Справа №760/34836/19
Провадження №2/760/3035/21
20 вересня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.
за участю секретаря - Федоренко Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків, -
Позивач ОСОБА_1 26.12.2019 р. звернулася до суду із зазначеним позовом до ТОВ «ДІЄСА», в якому просить:
стягнути з відповідача на її користь 2099 грн. в якості повернення сплаченої за товар неналежної якості грошової суми, або зобов'язати відповідача (продавця, виробника, виконавця) здійснити за свій рахунок ремонт проданої позивачу Соковижималку неналежної якості, з заміною запчастин або товару при неможливості відремонтувати товар, який на гарантії;
стягнути з відповідача неустойку в розмірі 1% вартості товару за кожен день затримки виконання вимог позивача, тобто з 30.05.2019 р. по 24.12.2019 р. на суму 2099 грн.;
стягнути з відповідача витрати на проїзд та поштові відправлення.
Загальна сума, яку позивач просить стягнути з відповідача, складає 4298 грн.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ТОВ «ДІЄСА» про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків та моральної шкоди, позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.
Так, 06.04.2019 р. позивач в магазині «Ельдорадо» ТОВ «ДІЄСА» придбала Соковижималку, вартістю 2099,00 грн., з гарантійним терміном придатності 24 місяці (тобто два роки). Після придбання товару, в ньому були виявлені такі недоліки: Соковижималка не включилася на третій раз через несправності мотору. Виявлені недоліки усунути в гарантійній майстерні виявилось неможливим, оскільки обслуговувати безкоштовно товар по гарантії відмовились, поклавши всю провину по несправності товару на позивача. При цьому, було запропоновано відремонтувати товар на платній основі.
Оскільки дефекти купленого товару були виявлені в період гарантійного строку, позивач звернулася письмово, крім сервісних центрів в т.ч. ПП «ІБС», до магазину «Ельдорадо» ТОВ «ДІЄСА», також по інтернету та за телефоном гарячої лінії з проханням відремонтувати товар чи замінити його на аналогічний товар належної якості. Однак, на вимогу позивача, було відмовлено безоплатно відремонтувати товар. При цьому, магазин позитивної відповіді не дав, відмовився обміняти бракований та непрацюючий товар чи повернути кошти. На звернення позивача було надано відповідь, в якій зазначено, що товар вже не працює, тобто не є товаром належної якості, та відсутнє підтвердження істотного недоліку в товарі.
Позивач зазначає, що з даного приводу вона зверталася зі скаргами до ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві та Київській області, Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів та отримала відповіді, в яких вказано на те, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару; відшкодування витрат на усунення недоліків товару; вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у виробника (продавця, виконавця).
Враховуючи те, що магазин «Ельдорадо» не задовольнив вимоги щодо ремонту товару по гарантії, посилаючись на те, що не вбачає підстав для обміну товару або розірвання договору купівлі-продажу і повернення сплачених за товар коштів, через відсутність у товару істотного недоліку з вини виробника та зазначаючи, при цьому, що вихід товару з ладу відбувся з вини споживача, позивач звернулася до суду з даним позовом, оскільки вважає що її права як споживача порушено.
Так, позивач не погоджується з вказаними доводами відповідача та вважає, що всупереч вимогам закону, продавець не виконав свого обов'язку щодо передачі споживачеві товару належної якості, його справність та якість не перевірив, внаслідок чого передав споживачу товар з дефектом, який унеможливлює його використання за призначенням.
Однак, недолік товару, на думку позивача, підпадає під критерії істотного, та надає право споживачу вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 26.12.2019 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Ухвалою суду від 15.01.2020 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачу роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.
03.06.2020 р. до суду від представника відповідача ТОВ «ДІЄСА» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує на те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували наявність істотного недоліку у товарі позивача, який виник з вини виробника (продавця). Натомість наявні у справі докази свідчать про те, що позивачем порушено правила експлуатації товару, а тому відповідач не має жодних правових підстав для задоволення вимоги позивача. Таким чином, ТОВ «ДІСЄА» жодним чином не порушило прав та законних інтересів позивача.
Позивачем ОСОБА_1 відповіді на відзив до суду подано не було.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно зі статтею 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що 06.04.2019 р. ОСОБА_1 у магазині ТОВ «Дієса», що за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога (Велика Окружна), 4, було придбано Соковижималку TEFAL ZN 355, вартістю 2099,00 грн., що підтверджується чеком на придбання товару №364834726503 від 06.04.2019 р.
