15 вересня 2021 р. Справа № 520/5916/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Бершова Г.Є. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020, суддя Бадюков Ю.В., повний текст складено 28.12.20) по справі № 520/5916/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОМ БІЛДИНГ КОМПАНІ"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ТОВ "ЕКОМ БІЛДИНГ КОМПАНІ" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області форма "Р" № 00000530511 від 30.03.2020.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 позовні вимоги задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області форми "Р" № 00000530511 від 30.03.2020 про збільшення ТОВ "ЕКОМ БІЛДИНГ КОМПАНІ" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 914636,25 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в розмірі 731709,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 182927,25 грн.
Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказував на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначав, що реальність господарських операцій позивача із контрагентами у перевіряємий період не підтверджена належним чином, первинні документи мають недоліки, з огляду на що останні не можуть бути використані у бухгалтерському обліку позивача з метою формування податкових зобов'язань.
З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області у період з 23.12.2019 по 28.12.2019 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЕКОМ БІЛДИНГ КОМПАНІ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з ТОВ ТПК «МАГНАТ» (код за ЄДРПОУ 31674445) за вересень 2018, ТОВ «СЕНСІМАРТ БУД» (код за ЄДРПОУ 42150307) за грудень 2018, ТОВ «ГАРНА ХАТА» (код за ЄДРПОУ 42044993) за березень 2019, ТОВ «ТЕХАС-ЛТД» (код за ЄДРПОУ 42240704) за квітень 2019 та подальшого ланцюга постачання.
За результатами проведеної перевірки складний акт № 77/20-40-05-11-10/40179649 від 10.01.2020, яким встановлено наступне порушення: п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 200.1, п. 200.2, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 731709 грн., в т.ч. за вересень 2018 на суму 269243 грн., грудень 2018 на суму 186850 грн., березень 2019 на суму 116715 грн., квітень 2019 на суму 58901 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті за квітень 2019 у сумі 731709 грн.
На підставі зазначеного акту Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення № 00000530511 від 30.03.2020, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 914636,25 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 731709,00 грн., штрафними санкціями на суму 182927,25 грн.
Не погодившись із рішенням відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, з того, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами належними первинними документами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Із матеріалів справи встановлено, що у період, який перевірявся, позивач здійснював господарські операції з ТОВ ТПК «МАГНАТ», ТОВ «СЕНСІМАРТ БУД», ТОВ «ГАРНА ХАТА», ТОВ «ТЕХАС-ЛТД».
Так, 20.02.2018 між позивачем - замовником та ТОВ «ТПК «МАГНАТ» - виконавцем укладено договір на надання послуг з надання в експлуатацію спеціальної техніки № 20/02/2018, відповідно до п.1.1. якого виконавець надає за плату спеціальну техніку та надає замовнику послуги з її управління та технічної експлуатації відповідно до умов договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити отримані послуги та роботи.
На підтвердження реальності виконання умов договору надано акт приймання-передачі наданих послуг № 7 від 28.09.2018 (послуги з експлуатації спеціальної техніки: автогідропідйомник в/п 18 м, машина бурильно-кранова на автоходу гл.бур. 3,5 м, автокран в/п 10 т, автомобіль бортовий в/п 5 тн.), рахунок № СФ-000025 від 12.09.2018, податкову накладну № 25 від 12.09.2018 з квитанцією про прийняття контролюючим органом, платіжне доручення № 498 від 12.09.2018.
12.02.2018 між позивачем - покупцем та ТОВ «ТПК «МАГНАТ» - постачальником укладено договір поставки № 12/02/18, відповідно до п.1.1., 1.2. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах договору поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - кабельну продукцію.
