Справа № 264/1668/21
/264/3/2021
23 вересня 2021 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі:
головуючого - судді Мушкета О.О.,
за участю секретаря - Єрьоміної А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат,-
03 червня 2021 року рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського сержанта поліції Гах Андрія Анатолійовича Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення .
Постанову серії ДПО18 №791511 від 15.03.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, - скасовано, а провадження у справі - закрито.
21.09.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вирішення питання про розподіл судових витрат, які були сплачені позивачем на усунення недоліків у розмірі 463,27 гривень. Зазначену заяву просив розглядати без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно з ч.3 ст.252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2021 року позивач, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, надав до суду заяву та квитанцію про сплату №63231 від 31.03.2021 року, відповідно до якої, він сплатив 463,27 гривень (454,00 гривень - судовий збір, 9,27 гривень - комісія банку).
При оцінці можливості прийняття додаткового рішення щодо судових витрат, які не були заявлені до відшкодування на момент ухвалення рішення по суті позовних вимог суд виходить з наступного.
Приписами ст.132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положеннями ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Суд зазначає, що рішення у даній справі приймалося в порядку спрощеного провадження.
При цьому, КАС України не встановлює окремого порядку вирішення питання про стягнення судових витрат у справах, що були розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (без проведення судових дебатів). Це обумовлено тим, що склад та розмір судових витрат у справах такої категорії, як правило, відомий вже на момент звернення до суду.
Судом встановлено, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи не була подана в межах строку, встановленого ч.7 ст.139 КАС України.
Заяву про розподіл судових витрат, позивач подав 21.09.2021 року після того, як Іллічівський районний суд м.Маріуполя ухвалив рішення від 03.06.2021 року.
Отже, до 03.06.2021 року позивач із заявами такого змісту не звертався. У позовній заяві, яку подано до суду 23.03.2021 року, зазначав, що попередній розрахунок суми судових витрат складає 0,00 гривень. Судовий збір сплатив 31.03.2021 року, але не надав до суду заяви про розподіл судових витрат.
Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не мав підстав та обов'язку вирішувати це питання, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п.5 ч.6 ст.246 КАС України).
Заява позивача про відшкодування судових витрат могла б бути предметом вирішення судом під час ухвалення рішення в цій справі (так само як і додаткового рішення), якби її заявили в межах розгляду справи, але до того, як суд ухвалить рішення.
Оскільки позивач подав вказану заяву після того, як суд постановив судове рішення у справі, підстави для ухвалення за цією заявою додаткового рішення відповідно до ч.3 ст.143, ст.252 КАС України відсутні.
Також, суд зазначає, що вимоги про відшкодування понесених ним витрат на оплату судового збору в розмірі 9,27 грн. (комісія Банку), задоволенню не підлягають, оскільки зазначені витрати позивача, не належать до судових витрат, передбачених ст. 132 КАС України.
Таким чином суд дійшов висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про розподіл судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського сержанта поліції Гах Андрія Анатолійовича Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задоволенню не підлягає.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 132,139, 143,252, 256, 294, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат по справі за його позовом до поліцейського сержанта поліції Гах Андрія Анатолійовича Управління патрульної поліції в Донецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Першого апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: О. О. Мушкет