостійних вимог: Житлово-будівельний кооператив «Лінінський-23» про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання», третя особа без самостійних вимог: Житлово-будівельний кооператив «Лінінський-23» про зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилається на наступні обставини. Так позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на спадщину, видане приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу. 31 серпня 2010 року, квартира складається із однієї кімнати, житловою площею 27,6 кв.м. загальною площею 44,5 кв.м.
В будинку, де розташовано квартира встановлений загальнобудинковий прилад обліку споживання газу, проте у більшості квартир встановлені індивідуальні лічильники споживання газу. Лічильники не встановлені лише в декількох квартирах, на які розподіляється залишкова вартість за різницею в показаннях загальнобудинкового лічильника і індивідуальних лічильників мешканців квартир в будинку АДРЕСА_2 .
Згідно довідки про стан розрахунків з ТОВ «Одесгаз-постачання». За період з 01.12.2020 року по 31.05.2021 року обсяг природного газу встановлений: За грудень 2020 року - 69,75 кубометрів, на суму 606,83 грн. (сплачено 206,68 грн.), за січень 2021 року - 116,08 кубометрів на суму 811,40 грн. (сплачено 180 грн.), за лютий 2021 року - 90,50 кубометрів на суму 632,60 (не сплачено), за березень 2021 року-16,22 кубометрів На суму 113,38 грн. (сплачено 200,00), за квітень 2021 року - 28,4 кубометрів на суму 250,34 (не сплачено), за травень 2021 року -11,17 кубометрів на суму 102,76 (сплачено 220,00 грн.)
Залишок заборгованості за підсумками даних оператора ГРМ становить 2485,67 грн. З розрахунками відповідача обсягу спожитого природного газу та наявності заборгованості в сумі 2485,67 грн. позивачка не згодна з наступних підстав.
Так відповідно до положень ст. 6 Закону «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», згідно з якого визначено, що суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу не відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі з 1 січня 2018 року і у разі невстановлених населенню у строках зазначені у цьому законі (до 1 січня 2018 року), лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами встановленими Кабінетом Міністрів України.
Позивачка не відмовлялась від встановлення індивідуального лічильника природного газу, не чинила перешкод представникам ТОВ «Одесагаз-постачання» у доступі до квартири для встановлення лічильника природного газу, а навпаки зверталась до відповідача із заявою у якій просила встановити їй квартирний прилад обліку споживання природного газу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 143 «Про питання споживання природного газу», встановлені норми споживання природного газу побутовими споживачами природного газу у разі відсутності лічильників газу:
-Вид споживання: плита газова у разі відсутності централізованого постачання гарячої води та газового водонагрівання - 5, 39 куб. метрів норми споживання «людина-місяць».
Загальна сума сплати становить: за грудень 2020 рік: 5,39 х 8,7 грн. = 46,89 грн. за січень 2021 рік: 5,39 х 6,99 грн. = 37,68 грн. за лютий 2021 рік: 5,39 х 6,99 грн. = 37,68 грн., а, березень 2021 рік: 5,39 х 6,99 грн. = 37,68 грн., за квітень 2021 рнс: 5,39 х 8,75 грн. = 77,16 грн., за травень 2021 рік: 5,39 х 9,2 грн. = 49,60 грн.
Відповідачем здійснювались розрахунки в період з 01.12.2020 року до 31.05.2021 року в загальному обсязі 332,33 куб. метрів замість 32,34 куб. метрів, згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 143.
Позивачкою фактично сплачено 756 грн., а тому вона повинна була сплатити 256 грн. 69 коп., тобто переплата за вказаний період складає (765 грн. - 256,69 грн. = 499,8 грн.)
На підставі викладеного позивачка просить, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» встановити в найкоротший термін індивідуальний лічильник газу в квартирі АДРЕСА_1 , здійснити перерахунок за спожитий природний газ за період з 01.12.2020 року по 31.05.2021 року, а також здійснювати розрахунок природного газу відповідно до норм чинного законодавства, а саме постановою Кабінета Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 143, укласти індивідуальний договір з газопостачання та розподілу природного газу відповідно до типового договору.
В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не подавали.
За згодою позивачки суд ухвалює заочне рішення по справі, відповідно до положень ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Так судом встановлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності на спадщину, видане приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу. 31 серпня 2010 року, квартира складається із однієї кімнати, житловою площею 27,6 кв.м. загальною площею 44,5 кв.м.
В будинку, де розташовано квартира встановлений загальнобудинковий прилад обліку споживання газу, проте у більшості квартир встановлені індивідуальні лічильники споживання газу. Лічильники не встановлені лише в декількох квартирах, на які розподіляється залишкова вартість за різницею в показаннях загальнобудинкового лічильника і індивідуальних лічильників мешканців квартир в будинку АДРЕСА_2 .
Згідно довідки про стан розрахунків з ТОВ «Одесгаз-постачання». За період з 01.12.2020 року по 31.05.2021 року обсяг природного газу встановлений: За грудень 2020 року - 69,75 кубометрів, на суму 606,83 грн. (сплачено 206,68 грн.), за січень 2021 року - 116,08 кубометрів на суму 811,40 грн. (сплачено 180 грн.), за лютий 2021 року - 90,50 кубометрів на суму 632,60 (не сплачено), за березень 2021 року-16,22 кубометрів На суму 113,38 грн. (сплачено 200,00), за квітень 2021 року - 28,4 кубометрів на суму 250,34 (не сплачено), за травень 2021 року -11,17 кубометрів на суму 102,76 (сплачено 220,00 грн.)
Залишок заборгованості за підсумками даних оператора ГРМ становить 2485,67 грн. З розрахунками відповідача обсягу спожитого природного газу та наявності заборгованості в сумі 2485,67 грн. позивачка не згодна з наступних підстав.
Так відповідно до положень ст. 6 Закону «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», згідно з якого визначено, що суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу не відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі з 1 січня 2018 року і у разі невстановлених населенню у строках зазначені у цьому законі (до 1 січня 2018 року), лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами встановленими Кабінетом Міністрів України.
Позивачка не відмовлялась від встановлення індивідуального лічильника природного газу, не чинила перешкод представникам ТОВ «Одесагаз-постачання» у доступі до квартири для встановлення лічильника природного газу, а навпаки зверталась до відповідача із заявою у якій просила встановити їй квартирний прилад обліку споживання природного газу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 143 «Про питання споживання природного газу», встановлені норми споживання природного газу побутовими споживачами природного газу у разі відсутності лічильників газу:
-Вид споживання: плита газова у разі відсутності централізованого постачання гарячої води та газового водонагрівання - 5, 39 куб. метрів норми споживання «людина-місяць».
Загальна сума сплати становить: за грудень 2020 рік: 5,39 х 8,7 грн. = 46,89 грн. за січень 2021 рік: 5,39 х 6,99 грн. = 37,68 грн. за лютий 2021 рік: 5,39 х 6,99 грн. = 37,68 грн., а, березень 2021 рік: 5,39 х 6,99 грн. = 37,68 грн., за квітень 2021 рнс: 5,39 х 8,75 грн. = 77,16 грн., за травень 2021 рік: 5,39 х 9,2 грн. = 49,60 грн.
Відповідачем здійснювались розрахунки в період з 01.12.2020 року до 31.05.2021 року в загальному обсязі 332,33 куб. метрів замість 32,34 куб. метрів, згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 143.
Позивачкою фактично сплачено 756 грн., а тому вона повинна була сплатити 256 грн. 69 коп., тобто переплата за вказаний період складає (765 грн. - 256,69 грн. = 499,8 грн.)
Правові підстави ухваленого рішення.
Захист прав споживачів природного газу - фізичних осіб регулюється Законом України "Про захист прав споживачів", «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
За нормами ч.ч.2, 3 ст. 18 Закону України «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб'єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у ч. 1 ст. 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Частиною другою статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначено: з метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (статтю 2 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2260-VIII від 21.12.2017).
Статтею 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» визначено: суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані:
1) забезпечити встановлення лічильників газу:
а) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується:
комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року;
для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року;
тільки для приготування їжі - до 1 січня 2021 року.
У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
Таким чином, Законом покладено обов'язок на встановлення споживачу індивідуального лічильника саме на газорозподільне підприємство, за рахунок коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу.
При цьому позивач є споживачем природного газу, а газопостачальне підприємство - Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз - постачання» виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням.
Позивачка не відмовлялась від встановлення їй індивідуального лічильника природного газу і не чинив перешкоди представникам відповідача для встановлення лічильника, а навпаки, звертався із заявами з проханням встановити їй квартирний прилад обліку споживання природного газу.
Позивач сплачував за газопостачання за встановленими тарифами, в яких передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі індивідуальних, тому відповідач зобов'язаний надавати послуги, які оплачені позивачами та відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» зобов'язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01.01.2021 року.
При ухваленні рішення суд приймає до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 07.11.2018 року № 214/2435/17, а також висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 року у справі № 176/1664/18, від 02.09.2020 року у справі № 725/5727/18, від 25.11.2020 року у справі № 947/26219/19. Суд вважає необхідним зазначити, що в даних постановах колегії суддів не враховують дату встановлення загальнобудинкового лічильника, а також те, що на час розгляду усіх наведених справ кінцевий термін, у який суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, ще не настав.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав(ст. 4 вказаного Закону).
Статтею 21 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено: крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:
1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;
2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;
3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;
4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;
5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;
6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;
7) ціну продукції визначено неналежним чином;
8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268,280-281 ЦПК України, суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесагаз - постачання», третя особа без самостійних вимог: Житлово-будівельний кооператив «Лінінський-23» про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Зобов'язати Товариство обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» (код ЄДРПОУ 39525257) встановити індивідуальний лічильник газу в квартирі АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Товариство обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» (код ЄДРПОУ 39525257) здійснити перерахунок за спожитий природний газ за період з 01.12.2020 року по 31.05.2021 року, абоненту ОСОБА_1 щодо квартири АДРЕСА_1 , відповідно до норми споживання за одну людину, відповідно до Постанови Кабінета Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 143.
4. Зобов'язати Товариство обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» (код ЄДРПОУ 39525257) укласти з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індивідуальний договір з газопостачання та розподілу природного газу відповідно до типового договору.
5. Стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю «Одесагаз-постачання» (код ЄДРПОУ 39525257) на користь Держави судовий збір у розмірі 908 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30 -ти денний строк з дня отримання рішення.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано в 30 -ти денний строк з дня отримання його копії.
Повний текст рішення буде складено та підписано у п'ятиденний строк з дати проголошення рішення.
Суддя : В.К. Кисельов
Повний текст рішення складено та підписано (у зв'язку з відпусткою судді з 20.09.2021р. по 23.09.2021р. включно) 24.09.2021