Справа №752/165/20 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1918/2021 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
Ухвала
22 вересня 2021року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
перекладача - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року , яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кобург, ФРН, громадянина республіки Туреччина, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в Україні раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.
Строк покарання ОСОБА_8 рахувати з 18.01.2021 року, зарахувавши, відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк покарання попереднє ув'язнення, починаючи з 17.06.2019 року (дати затримання) по 17.01.2021 року, включно, з розрахунку день за день.
Згідно вироку суду І-ї інстанції, особа №1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у кримінальному провадженні №12019000000000983), ОСОБА_8 ( ОСОБА_10 ) разом з особою №2 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у кримінальному провадженні №12019000000000983), а також ряд інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, входячи до складу організованої групи, яка має стійкі транснаціональні зв'язки, виконуючи покладені на них обов'язки у відповідності до розробленого плану вчинення злочину та розподілу злочинних ролей, перебуваючи на території України, впродовж червня 2019 року вчиняли дії, пов'язані з незаконним придбанням, зберіганням та перевезенням з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - героїн в особливо великих розмірах за наступних обставин.
Так, з метою здійснення протиправної діяльності, а саме здійснення незаконного обігу особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - героїн в особливо великих розмірах, невстановлена досудовим розслідуванням особа встановила та налагодила зв'язки з громадянами країн Європейського Союзу, а також країн Азії, які пов'язані з вчиненням злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Зокрема, будучи обізнаною про способи та методи незаконного придбання, переміщення через митні кордони та канали збуту наркотичних засобів, усвідомлюючи, що цей вид незаконної діяльності є високоприбутковим, оскільки вартість героїну у Європі є вищою, ніж у країнах Азії, зазначена невстановлена особа дійшла висновку про необхідність створення організованої групи із залученням до її складу громадян різних країн світу, з чітким розподіленням ролей між ними та створенням таким чином ієрархічної, розгалуженої, структурованої організованої групи.
Для реалізації мети створення організованої групи, вказана невстановлена досудовим розслідуванням особа, вступила у злочинну змову з іншими особами - громадянами країн ЄС та Азії, та разом з ними розробила єдиний план вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, який передбачав формування організованої групи та вчинення інших організаційно-розпорядчих функцій, а саме:
залучення співучасників, доведення до їх відому плану злочинної діяльності та розподіл ролей між ними;
налагодження каналу надходження (транспортування) наркотичного засобу з країн Азії до країн Європейського Союзу;
визначення способу незаконного переміщення, місць зберігання наркотичного засобу;
визначення та вжиття заходів конспірації вказаної діяльності; визначення матеріальної винагороди кожному учаснику організованої групи, яка б гарантувала неухильне виконання вимог лідерів та безумовну реалізацію злочинного плану на всіх його етапах;
створення розгалуженої системи учасників організованої групи, яка б за своєю структурою поділялась на керівні та виконавчі ланки, при цьому, учасники кожної з структурних ланок повинні мати чітке розуміння щодо структури організованої групи, але лише в частині вертикального підпорядкування в межах своєї ланки з обмеженими знаннями щодо інших учасників структурних аналогічних ланок (підгрупи організованої групи), що забезпечувало унеможливлення викриття всіх учасників організованої групи у разі викриття діяльності окремої структурної ланки чи окремого учасника організованої групи;
впровадження серед учасників організованої групи прагнення щодо досягнення єдиного злочинного результату як кінцевої мети діяльності організованої групи - незаконного збагачення, шляхом отримання коштів у результаті незаконного обігу особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - героїн в особливо великих розмірах, в результаті незаконного транспортування вказаного наркотичного засобу з країн Азії до країн Європейського Союзу з метою його подальшого незаконного збуту.
З цією метою зазначені невстановлені досудовим розслідуванням особи, як співорганізатори вказаної організованої групи, спланували діяльність, спрямовану на незаконне придбання героїну на території країн Азії у його виробників - учасників наркокартелів, його незаконне перевезення з метою збуту до країн Європейського Союзу наземним транспортом у вантажі з фруктами, що в силу специфіки транспортування суттєво зменшує ризики виявлення наркотичного засобу під час митного контролю, збут героїну на території країн Європейського Союзу та, як наслідок, отримання прибутку.
