Справа № 237/2677/21
Провадження № 3/237/1236/21
Іменем України
17.09.2021 року місто Курахове
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Сенаторов В.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВП № 2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 096049 від 13.05.2021 року вбачається, що 13.05.2021 року о 16:49 годині по пр-т. Соборний, 22, в м. Курахове Донецької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння (морфін). Огляд був проведений в КНП «Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради», за допомогою теста Multi-Drug серія DОА 19080041. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (А) ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що наркотичних засобів не вживав.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прихожу до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Згідно з п.2.9. «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (п.4 розділу I) зазначено, що ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
В судовому засіданні встановлено, що 13.05.2021 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 096049 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно якого 13.05.2021 року о 16:49 годині по пр-т. Соборний, 22, в м. Курахове Донецької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на денне світло, шкіра має блідний вигляд). Був доставлений до КНП «Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради», здав тест Multi-Drug серія DDА 19080041, тест показав позитивний результат (морфін).
Відповідно до п. 7, 8, 9, 10 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Відповідно до фотокопії результатів теста Multi-Drug, серія DDА 19080041, від 13.05.2021 року у ОСОБА_1 виявлено стан наркотичного сп'яніння (морфін).
Згідно п. 15 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.04.2020 в справі №823/1022/16 вказав, що правильним є висновки судів попередніх інстанцій про те, що результати медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку.
Проте, суду не надано жодних доказів того, що була проведена лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин впливу. Дані, отримані в результаті тестування, є лише попереднім результатом. Кінцевий діагноз повинен бути встановлений лікарем після всіх клінічних та лабораторних досліджень.
З акту медичного огляду з метою виявлення наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 68 від 13.05.2021 року відносно ОСОБА_1 вбачається, що при огляді не виявлено жодної ознаки, якими спостерігається змінена поведінка або розлади сприйняття, зіниці не змінені, реакція на світло жива. За результатами експрес-тесту на наркотики опіатів не виявлено. Копії акта лабораторного дослідження суду не надано.
Згідно копії висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.05.2021 року, виданого КНП «Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради», у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
З відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, неможливо встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Інших належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, у тому числі визначену п. 2 ст. 6 презумпцію невинуватості, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року).
У своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom) ЄСПЛ встановив критерій доведеності «поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява №926/08 року), у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Крім того, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд вважає, що не можуть бути визнаними належними та допустимими доказами відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази, які б беззаперечно свідчили про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на до оформлення.
Враховуючи, що у ході судового розгляду не здобуто переконливих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а всі сумніви тлумачаться на користь особи, суд прийшов до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 30, 33, 130, 247, 252, 283-285 КУпАП, суд, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області.
Суддя В.А. Сенаторов