Справа № 522/18204/21
Провадження 2/522/8431/21
24 вересня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Суворова О.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором займу,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором займу.
Також позивачем ОСОБА_1 подано до суду клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судових витрат. В обґрунтування клопотання позивач вказує, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки він не має грошових коштів, не працює, отримує пенсію в розмірі 2350 грн, житла свого не має.
Відповідно до вимог ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до оплати судових витрат, або звільнити від їх сплати.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Такими доказами можуть бути, наприклад, довідка податкового органу про доходи за попередній календарний рік тощо.
Відповідно до наданої позивачем копії довідки про доходи №6330 9131 3663 9315 ОСОБА_1 в 2020 році отримав пенсію за віком в загальному розмірі 27194,51 грн. 5 відсотків від зазначеної суми складають суму у розмірі 1360 грн. Позивач при поданні позову повинен сплатити судовий збір у розмірі 908 грн., що є меншим ніж вказані вище 5 відсотків (1360грн.).
Верховний суд у постанові від 11 грудня 2020 року по справі № 453/120/20 визначив, що звільнення від сплати судового збору вирішується судом окремо у кожній справі на підставі наданих заявником доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позову не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Констатація скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Дослідивши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні, оскільки клопотання обґрунтовується лише тим, що у останнього немає грошових коштів, він не працює, отримує пенсію та не має свого житла, але позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, а тому, суд не має можливості встановити достатні правові підстави для можливості застосування судом приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.
Суд роз'яснює позивачу, що відмова у задоволенні цієї заяви не позбавляє права повторно його подати, дотримуючись всіх перелічених вище вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України, а саме згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час вчинення процесуальної дії) за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 відсоток ціни позову, але не менше 908 грн. та не більше 11 350,00 грн.).
Як вбачається з позовної заяви позивач звернувся до суду із однією вимогою майнового характеру, ціну позову складає матеріальна шкода у розмірі 68580 грн.
За таких обставин позовна заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України, і тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 908 грн.
Разом з тим, суд зауважує, що згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В той же час, такі вимоги позивачем дотримані не в повній мірі, а саме позивачем не зазначено чи проводились заходи досудового врегулювання спору та чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, а також відомості про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи й відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.175, 177 ЦПК України.
Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Із урахуванням викладеного суд приходить до висновку про залишення позову без руху.
Практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Мельник проти України» (Melnyk v.Ukraine), заява № 23436/03, пункти 2223, від 28 березня 2006 року) встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Норми, що регулюють правила подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Вказані недоліки позову необхідно усунути позивачу шляхом подачі через канцелярію суду відповідної заяви із доказами визначеної ними ціни позову, доказами сплати судового збору, та належним чином оформленої позовної заяви разом зі всіма наявними у позивача доказами у відповідній кількості примірників для суду та відповідача.
Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.
Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя ,-
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором займу - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків. У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В.Суворова