На підтвердження реальності виконання умов договору надано видаткові накладні № РН-0000013 від 05.09.2018 на суму 87696,00 грн., № РН-0000018 від 10.09.2018 на суму 2801066,40 грн., № РН-0000014 від 13.09.2018 на суму 63045,60 грн., № РН-0000015 від 14.09.2018 на суму 19200,00 грн., № РН-0000016 від 28.09.2018 на суму 67672,80 грн., № РН-0000017 від 28.09.2018 на суму 1082724,05 грн.; рахунки-фактури № СФ-000029 від 28.09.2018, № СФ-000028 від 28.09.2018, № СФ-000027 від 13.09.2018, № СФ-000026 від 23.09.2018, № СФ-000025 від 12.09.2018, № СФ-000024 від 04.09.2018; податкові накладні № 24 від 05.09.2018, № 27 від 14.09.2018, № 26 від 13.09.2018, № 28 від 07.09.2018, № 29 від 28.09.2018, № 30 від 28.09.2018 з квитанціями про їх прийняття контролюючим органом; платіжні доручення № 468 від 05.09.2018, № 288 від 26.06.2018, № 297 від 27.06.2018, № 435 від 21.08.2018, № 456 від 29.08.2018, № 480 від 07.09.2018, № 571 від 17.10.2018, № 504 від 13.09.2018, № 508 від 14.09.2018, № 541 від 28.09.2018, № 542 від 28.09.2018.
Крім того, 11.03.2019 між позивачем - замовником та ТОВ «ГАРНА ХАТА ГРУП» - підрядником укладено договір на виконання підрядних робіт № 19/01-01 із додатками щодо визначення додаткових умов, відповідно до п.1.1. якого підрядник зобов'язується за завданням замовника та з матеріалів замовника, з використанням своїх та залучених сил і засобів, механізмів, транспорту, виконати, а замовник прийняти та оплатити виконані будівельно-монтажні роботи по будівництву будівлі для технічного огляду перед випуском в рейс вантажних автомобілів вул. Таганрозькій, 54Б, в Лівобережному районі м. Маріуполя.
На підтвердження реальності виконання умов договору надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та видатках за березень 2019 за ф. № КБ-3, акт приймання-виконання підрядних робіт за березень 2019 за формою КБ-2в, податкову накладну № 19 від 18.03.2019 року з квитанцією про прийняття, платіжне доручення № 172 від 29.03.2019.
Також, 12.03.2019 між позивачем - замовником та ТОВ «ГАРНА ХАТА ГРУП» - підрядником укладено договір на виконання підрядних робіт № 03/19 із додатками щодо визначення додаткових умов, відповідно до п.1.1. якого підрядник зобов'язується за завданням замовника та з матеріалів замовника, з використанням своїх та залучених сил і засобів, механізмів, транспорту, виконати, а замовник прийняти та оплатити виконані будівельно-монтажні роботи по капітальному ремонту КЛ-6кВ м. Маріуполь.
На підтвердження реальності виконання умов договору надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та видатках за березень 2019 за ф. № КБ-3, акт приймання-виконання підрядних робіт № 1 за березень 2019 за формою КБ-2в, податкову накладну № 20 від 22.03.2019 з квитанцією про прийняття, платіжне доручення № 210 від 15.04.2019.
Також, 27.02.2018 між позивачем - замовником та ТОВ «СЕНСІМАРТ БУД» - підрядником укладено договір на виконання підрядних робіт № 18/15-18, відповідно до п.1.1. якого підрядник зобов'язується за завданням замовника та з матеріалів замовника, з використанням своїх та залучених сил і засобів, механізмів, транспорту, виконати, а замовник прийняти та оплатити виконані будівельно-монтажні роботи по будівництву будівлі для технічного огляду перед випуском в рейс вантажних автомобілів вул. Таганрозькій, 54Б, в Лівобережному районі м. Маріуполя.
На підтвердження реальності виконання умов договору надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та видатках за грудень 2018 за ф. КБ-3, акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2018 за формою КБ-2в, відомість ресурсів до акту приймання № 1 за грудень 2018, податкову накладну № 39 від 10.12.2018 з квитанцією про прийняття, платіжні доручення № 700 від 19.12.2018, № 14 від 10.01.2019.
Крім того, 19.03.2019 між позивачем - замовником та ТОВ «ТЕХАС-ЛТД» - підрядником укладено договір на виконання підрядних робіт № 0301/1, предметом якого є будівельно-монтажні роботи по капітальному ремонту КЛ-6 кВ Місто-1-РП-31 № 1 в м. Маріуполь.
