23 вересня 2021 року
Київ
справа №9901/281/21
адміністративне провадження №П/9901/281/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Берназюка Я.О., суддів: Бевзенка В.М., Бучик А.Ю., Желєзного І.В., Мороз Л.Л., розглянувши без участі сторін заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сторожук Олени Сергіївни про відвід судді Касаційного адміністративного суду Берназюка Яна Олександровича від розгляду адміністративної справи №9901/281/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 21 квітня 2021 року №169/2021,
16 липня 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 до Президента України, в якому позивач просить визнати протиправним, незаконним та скасувати Указ Президента України від 21 квітня 2021 року №169/2021 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15 квітня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію пункту 1 Додатку №1 до Рішення Ради національної безпеки та оборони України від 15 квітня 2021 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2021 року для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Берназюк Я.О., суддя Бевзенко В.М., суддя Бучик А.Ю., суддя Желєзний І.В., суддя Мороз Л.Л.
Ухвалою Верховного Суду від 9 вересня 2021 року у справі №9901/281/21 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів.
22 вересня 2021 року від представника позивача - адвоката Сторожук Олени Сергіївни надійшла заява про відвід судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О.
Вказана заява обґрунтована тим, що Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О. ухвалами від 20 липня 2021 року та 19 серпня 2021 року необґрунтовано залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 21 квітня 2021 року №169/2021, зокрема, з підстав того, що до позовної заяви не було додано документів, які підтверджують повноваження адвоката Сторожук Олени Сергіївни на підписання поданої позовної заяви та представництво позивача Амірханяна Араіка Хачіковича в суді. Крім того, на думку представника позивача, суд ухвалою від 9 вересня 2021 року про відкриття провадження безпідставно визнав обов'язкову явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання.
Вирішуючи заяву представника позивача - адвоката Сторожук Олени Сергіївни про відвід судді Берназюка Я.О., колегія суддів виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від зазначених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з метою запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного законодавства не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права та врахувати принципи, сформульовані у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Білух проти України", заява №33949/02, п. 49; Fey v. Austria, заява №14396/88, пп. 27, 28 та 30; Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п.п. 42-43, Pullar v. United Kingdom, заява № 22399/93, п. 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Як на підставу про відвід судді Берназюка Я.О. представник позивача посилається на незгоду з ухвалами Верховний Суд від 20 липня 2021 року про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 21 квітня 2021 року №169/2021, від 19 серпня 2021 року про продовження процесуального строку на виконання ухвали Верховного Суду від 20 липня 2021 року про залишення без руху позовної заяви та від 9 вересня 2021 року про відкриття провадження у справі, якою визнано обов'язкову явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання. Тобто, представник позивача не погоджується із процесуальними рішеннями судді-доповідача, ухваленими на виконання вимог статті 171 КАС України.
Водночас, зі змісту частини четвертої статті 36 КАС України вбачається, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Тобто, вказані доводи представника позивача свідчать саме про незгоду сторони з процесуальним рішенням судді, який входить до складу колегії, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Відтак, сумнів у неупередженості судді у зв'язку з вчиненням процесуальних дій та прийняття рішення у іншій справі не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ'єктивність суду.
Аналогічна позиція щодо застосування критерію "неупередженості" судді у зв'язку з вчиненням процесуальних дій та прийняття рішення у іншій справі висловлена Верховним Судом в ухвалах від 11 червня 2020 року у справі №360/3128/19, від 19 жовтня 2020 року у справі №640/5124/19, від 27 жовтня 2020 року у справі № 826/8426/14 та від 14 грудня 2020 року у справі 9901/282/20.
Верховний Суд наголошує, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши доводи, наведені позивачем у заяві про відвід судді, Верховний Суд доходить висновку, що заява представника позивача - адвоката Сторожук Олени Сергіївни не містить будь-яких об'єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді Берназюка Я.О., зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію".
Частиною четвертою статті 40 встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного судового засіданні, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим, наявні підстави для передачі заяви позивача про відвід для проведення автоматичного розподілу для визначення судді для її розгляду.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 256 КАС України, суд
1. Визнати необґрунтованою заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сторожук Олени Сергіївни про відвід судді Касаційного адміністративного суду Берназюка Яна Олександровича від розгляду адміністративної справи №9901/281/21.
2. Передати заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сторожук Олени Сергіївни про відвід судді Касаційного адміністративного суду Берназюка Яна Олександровича для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви про відвід.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: В.М. Бевзенко
А.Ю. Бучик
І.В. Желєзний
Л.Л. Мороз