17.09.2021 Справа № 756/13133/21
№ 756/13133/21
№ 3/756/6706/21
Іменем України
17 вересня 2021 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев'ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 234 від 12.08.2021, 12 серпня 2021 року, ОСОБА_1 , провадив господарську діяльність без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КпАП України.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КпАП України.
Правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 234, який складено 12.08.2021, зазначено, що ОСОБА_1 , провадив господарську діяльність без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Так, суд зважає, що протокол про адміністративне правопорушення № 234 не містить опису об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, зокрема: місце, час, знаряддя та засоби вчинення. Разом з цим, матеріали справи не містять беззаперечних доказів на підтвердження обставин, які викладено у протоколі. Так, фотокартка долучена до справи - не містить опису, який би засвідчив час, місце де вона була вчинена та за яких обставин. Будь-яких пояснень свідків/понятих, які б засвідчили вилучення майна, що вказане у додатку до протоколу № 234, матеріали справи також не містять.
Наведені обставини унеможливлюють повне, всебічне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винний ОСОБА_1 у його вчиненні.
Вищевикладене свідчить про недотримання відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та щодо наявності в її діях складу адміністративного правопорушення або і самої події.
Суд законодавчо позбавлений права збирати докази вини (брати на себе функції обвинувачення). Це підтверджено не тільки міжнародним правом, але і національної судовою практикою. Принцип диспозитивності є одним із засадничих в українському та міжнародному судочинстві.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 не містять інших відомостей та належних, допустимих доказів про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КпАП України.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано жодних об'єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення ним інкримінованого правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи. Положенням п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 164 КпАП України, а отже, приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України. З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 164, 251, 256, п.1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КпАП України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Дев'ятко