21.09.2021 227/2269/21
21 вересня 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Любчик В.М.,
при секретарі Сафронової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини з інвалідністю, -
07.06.2021 року позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини інваліда.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився її син - ОСОБА_2 , батьком якого є відповідач ОСОБА_3 . Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 01.06.2018 року ОСОБА_2 було визнано недієздатним, а ОСОБА_1 призначено опікуном останнього. Строк дії рішення про визнання недієздатним встановлено 2 роки з дня набрання рішення законної сили, але стан сина не поліпшився, він надалі продовжує хворіти. ОСОБА_2 є інвалідом другої групи з причин загального захворювання і відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №16 від 02.03.2021 року КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янська» страждає важким психічним захворюванням: параноїдну шизофренію, безперервний тип перебігу, галюцинаторно-маячний синдром. За своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними. Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23.04.2021 року продовжено строк визнання недієздатним ОСОБА_2 на два роки, а саме до 03.07.2022 року. Крім того позивач зазначила, що вона не працює, так як доглядає за сином і проживає разом з ним, останній потребує стороннього догляду. З ОСОБА_3 позивач перебувала у шлюбі, який був розірваний за рішенням суду. Відповідач є батьком повнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і за рішенням суду сплачував аліменти, строк сплати яких закінчився 01.03.2021 року. Відповідач є пенсіонером, отримує пенсію і регрес, може надавати матеріальну допомогу, але добровільно відповідач не надає її. У зв'язку з чим позивач вимушена була звернутися до суду з зазначеним позовом та просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу (заробітку) щомісячно.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 19 лютого 1998 року, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 19 лютого 1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану м. Добропілля Донецької області (а.с.15).
Від шлюбу сторони мають сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 12 квітня 1990 року міським бюро РАЦС м. Тернівка Дніпропетровської області (а.с.9).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є інвалідом другої групи за загальним захворюванням, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №848150, виданої 23.02.2021 року, інвалідність встановлена на строк до 01.03.2023 року, дата чергового переогляду - 23.02.2023 року, за висновками огляду ОСОБА_2 рекомендована праця в спеціально створених умовах на період ремісії (а.с.10).
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 01 червня 2018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було визнано недієздатною фізичною особою та призначено ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , строк дії зазначеного рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатним встановлено на 2 роки з дня набрання рішенням законної сили (а.с.12, 13).
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23 квітня 2021 року було продовжено строк дії рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 01 червня 2018 року про визнання ОСОБА_2 недієздатним, а саме до 03.07.2022 року (а.с.14).
Відповідно до заочного рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 01.04.2019 року, з ОСОБА_3 вже були раніше стягнуті аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дитини з інвалідністю ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно, з 19.02.2019 року по 01.03.2021 року, тобто на строк встановлення інвалідності.
Надаючи правову оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Статтею 198 СК України закріплений обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно з ч. 3 ст. 75 СК України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законодавством, або є інвалідом I, II чи III групи.
Якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону) (ч. 1 ст. 10 СК України).
Таким чином, непрацездатність визначається за віковим і медичним критеріями. Однак вказана норма регулює відносини по утриманню між подружжям. У свою чергу глава 16 СК України не містить відповідної норми. У зв'язку з чим, на підставі ч. 1 ст. 10 СК України, суд вважає за можливе застосувати положення ч. 3 ст. 75 СК України і до відносин між батьком і повнолітнім сином.
Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до письмової заяви відповідача ОСОБА_3 від 21.09.2021 року вбачається, що він повністю визнав позовні вимоги позивача.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, за рішенням суду визнаний недієздатним, не працює, оскільки йому за результатами медичного огляду рекомендовано лише працю в спеціально створених умовах на період ремісії, знаходиться на утриманні позивача, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги на своє утримання, приймаючи до уваги визнання відповідачем позову, враховуючи спільний обов'язок батьків щодо утримання дитини, необхідно дійти висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, що забезпечить ОСОБА_2 необхідний рівень життя.
Визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Крім цього, у зв'язку із задоволенням позову відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн., оскільки позивачка при зверненні з позовом до суду звільнена від цих витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 198, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 13, 28, 81, 89, 141, 200, 206, 258-259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд,-
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини з інвалідністю - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки міста Топки Кемеровської області, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_5 виданий Добропільським МРВ ГУМВС України в Донецькій області 13 квітня 2007 року, на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_6 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу (заробітку) відповідача, щомісячно, починаючи з 07 червня 2021 року до 08 березня 2023 року, тобто на строк до якого встановлена інвалідність.
Стягнути на користь держави з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 копійок.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21 вересня 2021 року.
Головуючий суддя В.М. Любчик
21.09.2021