23 вересня 2021 р.Справа № 520/7226/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Севастьяненко К.О., м. Харків, повний текст складено 22.06.21 року по справі № 520/7226/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО"
до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради у Харківській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
Приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 15.03.2021 року про відкриття виконавчого провадження №64800423 з примусового виконання постанови Інспекції державного архітекстурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 19.07.2019 року № 114/1664/0/250-19-П; судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 року та прийняти постанову, якою позовну заяву задовольнити у повному обсязі; судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги стягнути на користь позивача з відповідача. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідач, в порушення вимог п.2 ч.4 ст.4, ч.1 ст.12 та ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», відкрив виконавче провадження №64800423 від 15.03.2021 з виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 19.07.2019 №114/1664/0/250-19-П, з пропуском встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання. Вказує, що суд першої інстанції посилається на заяву про відкриття виконавчого провадження без застереження, що такий документ відсутній в матеріалах виконавчого провадження. Заява стягувача, яка знаходиться у нього, дійсно містить дату та підпис, проте з вказаних даних (дати та підпису) неможливо встановити і підтвердити факт, що заява дійсно була отримана виконавчою службою, адже в документі не зазначено ані вхідного номеру, ані посади службової особи, яка отримала таку заяву, ані П.І.Б. такої службової особи. Стверджує, що суд першої інстанції керувався припущеннями та прийшов до хибного висновку про те, що вказаний документ був отриманий канцелярією Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 12.03.2020 року, що протирічить матеріалам справи та фактичним обставинам. Зауважує, що до заяви про відкриття виконавчого провадження, підписаної представником К.О. Огановою від 12.03.2020 року без вихідного номеру, додана копія довіреності від 13.01.2020 року №08-21/64/2-20 на ім'я ОСОБА_1 . При цьому, вказана копія довіреності завірена 06.07.2020 року, тобто заява про відкриття провадження і додаток до неї - довіреність разом з заявою не могли бути подані 12.03.2020 року, оскільки довіреність завірена лише 06.07.2020 року, тобто після спливу встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання (кінцева дата - 25.05.2020 року). Наголошує, що з доповідної документознавця 1 категорії відділу Прядун К.І. від 11.03.2021 року не вбачається, що саме постанова №114/1664/0/250-19-П від 19.07.2019 року була виявлена не зареєстрованою. В довідці зазначено про 9 постанов інспекції, але не зазначено, яких саме (відсутні номери та дати постанов). Зазначає, що доповідна документознавця 1 категорії відділу Прядун К.І. від 11.03.2021 року, на яку посилається відповідач, відсутня в матеріалах виконавчого провадження, що може свідчити про те, що саме доповідна та виявлені незареєстрованими постанови не стосуються виконавчого провадження №64800423, оскільки в доповідній не зазначено номери постанов, які були виявлені не зареєстрованими. Вказує, що заява про відкриття виконавчого провадження не є офіційним документом у зв'язку з невідповідністю його вимогам ДСТУ 4163-2003, а саме відсутністю в ньому реєстраційного індексу документа, його порядкового номера. Така позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у численних постановах, зокрема, у постанові від 13.09.2018 року у справі № 607/10931/14-к. Стверджує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про подачу заяви про відкриття виконавчого провадження разом з виконавчим документом 12.03.2020 року. Зауважує, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №114/1664/0/250-19-П від 19.07.2019 року вступила в законну силу (набрала чинності) 25.02.2020 року, про що зазначено і в оскаржуваному рішенні. При цьому, на заяві про відкриття виконавчого провадження, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження, зазначено вхідний номер Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - 6910 від 11.03.2021 року. Вважає дії державного виконавця протиправними, а постанову про відкриття виконавчого провадження такою, що винесена з порушенням вимог п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».
Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) подав до суду заперечення на апеляційну скаргу позивача, просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі. Зазначає, що постанова від 19.07.2019 року подана стягувачем до відділу 12.03.2020 року, про що свідчить відмітка канцелярії відділу на заяві про відкриття (екземпляр стягувача), а строк на пред'явлення даних постанов на виконання спливає 25.05.2020 року. Вказує, що 11.03.2021 року дані постанови надійшли на виконання до заступника начальника відділу В'юнника Костянтина Сергійовича, після перевірки дотримання даними виконавчим документами вимог ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» та, взявши до уваги те, що стягувачем дані постанови було направлено на виконання 12.03.2020 року, чим стягувачем не пропущено встановлений законом строк для пред'явлення виконавчих документів до стягнення, державним виконавцем було прийнято рішення, керуючись ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винести постанови про відкриття виконавчого провадження. Стверджує, що боржник мав можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження №64800423 від 15.03.2021 року в строки, відведені законодавством для оскарження дій державного виконавця. Просить суд апеляційної інстанції розглядати скаргу без участі представника відповідача.
Протокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2021р. залучено до участі у справі в якості 3-ї особи Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
За правилами ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст.268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст.287 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідач та третя особа повідомлялись на електронні адреси, які містяться в матеріалах справи.
Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду, згідно повідомлень від 10.09.2021 та від 17.09.2021.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради накладено штраф на Приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №114/1664/0/2050-19-П від 19.07.2019 року.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року у справі №520/7575/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 року, в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (61002, м Харків, вул. Сумська, буд. 70, код ЄДРПОУ 22649344) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (61200, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) про скасування постанови відмовлено.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради подано до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження.
Постановою від 15.03.2021 року відкрито виконавче провадження №64800423.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області постанову від 19.07.2019 подано для примусового виконання в межах тримісячного строку для пред'явлення виконавчого документу на виконання. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт несвоєчасної реєстрації відповідачем зазначеної заяви не спростовує своєчасну реалізацію права стягувача на пред'явлення виконавчого документу до виконання, а лише вказує на неналежне виконання обов'язків з реєстрації такої заяви відповідачем.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, в межах спірних правовідносин ключовим є питання встановлення дати пред'явлення Інспекцією виконавчого документа до виконання (постанови про накладення штрафу), на підставі якого винесено спірну постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Учасниками справи не заперечувалось, що строк для пред'явлення постанови Інспекції №114/1664/0/250-19-П від 19.07.2019 року про накладення штрафу розпочався після її оскарження в судовому порядку та набрання законної сили рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року у справі №520/7575/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 року, тобто з 25.02.2020 року, та складав 3 місяці.
Як зазначив відповідач, заяву про відкриття виконавчого провадження Інспекцією подано до виконавчої служби 12.03.2020 р. В матеріалах справи міститься копія вказаної заяви, на якій проставлено дату 12.03.2020 року з підписом (а.с. 45, 46).
Відповідно до п. 6 розд. 2 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 р. № 1829/5 (в редакції від 06.03.2020 р.), реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється шляхом внесення відповідальною особою органу державної виконавчої служби, приватним виконавцем (відповідальною особою приватного виконавця) відомостей до Системи.
Дата реєстрації і вхідний номер документа формуються Системою та проставляються у реєстраційному штампі, зразок якого наведено у додатку 1 до цих Правил, що розташовується у нижньому правому вільному від тексту куті першої сторінки документа.
За усним зверненням особи, яка подає документ, на першій сторінці наданої нею копії відповідальна особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець (відповідальна особа приватного виконавця) проставляють відмітку із зазначенням дати отримання документа, своєї посади, прізвища, ініціалів та підпису і повертають копію особі.
Проте, судовим розглядом встановлено, що копія заяви Інспекції про відкриття виконавчого провадження не містить відміток з даними щодо відповідальної особи органу ДВС (посади, прізвища, ініціалів), до якої подавалася така заява. В свою чергу, з проставлених "від руки" дати та підпису неможливо встановити (ідентифікувати) особу, яка їх проставляла та зробити висновок, що цей запис робила саме посадова особа органу ДВС.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що до заяви про відкриття виконавчого провадження на підтвердження повноважень особи, яка її підписала додано копію довіреності від 13.01.2020 року № 08-21/64/2-20 на ім'я ОСОБА_1 , яка завірена 06.07.2020 року, що взагалі виключає можливість звернення Інспекції із вказаною заявою до виконавчої служби 12.03.2020 р.
Тому колегія суддів не приймає зазначені документи, як належні докази оскаржуваного рішення.
З приводу посилань відповідача на доповідну записку від 11.03.2021 року, як підтвердження того, що Інспекцією не пропущено та пред'явлено виконавчий документ до виконання в межах строку, встановленого ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", суд зазначає наступне.
В матеріалах справи міститься копія доповідної від 11.03.2021 року, складеної документознавцем І категорії Київського ВДВС, якою повідомлено, що при перевірці канцелярії виявлено дев'ять постанов про стягнення з ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" штрафу на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю ХМР.
Суд звертає увагу, що жодної інформації щодо дати та часу звернення Інспекції державного архітекстурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до органу ДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження доповідна записка від 11.03.2021 року не містить. Крім того, з цієї доповідної неможливо встановити, які саме виконавчі документи виявлено без реєстрації, оскільки в ній не вказано жодних реквізитів документів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження відкривається за заявою стягувача, проте доповідна взагалі не містить інформації стосовно виявлених без реєстрації заяв про відкриття виконавчих проваджень.
Отже, доповідна від 11.03.2021 року в розумінні КАС України не є належним доказом того, що постанову пред'явлено до виконання в межах тримісячного строку, встановленого ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів пред'явлення Інспекцією виконавчого документу до виконання у встановлений діючим законодавством строк.
При цьому, реєстрація заяви про відкриття виконавчого провадження органом ДВС здійснена 11 березня 2021 року.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Оскільки відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вона підлягає скасуванню, адміністративний позов ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.
У зв'язку з відсутністю належних доказів, доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваного рішення є помилковими.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч.2 ст.317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову шляхом визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 15.03.2021 року про відкриття виконавчого провадження № 64800423.
Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 по справі № 520/7226/21 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 15.03.2021 року про відкриття виконавчого провадження № 64800423.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 34952440) на користь Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (код ЄДРПРОУ 22649344) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги у розмірі 5675,00 грн. (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять гривень) 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош