Справа № 580/1683/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Л.В. Трофімова
23 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року року (розглянута у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - 24 травня 2021 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, прийняв рішення, -
У березні 2021 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (далі - відповідач), просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 14.12.2020 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати, згідно довідки прокуратури Черкаської області від 20.10.2020, без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити разово виплату ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період з 01.10.2020 до моменту здійснення перерахунку пенсії;
- судові витрати стягнути з відповідача.
У обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що відповідач під час перерахунку пенсії на підставі довідки Черкаської обласної прокуратури від 06.10.2020 №21-154вих.20 протиправно застосував відсоткове значення пенсії 60% заробітної плати, тоді як позивач отримувала пенсію в розмірі 80% заробітної плати. Відповідач всупереч вимогам законодавства безпідставно обмежив максимальний розмір пенсії позивача, що призвело до обмеження права на отримання належних сум пенсії, встановлених постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.07.2016 у справі № 712/7601/16-а. Позивака у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 14.12.2020 № 071220159940 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.10.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з інвалідності у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати згідно довідки прокуратури Черкаської області від 20.10.2020 № 21-625вих20 з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися, колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311, ч.2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
У відповідності до ст.308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, що відповідно до розпорядження від 13.03.2014 №159940 позивачу з 12.03.2014 призначено пенсію з інвалідності у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати.
20.10.2020 Черкаською обласною прокуратурою видано позивачу довідку №21-625вих20 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсій. Довідка видана відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020.
14.12.2020 відповідачем прийнято рішенням №971220159940, яким позивачу здійснено перерахунок пенсії згідно довідки від 20.10.2020 №21-625вих20 у розмірі 60% заробітної плати з обмеженням її максимальним розміром.
За наслідками розгляду звернення позивача про перерахунок пенсії з розміру 80 %, відповідач листом від 16.12.2020 №6463-6848/Р-03/8-2300/20 повідомив, що пенсія прокурорам призначається у розмірі 60% місячної заробітної плати, а максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, тому перерахунок пенсії позивача на підставі вказаної вище довідки проведений згідно чинного законодавства.
Вважаючи зазначену відмову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом порушених майнових прав.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з матеріалами пенсійної справи позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні та отримує пенсію по інвалідності, яка обчислена відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХІІ).
Щодо вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до довідки від 20.10.2020 № 21-625вих20, колегія суддів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) із змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України,
Вищевказаним рішенням встановлено такий порядок його виконання:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII із змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
14.10.2014 частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи вищезазначене та рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020, у позивача виникло право звернутися за перерахунком пенсії в порядку, визначеному частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VII, з дня підвищення заробітної плати працівникам прокуратури на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
На підставі довідки про заробітну плату від 20.10.2020 № 21-625 вих20, виданої Черкаською обласною прокуратурою відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 за нормами чинними станом на 11.09.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що складає 70 009, 34 грн., розмір пенсії з 01.10,2020 перерахований за нормами Закону № 1697-VII позивача складає 39 727, 63 грн. (70 009, 34 грн. * 60%).
До виплати з урахуванням обмеження з 01.10.2020 - 17 120, 00 грн.
Крім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу нате, що судом інстанції під час прийняття судового рішення у справі допустив певну вибірковість щодо врахування правових висновків, зазначених у вказаному судовому рішенні та норм Закону № 1697-VII та Закону № 1789-ХІІ. Так, приймаючи судове рішення у справі суд фактично зазначає про те, що відсотковий розмір для обчислення позивачу пенсії повинен визначатись відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Однак, позивач набув права на перерахунок пенсії відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII у первинній редакції, яка набрала чинності 13.12.2019, на підставі рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 та рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 Х° 6-р/2020.
Щодо врахування базового відсоткового розміру пенсії на час призначення даної пенсії позивачу, а саме в розмірі 80%, колегія суддів зазначає наступне.
Так, колегія суддів вважає зазначені посилання безпідставними, оскільки норма Закону № 1789-ХІІ, а саме частина 18 статті 50-1, яка визначала даний розрахунок визначення відсоткового розміру пенсії, з 01.01.2015 є не чинною. В даному випадку слід керуватися діючим законодавством, зокрема статтею 86 Закону № 1697-VII.
Відповідно до частини 2 статті 86 Закону № I697-VII пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 «Про затвердження положення про Пенсійний фонд України» Пенсійний фонд України - це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно зі статтею 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Аналіз норм КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а у гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Завдання, покладені на органи Пенсійного фонду України, в тому числі щодо прийняття рішення про призначення (перерахунок) пенсії із зазначенням її розміру, за своєю правовою природою, є їх виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями), тобто втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
На підстав вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що Головне управління діяло відповідно до чинного законодавства України, в межах повноважень покладених на органи Пенсійного фонду України.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку щодо задоволення позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановлянням нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, « з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, « протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задоволити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, прийняв рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль