233 № 233/4324/21
22 вересня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючої судді Бєлостоцькій О.В.,
секретаря Теліціної О.О.
за участю:
заявника -
представника заінтересованої особи -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Костянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті особи в певний час,
20 вересня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті в певний час фізичної особи - її діда ОСОБА_2 , в якій заявник зазначила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області та був похований у вказаному населеному пункті, тобто на тимчасово неконтрольованій території України. Нею було одержано лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2 з довідкою про причину смерті, а також свідоцтво про смерть останнього, при цьому у зв'язку з тим, що вищевказані документи видані закладом охорони здоров'я та реєстраційним органом на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, вони є недійсними та не створюють юридичних наслідків. Враховуючи, що встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, просила встановити факт смерті особи в певний час.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, звернулася з заявою про розгляд справи за її відсутності, в якій заявлені вимоги підтримала.
Представник заінтересованої особи - Костянтинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника відділу, в якій повідомив про відсутність в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про смерть ОСОБА_2 .
З'ясувавши позицію заявника, заінтересованої особи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна в особі своїх державних органів, зокрема і судів, вживає всіх можливих заходів, у тому числі щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 9 вищевказаного закону внутрішньо переміщена особа має право на проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до абзацу першого п. 13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» з наступними змінами та доповненнями, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, згідно Витягу з Єдиного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16, 17).
Відповідно до довідки УСЗН Костянтинівської міської ради № 59569 від 23 березня 2017 року (а.с. 20) заявника було взято на облік як внутрішньо переміщену особу за адресою: АДРЕСА_2 .
Заявник ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис Пролетарського р/б ЗАГС м. Донецьк № 1572 від 05 вересня 1972 року (а.с. 9), Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с. 10), копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис відділу ЗАГС Пролетарського РИК м. Донецька № 809 від 16 грудня 1992 року (а.с. 15), копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , актовий запис Костянтинівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 315 від 15 жовтня 2016 року (а.с. 19).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області, про що було видано лікарське свідоцтво з довідкою про причину смерті № 3205, що зазначена як «Атеросеклеротичний коронарокардіослероз» (а.с. 5), видане закладом охорони здоров'я на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, а також свідоцтво про смерть останнього (а.с. 4), видане Пролетарським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції.
Разом з тим, документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, є недійсними та не створюють юридичних наслідків.
Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди маж бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для встановлення факту смерті особи в певний час на тимчасово неконтрольованій території України, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області, Україна. Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника та іншим шляхом встановити цей факт неможливо.
Тому, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 , та встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, - ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області, Україна.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 95, 259, 263-265, 268, 293-294, 315-317, 319ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), заінтересована особа - Костянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Петровського, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44468751), про встановлення факту смерті особи в певний час- задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Донецьк Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк Донецької області, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені 22 вересня 2021 року, повний текст рішення виготовлений 23 вересня 2021 року.
Суддя