Справа № 236/3648/21
23 вересня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді - Саржевської І.В.,
за участю секретаря - Олійник С.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні в місті Лиман Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно,
06.09.2021 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно(а.с.1-4).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, просить розглянути цивільну справу без його участі та задовольнити позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву (а.с. 60).
Представник відповідача Об'єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, просить справу розглянути без його участі, про що надав відповідну заяву (а.с.47-48).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані у справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм цивільні правовідносини.
Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Красний Лиман, Донецької області, помер дід позивача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.08.1970 року(а.с.11).
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку із господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі рішення виконкому Краснолиманської міської ради від 10.07.1946 року(а.с.20).
Відповідно до вимог цивільного законодавства, роз'яснень постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 "Про судову практику у справах спадкування" пункт 1 - відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі- ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Згідно ст. 524 ч. ч.1, 2 ЦК УРСР спадкування здійснюється за законом або за заповітом. Спадкування за законом має місце тоді, коли воно не змінено заповітом.
Статтею 529 ЦК УРСР визначено, що спадкоємцями першої черги за законом є діти, чоловік (дружина), батьки померлого.
Статтею 549 ЦК УРСР передбачені дії, що свідчать про прийняття спадщини: визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння
спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем
відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 був його син та відповідно батько позивача ОСОБА_3 , який прийняв спадщину у відповідності до п.1 ст.549 ЦК УРСР, але не оформив своїх спадкових прав. Інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні, що підтверджується повідомленням державного нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контри від 16.09.2021 року(а.с.41).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Красний Лиман, Донецької області, помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06.11.1986 року(а.с.14).
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку із господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_2 , у спадщину який ОСОБА_3 прийняв, але не оформив своїх спадкових прав.
Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 була його дружина та відповідно мати позивача ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину у відповідності до п.1 ст.549 ЦК УРСР, але не оформила своїх спадкових прав. Інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні, що підтверджується повідомленням державного нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контри від 16.09.2021 року(а.с.41).
ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Красний Лиман, Донецької області, померла мати позивача ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 10.01.2006 року(а.с.47).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ( ст. 1220 ч.ч.1,2 ЦК України).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку із господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_2 , у спадщину який прийняв чоловік померлої ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав.
Положеннями статей 1261, 1268 ч.3 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину в порядку ч.1 ст.1269 ЦК України, є позивач ОСОБА_1 , син спадкодавиці, що підтверджується витягом у спадковому реєстрі № 29179457 від 22.12.2011 року. Інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні, що підтверджується повідомленням державного нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контри від 16.09.2021 року(а.с.41).
На теперішній час, позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва на спадщину, оскільки право власності на житловий будинок не зареєстрований спадкодавцем в органах БТІ, тобто відсутня державна реєстрація та відсутні правовстановлюючі документи на ім'я спадкодавця на зазначене спадкове майно.
Таким чином на теперішній час позивач позбавлений права на спадщину та в позасудовому порядку не має можливості вирішити це питання.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів такого захисту може бути і визнання права власності.
В інформаційному листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 Виший Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» звернув увагу на те, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.
Причиною звернення позивача з позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість його як спадкоємця, який прийняв спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Так, згідно із ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
В силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Будченко проти України», «найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним».
Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. ст.15, 16, 25, 328, 1220,1266, 1268 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади м. Лиман в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , право власності на спадкове майно за законом, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 та складається з:
житлового будинку А-1, загальною площею 37,2 кв.м., в тому числі житловою 22,8 кв.м., з господарсько-побутовими будівлями та спорудами: літня кухня «Б», сарай «Г», огорожа №1, що знаходяться в АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Текст рішення складений 23.09.2021.
Суддя -