Разом з товаром позивачу було надано гарантійний талон (гарантійний строк - 24 місяці), ярлик виготовлювача та інструкцію з техніки безпеки.
Вбачається, що під час використання товару, позивачем було виявлено несправність та вона самостійно за власним вибором 30.05.2019 р. звернулася до СЦ «І.Б.С.», яким було проведено діагностику несправності товару та надано Акт технічного стану №КР-0167137 від 03.06.2019 р., у якому зазначено: «Неправильна експлуатація. Возврат без ремонту».
Листом від 05.06.2019 р. за вих. № 19/08, сервісний центр ПП «І.Б.С.» повідомив позивача, що після проведення діагностики товару - Соковижималки TEFAL ZN 355, було встановлено наступне: наявність рідини (а саме сік) на внутрішній поверхні моторного блоку виробу.
Проникнення рідини (соку) до внутрішньої порожнини моторного блоку є наслідком порушення правил експлуатації виробу та до категорії гарантійного ремонту не підлягає.
03.06.2019 р. був складений акт технічного стану щодо не гарантійного випадку у даній ситуації.
Також позивачу повідомлено, що враховуючи вищезазначене, ремонт Соковижималки можливий на платній основі.
06.06.2019 р. позивач звернулася до ТОВ «ДІЄСА» та магазину «Ельдорадо» з претензією, у якій просила усунути недолік товару, а в разі неможливості замінити товар на такий самий належної якості або повернути кошти за товар по причині несправності товару.
Як вбачається з листа від 24.06.2019 р., ТОВ «ДІЄСА» надало відповідь про неможливість задовольнити вимоги позивача, у зв'язку з відсутністю правових підстав, а саме наявності несправності у товарі, яка згідно наданого позивачем Акту технічного стану № КР-0167137 від 03.06.2019 р., виникла у зв'язку з порушенням правил та умов експлуатації.
У вказаному листі зазначено, що споживачем не було надано жодного документального підтвердження наявності у придбаному товарі істотного недоліку.
Так, відповідно до заяви позивача, товар не відповідає вимогам: товар вже не працює, тобто не є товаром належної якості; також є підтвердження АСЦ (Авторизованого Сервісного Центру), який засвідчує невірну експлуатацію товару, а отже відсутнє підтвердження істотного недоліку в товарі.
А тому задовольнити прохання щодо розірвання договору купівлі-продажу магазин не може.
Вбачається, що позивач також зверталася до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області зі скаргами та вимогою надати роз'яснення ситуації та провести позапланову перевірку відповідача.
Листом від 22.10.2019 р. за №06.3/18330, ГУ Держпродспоживслужби у м. Києві надало позивачу роз'яснення, що на даний час документів, які підтверджують наявність істотних недоліків товару, фальсифікації товару, позивачем не представлено, що не надає підстав ГУ вбачати в діях ТОВ «ДІЄСА» відмову в реалізації прав позивача, встановлених законом.
27.11.2019 р. позивач повторно звернулася до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області зі скаргою, в якій просила стягнути з відповідача на її користь 2099 грн. в якості повернення сплаченої за товар неналежної якості грошової суми, або зобов'язати відповідача здійснити у двотижневий термін та за свій рахунок ремонт проданої їй Соковижималки неналежної якості.
Відповідно до листа ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 10.12.2019 р. Вих. №10-05.3/12740-19 вбачається, що в ГУ Держпродспоживслужби в Київській області розглянуто скаргу позивача від 27.11.2019 р. (вх. Ш-1309 від 06.12.2019 р.) щодо повернення грошових коштів за непродовольчий товар (соковижималка «Тефаль») неналежної якості, придбаний у магазині «Ельдорадо» ТОВ «ДІЄСА» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, та повідомлено наступне.
Так, з матеріалів скарги з'ясовано, що 06.04.2019 р. позивачем придбано соковижималку. У придбаному Пристрої були виявлені недоліки. Оскільки Продавець не наділений виробником повноваженнями здійснення гарантійного ремонту товарів, позивач звернулась до авторизованого сервісного центру ПП «І.Б.С.» щодо проведення діагностики для виявлення причини несправностей та пошуку способів їх усунення.
