13 вересня 2021 р. Справа № 440/504/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бершова Г.Є.
суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 (суддя Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 09.03.21) по справі № 440/504/20
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області , Октябрського районного суду м. Полтави третя особа Національне агенство з питань запобігання корупції
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Октябрського районного суду м. Полтави, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області (надалі - ТУ ДСА в Полтавській області), в якому, після зменшення позовних вимог, просить суд зобов'язати ТУ ДСА в Полтавській області нарахувати та виплатити судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 компенсацію у зв'язку з несвоєчасною виплатою суддівської винагороди за період 2016-2017 років та 2019 рік, а саме: за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 14.03.2019, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019, 27.11.2019, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про факт порушення її трудових прав, що виразився у не нарахуванні та невиплаті їй компенсації відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" при здійсненні ТУ ДСА в Полтавській області перерахунку суддівської винагороди за період 2016-2017 років та 2019 рік за наслідками скасування наказів голови Октябрського районного суду м. Полтави про оплату праці судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 у зменшеному розмірі.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Позивач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Позивач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її задовольнити.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що суддівська винагорода у спірний період нараховувалася позивачу, у тому числі, відповідно до чинних наказів голови суду (оплата праці пропорційно відпрацьованому часу) та не оплачувалася за дні, які були відображені у табелях обліку використання робочого часу як прогули.
Заборгованості по виплаті заробітної плати у спірний період відповідач не мав.
У період 2016-2017, 2019 рр. суддівська винагорода ОСОБА_1 нараховувалася, крім іншого, на підставі наказів голови Октябрського районного суду м. Полтави та табелів обліку використання робочого часу. За дні з відміткою "Прогул" суддівська винагорода не нараховувалася.
Під час проведення перевірки інформації про можливе порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" НАЗК встановило порушення посадовими особами Октябрського районного суду м. Полтави ч. 1 ст. 53-4 (до 01.01.2020 ч. 3 ст. 53) Закону, що полягало в підданні ОСОБА_1 як викривача негативним заходам впливу, у зв'язку з чим керівником Департаменту запобігання та виявлення корупції ОСОБА_2 на ім'я голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_3 був внесений припис про усунення порушень та поновлення трудових прав викривача від 11.08.2020 №23-07/25/20 (а.с. 223-224 т. 2), яким вимагається усунути порушення трудових прав ОСОБА_1 як викривача; провести службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до порушення трудових прав ОСОБА_1 як викривача посадовими особами Октябрського районного суду м. Полтави; вжити заходів щодо притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
В ході з'ясування обставин виконання даного припису між НАЗК та Октябрським районним судом м. Полтави велася переписка, під час якої керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції ОСОБА_2 направив на ім'я голови Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_3 листа "Про виконання припису" від 25.09.2020 №23-04/51578/20 (а.с. 242-244 т. 2), в якому висловив вимогу про усунення в найкоротший термін порушення трудових прав ОСОБА_4 , яке полягало в неповній оплаті суддівської винагороди, шляхом видання відповідних наказів та внесення змін до табелів обліку використання робочого часу за період 2016-2019 роки, з метою реалізації ч. 4 ст. 53-4 Закону, згідно з якою викривачу гарантується поновлення порушених прав.
Наказом голови Октябрського районного суду м. Полтави від 09.10.2020 №36/од.с "Про скасування наказів про оплату праці судді ОСОБА_1 та внесення змін до табелів обліку використання робочого часу" (а.с. 192 т. 2) відповідно до листа Департаменту запобігання та виявлення корупції Національного агентства з питань запобігання корупції №23-04/51578/20 від 25.09.2020 були скасовані накази голови Октябрського районного суду м. Полтави "Про оплату праці судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 ": від 27.09.2016 №26/од.с.; від 07.10.2016 №29/од.с.; від 21.10.2016 №31/од.с.; від 13.02.2017 №5/од.с.; від 15.03.2017 7/од.с; від 23.03.2017 №9/од.с.; від 20.04.2017 №11/од.с.; від 20.03.2019 №14/од.с.;від19.12.2019 №44/од.с.
Пунктом 2 вказаного наказу внесено виправлення до табелів обліку використання робочого часу за період 2016-2019 роки відносно судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 в частині проставлення прогулів та відміток щодо пропорційно відпрацьованого часу шляхом проставлення відповідних відміток про відпрацювання робочого часу в повному обсязі.
Пунктом 3 вказаного наказу наказано бухгалтерії ТУ ДСА в Полтавській області провести перерахунок суддівської винагороди судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 за період 2016-2019 роки відповідно до виправлених табелів обліку використання робочого часу.
На виконання вказаного наказу та наданих уточнених табелів обліку використання робочого часу ТУ ДСА в Полтавській області був здійснений перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за повних 15 робочих днів, а саме: 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019, які попередньо були зараховані як прогул, та 49 годин 40 хвилин за дні: 15.09.2016, 26.09.2016, 27.09.2016, 28.09.2016, 29.09.2016, 07.10.2016, 11.10.2016, 12.10.2016, 18.10.2016, 09.03.2017, 10.03.2017, 15.03.2017, 10.04.2017, 11.04.2017, 14.03.2019, 27.11.2019, попередньо за які оплата проводилася пропорційно відпрацьованому часу.
Загальний розмір донарахованої суддівської винагороди на виконання вказаного вище наказу становить 23 903,84 грн.
Виплата коштів була здійснена 18.11.2020.
Позивач вважає, що через такі дії відповідачів нею було втрачено частину доходів через порушення встановлених строків їх виплати, а тому їй має бути нарахована та виплачена компенсація втрати частини доходів за вказані вище періоди.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що з боку ТУ ДСА в Полтавській області під час нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 жодних порушень вимог чинного законодавства допущено не було. За відсутності ж порушення встановлених строків виплати доходів відсутні й підстави для застосування відповідальності, передбаченої Законом №2050-III.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на такі обставини.
Так, згідно з вимогами статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-III від 19.10.2000 року підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Статтею 3 вказаного Закону визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 6 Закону встановлено, що компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Відповідно до вимог п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 року № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення).
З наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачу заробітна плата за вказані вище періоди була виплачена 18.11.2020 року.
При цьому, право позивача на отримання заробітної плати за оскаржувані періоди підтверджено наказом голови суду від 09.10.2020 №36/од.с "Про скасування наказів про оплату праці судді ОСОБА_1 та внесення змін до табелів обліку використання робочого часу".
Таким чином, за встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати.
Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у справі №440/504/20 в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується копією квитанції від 30.05.2020 року №1976-4201-8633-1819.
Таким чином, вказана сума судового збору підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2021 по справі № 440/504/20 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 компенсацію у зв'язку з несвоєчасною виплатою суддівської винагороди за період 2016-2017 років та 2019 рік, а саме: за 06.07.2016, 13.09.2016, 14.09.2016, 21.09.2016, 22.09.2016, 23.09.2016, 28.09.2016, 11.10.2016, 18.10.2016, 16.03.2017, 05.04.2017, 14.09.2017, 15.09.2017, 14.03.2019, 05.06.2019, 07.06.2019, 01.11.2019, 19.11.2019, 20.11.2019, 27.11.2019 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Г.Є. Бершов
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий
Постанова складена в повному обсязі 23.09.21.