Справа № 523/254/20
Провадження №2/523/826/21
"13" вересня 2021 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
при секретарі - Дзюба Г.І.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача адвоката - Попкової І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , за участю органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , за участю органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилається на наступні обставини. Так позивачка ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Разом зі позивачкою в зазначеній квартирі зареєстровані старший син позивачки - ОСОБА_4 , 1989 року народження, племінниця - ОСОБА_2 , 1978 року народження, її син - ОСОБА_3 . 2010 року народження, онук ОСОБА_5 , 2019 року народження, що підтверджується довідкою ( формою № 1) за № 166 від 14.12.2019 року, яка надана Головою ОСМД « ТРІ- УМФ».
Позивачка стверджує, що ОСОБА_2 з 2002 року в квартирі за АДРЕСА_2 не проживає, а її син - ОСОБА_3 , 2010 року народження, в зазначеній квартирі ніколи не проживав, але зареєстрований по тепер.
На підставі викладеного, позивачка просить визнати ОСОБА_2 , 1978 року народження, та ОСОБА_3 , 2010 року народження такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 , з подальшим зняттям їх з місця реєстрації за адресою: квартира АДРЕСА_2 .
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, а також пояснила, що відповідачка не проживає у квартирі АДРЕСА_2 з 2012р., а малолітнього сина ОСОБА_3 , 2010 року народження вона взагалі зареєструвала без їх відома.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином, відповідно до поданої заяви просила відкласти розгляд справ у зв'язку з карантином. В процесі розгляду справи позовні вимоги не визнала у повному обсязі.
Суд, зважаючи на те, що відповідачка повторно не з'явилась в судове засідання, а наявні карантинні обмеження не припиняли роботу суду, а також не обмежували участь сторін в судовому засіданні, вважає заяву відповідачки необґрунтованою, а тому вирішує справу на підставі наявних доказів.
Представники органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.
Так судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Разом зі позивачкою в зазначеній квартирі зареєстровані старший син позивачки - ОСОБА_4 , 1989 року народження, племінниця - ОСОБА_2 , 1978 року народження, її син - ОСОБА_3 . 2010 року народження, онук ОСОБА_5 , 2019 року народження,що підтверджується довідкою ( формою № 1) за № 166 від 14.12.2019 року, яка надана Головою ОСМД « ТРІ- УМФ».
Судом встановлено, відповідачка ОСОБА_2 з 2002 року в квартирі за АДРЕСА_2 не проживає.
Вищевказаний факт підтверджується актом від 14.12.2019р., поясненнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 належить на праві власності квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується випискою з реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ч. 1 ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Отже суд вважає, що оскільки ОСОБА_2 не проживає у квартирі АДРЕСА_2 без поважних причин понад шість місяців, то вона втратила право користування жилим приміщенням.
В той же час, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання малолітнього ОСОБА_3 , 2010 року народження таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Правові підстави ухваленого рішення щодо даних позовних вимог.
Згідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
За змістом цієї норми закону, а також статей 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статті 177 СК України дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах - обов'язок батьків. З метою гарантування декларованого державою пріоритету інтересів дитини закон передбачає додаткові засоби контролю з боку держави за належним виконанням батьками своїх обов'язків, установлюючи заборону для батьків малолітньої дитини вчиняти певні правочини щодо її майнових прав без попереднього дозволу органу опіки та піклування.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо
вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить,
користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх
права користування займаним приміщенням.
Пунктом 1 ст. 16 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., редакція зі змінами схваленою резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, яка ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.91р.встановлено, що жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.
Суд вважає, що оскільки малолітній ОСОБА_3 , 2010 року народженнябув зареєстрований як член сім'ї, а тому сам факт не проживання у квартирі його матері, не може бути безумовною підставою для визнання дитини такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Крім того, задоволення вищевказаних позовних вимог буде порушати права дитини на житло, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.
В той же час, суд вважає, що батьки дітей у разі їх реєстрації за новим місцем проживання, відповідно до ст. 29 ЦК України, повинні зареєструвати дітей за новою адресою.
Керуючись ст.ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , за участю органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку - задовольнити частково.
2. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2 .
3. Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання малолітнього ОСОБА_3 , 2010 року народження таким, що втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2 - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного тексту рішення позивачем, а відповідачем з дати отримання копії рішення.
Повний текст рішення буде складено та підписано у десятиденний строк з дати проголошення рішення.
Суддя
Повний текст рішення складено та підписано (у зв'язку з відпусткою судді з 20.09.2021р. по 23.09.2021р. включно) 24.09.2021