Згідно пред'явленого позивачем акту СЦ № КР-0167137 від 03.06.2019 р., у виконанні гарантійного ремонту позивачу було відмовлено у зв'язку з порушенням правил користування товаром. В ході діагностики товару СЦ виявлено «наявність рідини (а саме сік) на поверхні моторного блоку виробу. Проникнення рідини (соку) до внутрішньої порожнини моторного блоку є наслідком порушення правил експлуатації виробу».
Позивачу роз'яснено, що враховуючи вище викладене, Пристрій не підпадає під дію гарантійних зобов'язань виробника. Її вимоги щодо безоплатного усуненні недоліку в придбаному товарі, розірвання договору і повернення сплачених за товар коштів або заміни товару на такий же товар або на аналогічний відповідно до законодавства про захист прав споживачів, можуть бути задоволені у разі підтвердження наявності недоліку, який виник з вини виробника, підтвердженого відповідним висновком експертизи.
Одночасно повідомлено, що спірні питання доведення наявності істотного недоліку продукції, чи будь-яких інших недоліків, що виникли з вини виробника (продавця, виконавця), розірвання договору і повернення сплачених за товар коштів та питання відшкодування матеріальних і моральних збитків можуть бути вирішені у судовому порядку.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із таких засобів захисту є суд.
Статтею 3 ЦК України передбачено, що засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору та судовий захист цивільного права та інтересу.
Законом, який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає, механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів є Закон України «Про захист прав споживачів».
Частиною 1 ст. 698 ЦК України передбачено,що за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.
Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 675 ЦК України, товар, який продавець зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Відповідно до ч. 1 ст. 676 ЦК України, гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Згідно до ч. 3 ст. 680 ЦК України, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 708 ЦК України, у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:
1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;
2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;
3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;
4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
За правилами ч. 1 ст. 4 Закону, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою та належну якість продукції та обслуговування.
Порядок повернення сплачених за товар, що використовувався та на думку споживача має певний недолік, грошових коштів та обміну товару не належної якості на аналогічний товар належної якості регламентується та чітко встановлений ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
Так, згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Відповідно до статті 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Згідно з частиною першою статті 668 ЦК України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 679 ЦК України передбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Згідно з частиною другою статті 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
За змістом наведеної правової норми у випадку існування гарантії щодо якості товару обов'язок доведення обставин, що звільняють продавця від відповідальності, покладається на нього.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.
Пунктом 12 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
а) він взагалі не може бути усунутий;
б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Пунктом 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що недолік - це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
У Постанові Верховного Суду від 01 лютого 2018 року у справі №661/67/16-ц, провадження № 61-2464св18, викладено правову позицію, що тільки сукупність чотирьох обов'язкових ознак недоліку надає підстави вважати його істотним недоліком із усіма правовими наслідками щодо задоволення вимог споживачів, та повернення грошових коштів, сплачених за товар.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вбачається із відзиву, відповідач не визнає ту обставину, що придбана ОСОБА_1 соковижималка «TEFAL ZN 355» має істотний недолік та заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог про розірвання договору і стягнення на користь позивача вартості придбаної соковижималки, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність істотного недоліку у товарі позивача, який виник з вини виробника (продавця). Натомість наявні у справі докази свідчать про те, що позивачем порушено правила експлуатації товару, а тому відповідач не має правових підстав для задоволення вимоги позивача. Таким чином, ТОВ «ДІСЄА» жодним чином не порушило прав та законних інтересів позивача.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач ОСОБА_1 не довела шляхом надання належних та допустимих доказів (зокрема, і шляхом надання експертного висновку) тієї обставини, що придбана нею 06.04.2019 р. соковижималка «TEFAL ZN 355» має істотний недолік, який відповідає вищенаведеним критеріям, і є підставою для розірвання договору та повернення грошових коштів, сплачених за товар.
Натомість доводи позивача спростовуються матеріали справи, а саме відповідно до Технічного висновку Сервісного центру ПП «І.Б.С.», викладеного в Акті технічного стану № КР-0167137 від 03.06.2019 р., після проведеної діагностики товару виявлено наявність рідини (а саме сік) на внутрішній поверхні моторного блоку виробу. Проникнення рідини (соку) до внутрішньої порожнини моторного блоку є наслідком порушення правил експлуатації виробу та до категорії гарантійного ремонту не підлягає.
Таким чином, доводи позивача про істотність недоліку придбаного товару є безпідставними, оскільки не відповідають положенням п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» та правовій позиції, висловленій в Постанові Верховного Суду від 01 лютого 2018 року у справі № 661/67/16-ц (провадження № 61-2464св18), відповідно до яких тільки сукупність чотирьох обов'язкових ознак недоліку надає підстави вважати його істотним недоліком із усіма правовими наслідками щодо задоволення вимог споживачів.
Відповідно до абз. 2 ч.4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що відсутні докази на підтвердження наявності істотних недоліків придбаного товару.
Отже, суд приходить до висновку, що право позивача як споживача відповідно Закону України «Про захист прав споживачів» не порушено, відповідачем дотримано всіх передбачених законом вимог, щодо надання якісного товару, та обслуговування.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 1 липня 2020 року (справа № 751/7892/17) зазначив, що за змістом частини чотирнадцятої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню лише у тому випадку, коли продавець доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.
З матеріалів справи вбачається, що товар після придбання постійно знаходився у позивача, а відтак вона не була позбавлена можливості надати суду докази того, що товар нею використовувався відповідно до інструкції про експлуатацію, а також, що несправність товару виникла не внаслідок неправильної експлуатації.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», належна якість товару, роботи або послуги - це властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору зі споживачем.
Товарний вигляд товару - це зовнішній стан товару, який відповідає вимогам нормативних документів щодо реалізації у сфері обігу.
Фактичні обставини справи не свідчать, що спір виник у зв'язку із придбанням неякісного товару або втрату якості товару протягом гарантійного строку, тому підстав для застосування положень ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» суд також не вбачає.
Також суд звертає увагу на те, що визначення поняття гарантії якості товару міститься у частині першій статті 675 ЦК України, якою передбачено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент, встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість або не дозволяють використовувати відповідно до мети, передбаченої договором. За загальним правилом, товар повинен відповідати вимогам по якості у момент його передачі від продавця до покупця. Це означає, що наслідки, які встановлені законодавством, зокрема вище наведеними частиною другою статті 678 ЦК України та частиною першою статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»,при реалізації продавцем неякісної продукції настають у випадку, коли недоліки товару мали місце на час його передання покупцеві, але не були і не могли бути виявлені останнім у момент передання. Тобто вказані недоліки стосуються експлуатаційних (споживчих) властивостей товару і не пов'язані з його механічним пошкодженням, які можна виявити шляхом візуального огляду.
Зазначене узгоджується також з положеннями пункту 18 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506, згідно з яким на гарантійне обслуговування приймається товар за наявності експлуатаційних документів, пломб виробника або виконавця на товарі, якщо це передбачено експлуатаційним документом,відсутності пошкоджень товару, які могли викликати несправність, за умови дотримання вимог експлуатаційного документа щодо правил зберігання, введення в експлуатацію та використання товару за призначенням. У разі виходу товару з ладу з вини споживача (невиконання правил експлуатації), відсутності передбачених експлуатаційними документами пломб, гарантійного талона споживач втрачає право на гарантійне обслуговування.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що встановлений частиною другою статті 679 ЦК України обов'язок продавця довести факт виникнення недоліків товару після його передання покупцеві (якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару) покладається на нього у випадку, коли такі недоліки не є очевидними, оскільки в такому випадку покупець має можливість виявити ці недоліки і відмовитися від укладення договору або укласти його на інших умовах. Якщо ж покупець, маючи реальну можливість оглянути товар і виявити у ньому очевидні дефекти, не скористався цим правом до передання йому товару, а виявив їх після такого передання, то тягар доведення відповідно до частини першої статті 679 ЦК України покладається на нього.
Отже, правове значення для правильного вирішення цієї справи має не факт наявності чи відсутності наданої продавцем гарантії щодо якості товару, а час (момент) виявлення покупцем недоліків товару - до чи після його передання покупцеві.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №215/46/16-ц (провадження №61-6275св18).
По даній справі встановлено, що недоліки, які виникли у позивача у придбаній нею соковижималці полягали у наявності рідини (а саме сік) на внутрішній поверхні моторного блоку виробу.
Належних і допустимих доказів того, що недоліки товару виникли до передачі його покупцеві позивачем також не надано.
Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги про розірвання договору та повернення грошових коштів, сплачених за товар задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, враховуючи встановлені судом обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 11, 15, 16, 651, 668, 673, 675, 676, 679, 680, 698, 708 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування збитків - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Кушнір