На підтвердження реальності виконання умов договору надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та видатках за квітень 2019 за ф. КБ-3, акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2019 за формою КБ-2в, відомість ресурсів до акту приймання №1 за квітень 2019, податкову накладну № 5 від 04.04.2019, платіжне доручення № 242 від 23.04.2019.
Також між позивачем - замовником та ТОВ «ТЕХАС-ЛТД» - підрядником укладено договір на виконання підрядних робіт № 0304/1, предметом якого є будівельно-монтажні роботи по капітальному ремонту КЛ-6 кВ ПС Місто-9-ТП-1001 в м. Маріуполь.
На підтвердження реальності виконання умов договору надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та видатках за квітень 2019 за ф. КБ-3, акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2019 за формою КБ-2в, відомість ресурсів до акту приймання № 1 за квітень 2019, податкову накладну № 2 від 01.04.2019, платіжне доручення № 230 від 22.04.2019.
Крім того, 18.03.2019 позивачем - замовником та ТОВ «ТЕХАС-ЛТД» - підрядником укладений договір на виконання підрядних робіт № 0305/1, предметом якого є будівельно-монтажні роботи по будівництву будівлі для технічного огляду перед випуском в рейс вантажних автомобілів вул. Таганрозькій, 54Б, в Лівобережному районі м. Маріуполя.
На підтвердження реальності виконання умов договору надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та видатках за квітень 2019 за ф. КБ-3, акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2019 за формою КБ-2в, відомість ресурсів до акту приймання № 1 за квітень 2019, податкову накладну № 3 від 02.04.2019, платіжне доручення № 239 від 22.04.2019.
19.03.2019 між тими ж сторонами укладено договір на виконання підрядних робіт № 0308/1, предметом якого є будівельно-монтажні роботи по будівництву будівлі для технічного огляду перед випуском в рейс вантажних автомобілів вул. Таганрозькій, 54Б, в Лівобережному районі м. Маріуполя.
На підтвердження реальності виконання умов договору надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та видатках за квітень 2019 за ф. КБ-3, акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2019 за формою КБ-2в, підсумкову відомість ресурсів до акту приймання № 1 за квітень 2019, податкову накладну № 6 від 05.04.2019, платіжне доручення № 240 від 23.04.2019.
Також, 20.03.2019 між тими ж сторонами укладений договір на виконання підрядних робіт № 0312/1, предметом якого є будівельно-монтажні роботи по ремонту приміщень цеху чистих газів в осях 8-11 (приміщення № 3) в м. Маріуполь.
На підтвердження реальності виконання умов договору надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та видатках за квітень 2019 за ф. КБ-3, акт приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2019 за формою КБ-2в, підсумкову відомість ресурсів до акту приймання за квітень 2019, податкову накладну № 4 від 03.04.2019, платіжне доручення № 241 від 23.04.2019.
Крім того, позивачем надано первинні документи на підтвердження придбання матеріалів, що були використані ним при виконанні підрядних робіт, у наступних підприємств: ТОВ «Тек Оранж-Авто», у ТОВ «Майстер-Буд-Південь», ТОВ «Мєгастрой», ТОВ «Балабан», ТОВ «Каскад», ПП «Аленкомп-Сервіс», ТОВ «Інститут мікропроцесорних систем керування об'єктами електроенергетики», АТ «Електроград», ТОВ «Енергетичний портал», ТОВ «Оранж Транс», ТОВ «МПКА-Україна», ТОВ «Епіцентр К», ТОВ «Запоріжелектрод», ТОВ «Маріупольська металобаза», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Связьелектромонтаж», Філії «Автодор № 4» ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 .
