Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13238/21
Провадження № 1-кс/758/4465/21
20.09.2021 слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колодяжне, Романівського району, Житомирської області, громадянство України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, відомості про які 19.09.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100070001702, -
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12021100070001702 від 19.09.2021 року.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 19.09.2021 приблизно о 00.30 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де в останнього виник конфлікт з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого між ними відбулася бійка.
Під час бійки, ОСОБА_5 побачив, що на шиї у ОСОБА_7 , знаходиться золотий ланцюжок, після чого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність і настання суспільно-небезпечних наслідків, 19.09.2021 приблизно о 00.35 год., перебуваючи у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , почав наносити удари кулаками в область обличчя ОСОБА_7 , які не є небезпечними для життя чи здоров'я потерпілого, подавивши таким чином останнього волю до опору, після чого, усвідомлюючи, що його дії являються помітними, відкрито, шляхом ривка рукою, зірвав з шиї потерпілого золотий ланцюжок, вартістю 15000 гривень.
У подальшому ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном, мав змогу, розпорядитись на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 15000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
На підставі зібраних доказів 19.09.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Під час проведення слідчих (розшукових) дій по вказаному кримінальному провадженні, здобуто достатніх даних підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що підтверджується наступними доказами: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 19.09.2021; протоколом огляду місця події від 19.09.2021 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.09.2021, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 19.09.2021; протоколом пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 19.09.2021, за участі потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 19.09.2021, за участі свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.09.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 19.09.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.09.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 19.09.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 19.09.2021; обґрунтованим повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України - ч. 2 ст. 186 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Орган досудового розслідування вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав і просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник, в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, стверджуючи, що ризики визначені ст. 177 КПК України відсутні.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисник, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання у зв'язку з наступним.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
19.09.2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 6 років.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується органом досудового розслідування.
Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами.
Згідно з вимогами п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь.
У своєму клопотанні слідчий зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Виклад обставин, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність ризиків.
На той ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, вказує те, що на даний час ще продовжуються слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на документування минулої протиправної поведінки підозрюваного. ОСОБА_5 раніше попадав в поле зору правоохоронних органів, на шлях виправлення не став, певних висновків для себе не зробив та повторно вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення. Вказане свідчить про низький рівень правової свідомості та соціальної відповідальності підозрюваного, а також про схильність до злочинних дій майнового характеру. Характер вчинених злочинних дій свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі, громадського порядку та до норм закону.
На той факт, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, підозрюваний вживав заходів для переховування від органу досудового розслідування, а саме: з місця скоєння кримінального правопорушення підозрюваний одразу ж зник, офіційно не працевлаштований, не одружений, тобто відсутні стримуючі фактори, які б запобігли ризику переховування.
Такі дії підозрюваного, спрямовані на уникнення покарання та ухилення від правосуддя, також дає підстави вважати, що ризик переховування від слідства та суду є повністю підтвердженим на теперішній час.
Таким чином, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.
Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи викладені обставини, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинений злочин.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov v. Russia (Ідалов проти Росії). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання» (Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії); Lelievre v. Belgium (Лельевр проти Бельгії); Shabani v. Switzerland (Шабані проти Швейцарії).
Враховуючи викладене, з приводу можливості застосування інших альтернативних запобіжних заходів слід звернути увагу на наступне.
Вказані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а враховуючи те, що такі запобіжні заходи як: особисте зобов'язання; застава; домашній арешт не зможуть зашкодити підозрюваному уникнути від органу досудового розслідування, оскільки базуються лише на суб'єктивному відношенні підозрюваного до необхідності виконання покладених на нього обов'язків, а особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_5 з урахуванням відсутності осіб, які заслуговують на довіру.
Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставини справи відповідають вимогам ч. 2 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та інші обставини в сукупності.
Відтак суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених законом.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, визначаючи підозрюваному розмір застави, враховує обставин кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та додані до клопотання матеріали.
Отже, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу; не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі наявності.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, відомості про які 19.09.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100070001702 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Колодяжне, Романівського району, Житомирської області, громадянство України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання особи, тобто з 19.09.2021 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 18.11.2021 року.
Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 181600,00 грн, у разі внесення якої, ОСОБА_5 може бути звільнений з-під варти.
У випадку внесення визначеної судом суми застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу;
не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі наявності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали на такі реквізити: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26268059, Банк отримувача - ДКСУ м.Київ, Код банку отримувача (МФО) - 820172, Рахунок отримувача -UA128201720355259002001012089, Призначення платежу: застава за ...(ПІБ, дата народження особи за яку вносится застава); згідно ухвали….(назва суду).. від ...(дата ухвали).. по справі №..., внесені ...(ПІБ особи, що вносить заставу);.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Подільського районного суду міста Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання своїх обов'язків, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст складений 21 вересня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1