Розуміючи, що залучені до організованої групи особи та інші учасники будуть усвідомлювати протиправність своїх дій, з метою забезпечення функціонування організованої групи, організатори вказаної діяльності передбачили створення необхідних умов для здійснення злочинної діяльності, а саме визначили матеріальну винагороду кожному учаснику організованої групи в залежності від кола покладених на них обов'язків, яка б гарантувала неухильне виконання вимог лідерів та безумовну реалізацію злочинного плану на всіх його етапах.
Особлива увага приділялась чіткому визначенню ролі кожного учасника організованої групи, високому рівню узгодженості дій між всіма учасниками, що передбачало усвідомлення кожним із учасників факту його об'єднання з іншими особами в одну групу і прагненням тісно поєднати зусилля всіх учасників на учинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, з метою досягнення спільної кінцевої мети - незаконного прибутку.
З цією метою вказані невстановлені особи узгодили та визначили між собою керівні напрямки діяльності у створюваній ними організованій групі для налагодження каналів придбання і збуту наркотичних засобів, з корисливих мотивів.
Для досягнення мети учинення особливо тяжких злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, які потребують довготривалої та ретельної підготовки, вказаними невстановленими досудовим розслідуванням особами, як співорганізаторами зазначеної організованої групи визначено її системно-структурну побудову, яка полягала у загальному керівництві та чіткій підпорядкованості усіх її членів, вертикальних зв'язках між вищими та нижчими структурами об'єднання, загальновизнаних правилах поведінки і забезпечення їх дотримання всіма учасниками.
З метою забезпечення дотримання виконання розробленого плану вчинення вказаного злочину, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений досудовим розслідуванням час, до складу вказаної організованої групи серед інших невстановлених осіб, увійшли громадяни Республіки Туреччина: особа №1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні), ОСОБА_8 , особа №2 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні), а також ряд інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, яких ознайомлено з загальним планом злочинної діяльності, на участь у реалізації якого останні надали свою згоду.
Враховуючи високий рівень ризику щодо викриття вказаної діяльності правоохоронними органами різних країн, на території яких її розповсюджено, співорганізаторами зазначеної організованої групи, відповідно до її системно- структурної будови, окрім вищевказаних осіб залучено інших невстановлених досудовим розслідуванням співучасників вказаного злочину з числа громадян країн Азії та ЄС, на яких відповідно до єдиного плану злочинної діяльності, з яким попередньо ознайомленні всі співучасники злочину, покладені обов'язки розпорядчо-організаційного характеру (підбір осіб - виконавців, забезпечення останніх матеріально-технічним оснащенням та відповідним фінансуванням, підготовка засобів конспірації діяльності: спеціально обладнаних схованок транспортних засобів, засобами зв'язку, тощо), а також обов'язки, пов'язані з безпосереднім виконанням вказаного злочину - незаконним придбанням, зберіганням та перевезенням з метою збуту наркотичного засобу в особливо великих розмірах.
Так, до однієї з системно-структурних ланок вказаної організованої групи за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений проміжок часу, відповідно до єдиного плану злочинної діяльності були залучені громадяни Республіки Туреччина: особа №1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні) та ОСОБА_8 , які у відповідності до покладених на них обов'язків, чітко дотримуючись плану вчинення вказаного злочину, використовуючи спеціально обладнаний схованкою транспортний засіб - автомобіль марки «AUDI Q7», реєстраційний номер Федеративної Республіки Німеччина НОМЕР_1 , повинні були забезпечити незаконне перевезення з метою подальшого збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - героїн в особливо великих розмірах, з території м. Києва до країн ЄС, а також громадянин Федеративної Республіки Німеччина - особа №2 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні), яка у відповідності до покладених на неї обов'язків, чітко дотримуючись плану вчинення вказаного злочину, спільно з іншими невстановленими особами, повинна забезпечити завантаження вказаного наркотичного засобу до схованки автомобіля, на якому прибудуть: особа №1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні) та ОСОБА_8 .
14.06.2019 ОСОБА_8 , входячи до складу вказаної організованої групи, у відповідності до покладених на нього обов'язків, дотримуючись загальноприйнятого плану вчинення злочину, з метою забезпечення конспіративності своєї діяльності, тобто вживаючи заходів безпеки, які унеможливлять викриття факту вчинення злочину з боку правоохоронних органів, маючи бажання незаконного збагачення за рахунок вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, тобто діючи умисно та з корисливих мотивів, перебуваючи в м. Брауншвейг Федеративної Республіки Німеччина, оформив право власності на автомобіль марки «AUDI Q7», реєстраційний номер Федеративної Республіки Німеччина НОМЕР_1 на своє ім'я.
