Житомирський апеляційний суд
Справа №289/1408/21 Головуючий у 1-й інст. Сіренко Н. С.
Категорія ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Зав'язун С. М.
22 вересня 2021 року Суддя Житомирського апеляційного суду Зав'язун С.М., розглянувши в м.Житомирі апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2021 року,
зазначеною постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення:
- за ч.1 ст.122-2 КУпАП - штраф у розмірі 153 грн.;
- за ч.1 ст.130 КУпАП - штраф у розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст.36 КУпАП визначено остаточне стягнення ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.
Згідно постанови суду, 23.07.2021 о 22 год. 08 хв. по вул. В.Лутовецькій в с.Лутівка Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР, керував мотоциклом МТ-10, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Крім того, 23.07.2021 о 22 год. 08 хв. по вул. В.Лутовецькій в с.Лутівка Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п. 2.4 ПДР, керував транспортним засобом МТ-10, не виконував неодноразове законне розпорядження про припинення правопорушення, а саме не реагував на проблискові маячки червоного та синього кольору, не зупиняв транспортний засіб, був затриманий шляхом переслідування.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, як незаконну, та прийняти нову, якою закрити провадження у справі відносно нього у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
При цьому, зазначає, що суд неповно з'ясував обставини справи, належним чином не дослідив докази на підтвердження його вини у скоєнні правопорушень, розглянув справу за його відсутності без належного повідомлення про час та місце її розгляду, позбавивши його та адвоката до доступу до суду. Наголошує, що судом першої інстанції було грубо порушено право на захист та справедливий судовий розгляд, оскільки його пояснення в судовому засіданні не досліджувались, що вплинуло на прийняте судом рішення, в зв'язку з чим постанову районного суду не можна визнати законною і вона підлягає скасуванню.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Свінцицький Л.В., будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи не з'явилися, захисником подана заява про розгляд даної адміністративної справи без їх участі. За таких обставин та з огляду на положення ч.1 ст.268 КУпАП та ч.6 ст.294 КУпАП апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 12.08.2021 року підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 участь в судовому розгляді справи в суді першої інстанції не приймав, про оскаржену постанову дізнався поза межами строку на апеляційне провадження.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання апеляційного суду, вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п.2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил (п.2.4 ПДР України).
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Зокрема, даними:
- протоколів про адміністративні правопорушення серії ОБ № 123888, серії ДПР18 №198801 від 23.07.2021 року, якими зафіксовані вищевикладені обставини (а.с.2,15);
- висновку щодо результатів медичного огляду №5, складеного об 22 год. 40 хв. 23.07.2021, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в КНП «Радомишльська лікарня» (а.с.3);
- відеозаписів із нагрудної камери працівника поліції та з відеореєстратора, який встановлений у автомобілі поліції, з яких вбачається, що 23.07.2021 о 22 год. 08 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом МТ-10, на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу не зупинився, був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі, у зв'язку з чим до нього було застосовано фізичну силу та кайданки. На місці затримання під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та погодився на проходження огляду на стан сп'яніння. В подальшому ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до КНП «Радомишльська лікарня», де останній заперечив факт вживання спиртних напоїв і відмовився від проходження медичного огляду (а.с.7);
- копії постанови від 23.07.2021 серії БАА № 825825, відповідно до змісту якої 23.07.2021 року о 22 год. 08 хв. в с. Лутівка по вул. В. Лутовецька ОСОБА_1 , під час руху на мотоциклі не мав мотошолома, відповідної категорії, страхового полісу, чим порушив п.2.1, 2,4, 2.35 ПДР України, чим скоїв правопорушення, передбачені ч.2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 36 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 3400,00 грн. (а.5).
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про достатність доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Твердження апелянта у своїй апеляційній скарзі на те, що судом було грубо порушено його право на захист, оскільки суд першої інстанції, розглянув справу за його відсутності тим самим позбавив його можливості надати пояснення щодо фактичних обставин справи, є необґрунтованими, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ст.ст.122-2, 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов'язковою.
Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення серії ОБ №123888, серії ДПР18 №198801 від 23.07.2021 року, ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції про те, що розгляд адміністративної справи щодо нього відбудеться у Радомишльському районному суді Житомирської області, про що він буде сповіщений в смс повідомленні. Вказані обставини підтверджуються також підписом ОСОБА_1 в графі протоколу «особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи».
Крім того, в матеріалах провадження наявні заяви ОСОБА_1 , підписані ним власноручно, про погодження на отримання судової повістки в електронній формі за допомогою СМС-повідомлення (а.6, 20).
Таким чином останній безперечно розумів, що за вказаними ним адресою та номером мобільного телефону судом будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
Доказом належного повідомлення ОСОБА_1 про час судового засідання, призначеного на 12.08.2021 року, є відомості про надіслання судової повістки за місцем проживання скаржника (а.9, 22), а також відомості про доставлення смс-повідомлення ОСОБА_1 на номер мобільного телефону ОСОБА_1 (вказаний номер зазначений і в його апеляційній скарзі) про виклик його в судове засідання Радомишльського районного суду на 11 годину 35 хвилин 12 серпня 2021 року. Вказані смс-повідомлення згідно довідки про доставку смс було доставлено абоненту о 13 годині 38 хвилин 30 липня 2021 та о 13 годині 47 хвилин 30 липня 2021 року (а.10, 23).
Клопотання про перенесення судового засідання, призначеного на 12.08.2021 року о 11-35 год. подано захисником лише 12.08.2021 року о 11:59 хв, тобто вже після судового розгляду адміністративних матеріалів, а тому, суд першої інстанції мав законні підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , який був належним чином сповіщений, що повністю узгоджується з приписами ст.268 КУпАП. Будь-яких доказів про те, що вказане клопотання було подано раніше часу судового розгляду матеріали справи не містять.
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Недобросовісним користування процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи за вказаною ним адресою та номером телефону, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вживав заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи.
Тому, слід визнати, що скаржник самостійно розпорядився своїми процесуальними правами, на свій розсуд та не з'явився в судове засідання чим за власної волі позбавив себе можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП.
Більше того, апеляційний суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга не містить жодних пояснень з приводу обставин вчинених адміністративних правопорушень, жодних заперечень по суті правопорушення, скаржник для дачі пояснень в суд апеляційної інстанції також не з'явився, що свідчить про те, що дійсного наміру давати пояснення він не бажає, а його поведінка є обраним способом захисту.
За таких обставин, апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що оскаржувана постанова суду піддягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог ст.268 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували надані разом з протоколом докази вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, наведено не було.
Будь-яких інших підстав для скасування оскаржуваної постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2021 року в апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що постанова Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2021 року є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду С.М. Зав'язун