Справа № 640/18112/21 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.
23 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2021 року про повернення позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Київській області №9-д від 23.04.2021 року про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Броварського відділу перевірок платників - юридичних осіб управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Київській області Чехлова Артема Юрійовича.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2021 року про повернення позовної заяви.
Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, визнано неповажними вказані у позовній заяві підстави в обґрунтування строку звернення до суду та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання вказаної ухвали, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
14.07.2021 року та 16.07.2021 року до суду від представника позивача надійшли заяви про усунення недоліків та про поновлення строку звернення до суду.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, представник позивача вказує, що внаслідок прийняття відповідачем спірного наказу від 23.04.2021 позивача було позбавлено встановлених премій та надбавок за квітень 2021 року. Враховуючи причинно-наслідковий зв'язок між прийняттям спірного наказу відповідачем, який в подальшому вплинув на матеріальний стан позивача через позбавлення надбавок та премій, останній не міг належним чином реалізувати своє право на професійну правничу допомогу, яке гарантоване Конституцією України. Зазначає, що реалізувати зазначене конституційне право позивачу надалось можливим лише 20.06.2021 року, уклавши договір правової допомоги з адвокатом Воробйовим Євгеном Леонідовичем та звернутися до суду для захисту порушених прав лише 29.06.2021 року, після налагодження матеріального стану.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом є неповажними, відповідно у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд звертає увагу, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Колегія суддів не приймає посилання апелянта на неможливість звернутись вчасно до суду внаслідок скрутного майнового стану, який був викликаний прийняттям відповідачем спірного наказу від 23.04.2021 року, оскільки апелянт не був позбавлений права подати заяву про зменшення розміру належних до оплати судових витрат, про відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк або про звільнення від їх сплати повністю або частково.
У зв'язку з оголошенням карантину згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» законодавцем було внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено пункт 3 Прикінцевих положень останнього нормою, за якою, зокрема, строк звернення до адміністративного суду продовжується на час дії карантину.
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №731-IX), який набрав чинності 17.07.2020 року, було викладено пункт 3 Прикінцевих положень КАС України в наступній редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.».
Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №731-ІХ передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Зважаючи на приписи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX, продовжений на час дії карантину строк звернення до суду сплинув 06 серпня 2020 року.
Колегія суддів враховує, що відповідно до положень частини 3 розділу VI КАС України (у редакції чинній на момент подання позовної заяви), на які посилається апелянт, суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що вказані вище норми самі собою не можуть бути безумовною підставою для поновлення процесуального строку на звернення до суду, оскільки заявник повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили йому звернутися до суду з відповідною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд, в свою чергу, має надати безпосередню оцінку поважності цих причин.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 лютого 2021 року у справі №640/10199/19.
З 05 квітня 2021 року було запроваджено сурові карантинні заходи (дані обмеження були зняті Київською міською державною адміністрацією 30 квітня 2021 року).
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт оскаржує наказ відповідача від 23 квітня 2021 року, враховуючи строки, передбачені ч. 5 ст. 122 КАС України, останнім днем звернення до суду з адміністративним позовом було 24 травня 2021 року (23 травня 2021 року - неділя, вихідний день).
А тому колегія суддів не приймає посилання апелянта на неможливість знайти відповідного фахівця для правничої допомоги через існування перешкод у зв'язку із запровадженням карантинних обмежень, оскільки доводи про відсутність роботи громадського транспорту та обмежений/закритий доступ до будівель всіх установ, підприємств, організацій в межах спірного проміжку часу є необґрунтованими та такими, що не підтверджені жодними доказами.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення до суду з даними позовом.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2021 року про повернення позовної заяви - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Федотов І.В.