23 вересня 2021 року
м. Київ
справа №240/663/20
провадження №К/9901/34044/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії з ліквідації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання незаконними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
08 вересня 2021 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
13 вересня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 04 лютого 2021 року, а касаційну скаргу до суду касаційної інстанції надіслано 08 вересня 2021 року, тобто з пропуском установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження.
Разом із касаційною скаргою автор подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. За змістом заяви стверджує, що строк був пропущений з поважних причин, оскільки вперше касаційну скаргу було подано в межах строку на касаційне оскарження, однак ухвалами Верховного Суду від 31 травня 2021 року касаційну скаргу повернуто відповідно до правил статей 169, 332 КАС України. Отримавши копію вказаної ухвали, скаржник звернувся повторно з касаційною скаргою. Натомість Верховний Суд постановив ухвалу від 12 липня 2021 року, якою повернув касаційну скаргу на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Разом з цим, скаржник не наводить обґрунтованих підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження за період з 29 липня 2021 року до 08 вересня 2021 року (з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 12 липня 2021 року про повернення касаційної скарги та її повторного подання).
У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже позивачу необхідно довести наявність об'єктивних перешкод у період з 29 липня 2021 року до 08 вересня 2021 року, що не дозволили подати касаційну скаргу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом подання належним чином оформленої касаційної скарги із уточненням вимог до суду касаційної інстанції відповідно до повноважень останнього, визначених статтею 349 зазначеного Кодексу, надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі, а також зазначення підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження за період з 12 серпня 2021 року до 01 вересня 2021 року та надання відповідних доказів.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання доказів поважності його пропуску.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
1. Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі № 240/663/20.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі № 240/663/20 залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
Н. В. Шевцова