На підтвердження подальшої реалізації отриманих товарів/робіт/послуг позивачем надано договори підряду з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», ДП «ІНГАЗ», відповідні акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, відомості ресурсів до актів, розрахунки.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено обставини здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, підтверджено здійснення руху активів у процесі здійснення господарських операцій, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції та зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Крім того, у ході судового розгляду встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області винесене за наслідками проведення податковим органом перевірки на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕКОМ БІЛДИНГ КОМПАНІ» № 2329 від 20.11.2019, правомірність якого була оскаржена позивачем у судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 по справі № 520/14497/19, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.06.2020, вказаний наказ був визнаний протиправним та скасований.
Так, із аналізу п. 86.8 ст. 86 ПК України вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень - рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв'язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Таким чином, нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови, підстави та порядок проведення перевірок.
У свою чергу, невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.07.2019 по справі № 804/8855/14.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 21.02.20 по справі № 826/17123/18, зміст якої, на думку податкового органу, дає підстави для висновку, що оскільки наказ про проведення перевірки як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, його оскарження платником податків до проведення перевірки не є належним способом захисту прав.
У той же час, колегія суддів звертає увагу, що у зазначеній постанові викладено також висновок стосовно того, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. Та таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Стосовно посилань податкового органу на наявність податкової інформації відносно контрагентів позивача, а саме: узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «ТПК «МАГНАТ» № 181/05-99-14-15-09/31674445 від 18.04.2018, узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «ТЕХАС-ЛТД» № 185/14-29-50-05/42240704 від 25.09.2019, узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «СЕНСІМАР БУД» № 173/05-99-46-03/42150307 від 28.03.2019, узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «ГАРНА ХАТА ГРУП» № 146/08-01-50-06 від 16.05.2019, колегія суддів вказує, що зазначене не можна брати до уваги в підтвердження нереальності спірних господарських операцій, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності контрагентів позивача та їх постачальників, без оцінки їх спільної діяльності, зокрема, щодо реальності здійснення досліджуваних господарських операцій.
Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру господарських правовідносин, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентами, якщо не буде доведено їх безпосередню участь у зловживанні. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.
Окрім цього, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Доводи апелянта щодо відсутності у контрагентів позивача необхідних трудових ресурсів є необґрунтованим, оскільки зазначене не виключає можливості реального виконання господарської операції, враховуючи, що залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Також, слід враховувати, що чинне законодавство не містить вимог до суб'єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо.
Крім того, у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено, яким чином відсутність вище перелічених ресурсів унеможливила реальне виконання умов укладених між сторонами правочинів.
Стосовно посилань податкового органу на протокол допиту директора ТОВ «ТЕХАС-ЛТД» ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 42018040000000351 від 05.04.2018 колегія суддів зазначає, що 05.11.2019 зазначене кримінальне провадження закрито за постановою слідчого в частині ч. 2 ст. 205 КК України (Фіктивне підприємництво) на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, а 03.12.2019 - в частині ч.2 ст. 209 КК України (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Так, відповідно до п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень), в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України тільки вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний правопорушення, які набрали законної сили, звільняють сторону від процесу доказування фактів вчинення діяння та особи, яка його вчинила.
Втім, по господарських операціях позивача та його контрагентів не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків є помилковим.
Щодо посилань контролюючого органу на те, що до перевірки не надано сертифікатів відповідності, колегія суддів зазначає наступне.
Під час судового розгляду справи встановлено, що товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджено дослідженими належним чином оформленими первинними документами в їх сукупності.
Сертифікати відповідності, паспорти якості - документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки вони не містять відомостей про господарську операцію та не фіксують факт їх здійснення, а містять інформацію про товар та його якість, підтверджують відповідність продукції встановленим вимогам та можливість її подальшого використання чи реалізації.
Колегія суддів зазначає, що сертифікати відповідності, паспорти якості - це документи, які підтверджують якість товарів та за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам. Крім того сертифікати відповідності, паспорти якості видаються безпосередньо виробником товару (продукції).
Відтак відсутність вказаного документа не може свідчити про безтоварність господарської операції.
Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.
Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, підтверджується належними первинними документами.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000530511 від 30.03.2020 є протиправним та правомірно скасоване судом першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 по справі № 520/5916/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді Г.Є. Бершов І.С. Чалий
Постанова складена в повному обсязі 23.09.21.