Після цього, 15.06.2019 о 16.13 год. ОСОБА_8 , у відповідності до покладених на нього обов'язків, з метою виконання загальноприйнятого плану вчинення злочину, спільно з іншим учасником вказаної організованої групи - особа №1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні), через пункт пропуску «Ягодин» на вказаному автомобілі прибули на територію України та в подальшому, близько 22.00 годин на зазначеному автомобілі приїхали до м. Київ, де заселились до номеру готелю «Алофт», що за адресою: м. Київ, вулиця Еспланадна, 17.
В свою чергу, особа №2 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні), будучи учасником вказаної організованої групи, діючи відповідно до покладених на неї обов'язків, тобто чітко дотримуючись плану вчинення вказаного злочину, о 08.56 годин, авіарейсом Франкфурт-Київ, прибула на територію України, після чого о 10.50 год. приїхала до вищевказаного готелю, та маючи додатковий комплект ключів від автомобіля марки «AUDI Q7», реєстраційний номер Федеративної Республіки Німеччина НОМЕР_1 , який був припаркований перед входом до вказаного готелю, відчинила зазначений транспортний засіб та поклала до його багажного відділення свою валізу, після чого зачинила автомобіль та винайняла кімнату у зазначеному готелі.
Цього ж дня, близько 12 години особа №2 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні), перебуваючи поряд з приміщенням готелю «Алофт» зустрілася з іншим учасником організованої групи, зокрема ОСОБА_8 , який в цей час вийшов з приміщення вказаного готелю, та о 12.44 год., особа №2 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні), маючи додатковий комплект ключів від автомобіля марки «AUDI Q7», реєстраційний номер Федеративної Республіки Німеччина НОМЕР_1 , сіла за кермо вказаного автомобіля, який знаходився навпроти входу до вказаного готелю, а ОСОБА_8 , в свою чергу, сів на переднє пасажирське сидіння зазначеного транспортного засобу та поїхали до паркінгу ТРЦ «Гулівер», що за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1а, де залишили вказаний автомобіль, та близько 13.20 год., повернулись до вищевказаного готелю.
Цього ж дня, близько 22.30 годин особа №2 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні), дотримуючись плану вчинення вказаного злочину, у відповідності до покладених на неї обов'язків, діючи умисно та з корисливих мотивів, у складі організованої групи, перебуваючи поряд з приміщенням ТРЦ «Гулівер», що за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1а, зустрілася з невстановленою під час досудового розслідування особою чоловічої статі, після чого спустилася разом з останньою до паркінгу вказаного ТРЦ.
Маючи додатковий комплект ключів від автомобіля марки «AUDI Q7», реєстраційний номер Федеративної Республіки Німеччина НОМЕР_1 , особа №2 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні) сіла за кермо вказаного автомобіля, а вищевказана невстановлена досудовим розслідуванням особа сіла на переднє пасажирське сидіння, після чого виїхали із зазначеного ТРЦ та, в період часу з 22.55 год. 16.06.2019 орієнтовно до 00.37 год. 17.06.2019, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, приїхали до невстановленого досудовим розслідуванням місця незаконного зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - героїн в особливо великих розмірах, що розташоване в межах м. Києва, де спільно з іншими невстановленими учасниками вказаної організованої групи, завантажили до спеціальної схованки автомобіля марки «AUDI Q7», реєстраційний номер Федеративної Республіки Німеччина НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_8 , особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - героїн в особливо великих розмірах у вигляді порошкоподібної речовини коричневого кольору, що розфасована до 45 полімерних пакунків, загальною масою 14900,18 г.
Після цього, особа №2 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні) незаконно зберігаючи, незаконно придбаний нею з метою збуту вказаний наркотичний засіб в особливо великих розмірах, незаконно перевезла його з метою збуту на автомобілі марки «AUDI Q7», реєстраційний номер НОМЕР_2 в межах міста Києва та залишив вказаний автомобіль у якому незаконно зберігався з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - героїн в особливо великих розмірах, неподалік від готелю «Алофт».
В подальшому, 17.06.2019 близько 00 годин 59 хвилин особа №2 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні) зустрілася поряд з вказаним готелем з іншим учасником вказаної групи, зокрема ОСОБА_8 та повідомила останньому про виконання своєї частини плану вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Близько 11.20 год. 17.06.2019 ОСОБА_8 та особа №1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні), продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи у відповідності до плану вчинення вказаного злочину в складі організованої групи, залишили приміщення готелю «Алофт» та прибули до місця розташування автомобіля марки «AUDI Q7», реєстраційний номер Федеративної Республіки Німеччина НОМЕР_1 у якому незаконно зберігався з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - героїн в особливо великих розмірах.
В цей час ОСОБА_8 зайняв місце водія вказаного транспортного засобу, в свою чергу особа №1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється у іншому кримінальному провадженні) сіла на пасажирське сидіння вказаного транспортного засобу, після чого останні почали рух на вказаному транспортному засобі вулицями міста Києва, тим самим незаконно придбавши та зберігаючи у спеціальному сховку транспортного засобу, незаконно перевозили з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - героїн в особливо великих розмірах, під час чого були викриті працівниками поліції, які в період часу з 17:40 год. до 19:40 год. 17.06.2019 під час проведення обшуку автомобіля «Audi Q7», реєстраційний номер Федеративної Республіки Німеччина НОМЕР_1 , номер VIN: НОМЕР_3 , за адресою: м. Київ, вул. Ракетна, 24-А, серед іншого виявили та вилучили: 30 пакетів коричневого кольору з порошкоподібною речовиною коричневого кольору, 15 пакетів чорного кольору з порошкоподібною речовиною коричневого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - героїн в особливо великих розмірах, загальною масою 14900,18г.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду викладених в судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону просить вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року щодо ОСОБА_8 скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнатиОСОБА_8 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України у зв'язку з недоведеністю його винуватості.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції визнаючи ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України належним чином не врахував та не надав оцінки всім обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, як показання самого обвинуваченого ОСОБА_8 , так і його захисників, не усунув суперечності в показаннях свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та оперативного працівника щодо затримання ОСОБА_8 під час обшуку, не надав належну оцінку доказам сторони обвинувачення, які зібрані з грубим порушенням права на захист та порядку проведення слідчих дій, а також поклав в основу вироку недопустимі докази. Так, апелянт зазначає, що протокол обшуку автомобіля від 17.06.2019 є недопустимим доказом, оскільки обшук автомобіля було проведено з грубими порушеннями права на захист її підзахисного, без надання його згоди, яка є обов'язковою та без роз'яснення ОСОБА_8 , який не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження його прав, без участі захисника.
Крім того, зазначає, що зупинку транспортного засобу марки «AUDI Q7», який належить ОСОБА_8 було здійснено неналежним органом досудового розслідування, в рамках іншого кримінального провадження, за участю оперативних працівників, які всупереч ч.2 ст. 41 КПК України провели обшук за власною ініціативою, без доручення слідчого в порядку ст. 40, 41 КПК України.
Також апелянт зазначає про відсутність в матеріалах провадження оригіналу примірника технічного носія інформації зафіксованої процесуальної дії, а саме карти пам'яті micra SD, на яку, згідно протоколу обшуку здійснювалась фіксація, що свідчить про порушення ч.3 ст. 107 КПК України. Окрім того, апелянт звертає увагу на те, що проведення самого обшуку під час якого було розібрано автомобіль, знайдено речі, які потім було вилучено здійснювалось до початку фіксації, і лише потім формально вдруге було проведено обшук під фіксацію, що на переконання захисника, також свідчить про суттєве порушення вимог КПК України. Вказує, захисник і на те, що обшук було проведено без постанови слідчого.
Також апелянт зазначає про те, що до обшуку автомобіля фактично відбулося затримання ОСОБА_8 , що є порушенням ст. 208, 234 КПК України.
Посилається захисник і на порушення кримінального процесуального закону, який був чинним на момент призначення слідчим експертизи від 17.06.2019 та 09.07.2019, згідно якого експертиза в кримінальному провадженні призначалась лише за ухвалою слідчого судді або суду, а не постановою слідчого. На переконання захисника, зазначені порушення порядку призначення експертизи та порушення норм КПК під час вилучення речовини, направленої для проведення експертного дослідження, свідчать про недопустимість висновку експерта №19/11/2-102-СЕ/19 від 18.06.2019, №19/11/2-103-СЕ/19 від 18.08.2019, №19/11/2-130-СЕ/19, як доказу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зазначених вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину при наведених у вироку обставинах, підтверджуються зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується колегія суддів.
Покладені в основу вироку докази повністю викривають обвинуваченого ОСОБА_13 у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а твердження сторони захисту про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вини обвинуваченого у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення були предметом ретельної перевірки судом першої інстанції.
Суд навів належне мотивування своїх висновків щодо доведеності вини обвинуваченого у вчиненні злочину, за який його засуджено, з яким погоджується колегія суддів.
Так, обвинувачений ОСОБА_8 винним себе не визнав, пояснив, що про існування наркотиків у автомобілі йому не було відомо, його намагаються підставити, зробивши винним у злочині, якого не вчиняв. Товариш запропонував поїхати на Україну, зокрема до м. Києва погуляти на вихідні, на що він погодився. Крім того, товариш запропонував, оформити на себе автомобіль «Ауді», на якому мали намір їхати до м. Києва, на що він погодився. По прибуттю до м. Києва, поселилися в готелі «Алофт», а автомобіль «Ауді» припаркував навпроти. Товариш ОСОБА_14 запропонував відігнати автомобіль на платну стоянку в ТЦ «Гулівер», при цьому у останнього теж були ключі від автомобіля. В неділю зранку зателефонував товариш з Німеччини, сказав, що прибути до Києва не може, щоб поверталися, що вони і зробили, проте проїхавши певну відстань від м. Києва їх зупинила поліція. Поставили вимогу показати документи та вийти з автомобіля. Потім запропонували відкрити капот. Було декілька поліцейських в формі та зі зброєю, зокрема автоматом та люди в цивільному. Вони сіли позаду, а один з поліцейських за кермо і поїхали на якусь базу. Автомобіль «Ауді» помістили на ваги, потім, перемістили до якоїсь автомобільної майстерні. Працівники поліції запитували, чи є заборонені предмети в автомобілі, на що відповів немає. Коли через певний час знову зайшли в гараж, там була жінка, яка знімала усе на камеру та перекладачка. Оскільки усе що відбувалося йому не подобалося, та викликало підозру, сказав, що хоче адвоката, однак на це ніхто не відреагував. Коли зняли задні сидіння, там в днищі був отвір, з якого витягнули пакети, які розклали на підлозі. На пропозицію поліцейських розповісти про пакети та зізнатися, сказав, що немає йому що сказати. Потім, їх з товаришем доставили до райвідділку та розсадили у різні кабінети. Через певний час прибув адвокат, однак він не мав змоги конфедиційно спілкуватися з адвокатом. Немає відношення до наркотиків, які були знайдені в автомобілі, як вони там опинилася, не знає, він не злочинець та відношення до організованої злочинності, як відмічає прокурор, немає, вважає, що його використали як «наживку». У прокурора немає доказів, що наркотики його та що це він ховав їх в автомобілі. Оформляючи автомобіль на себе, нічого протизаконного в цьому не бачив, про те що автомобіль обладнаний потаємним сховищем, не знав.
Незважаючи на заперечення обвинуваченим своєї вини, суд першої інстанції, безпосередньо дослідив докази по справі та дійшов правильного висновку про наявність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 є безпідставними та спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами, закорема:
-показаннями свідка ОСОБА_12 , який в суді повідомив, що працівники поліції запропонували бути понятим при обшуці автомобіля. Було багато поліції та бачив двох осіб, одним з яких є обвинувачений. Оглядали автомобіль, з якого знімали сидіння, це фіксували на камеру. В районі багажника виявився тайник, з якого дістали багато пакетів з якимось порошком. З пакетів брали зразки, усе опломбовували. Пригадує, що обвинувачений ОСОБА_15 казав, що автомобіль купив в Німеччині та приїхав до м. Києва, пакети які знайдені в придбаному ним автомобілі, не його. Відео здійснювалося постійно. Також повідомив, що в тайнику була розсипана сіра речовина, схожа на перець.
- показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що літом 2019 року в приміщенні СТО на вул. Ракетна в м. Києві, був запрошений в якості понятого при проведенні обшуку автомобіля «Ауді». Був присутній обвинувачений ОСОБА_15 . Бачив, як зі схованки в багажнику автомобіля вилучили багато пакетів, казали що наркотики.
- показаннями свідка ОСОБА_16 , який зазначив, що в 2019 році займав посаду опер-уповноваженого департаменту боротьби з наркозлочинністю. Здійснюючі, орієнтовно ще за два місяці до події, оперативні заходи по виявленню незаконного обігу наркотиків на території України в поле їх зору попав автомобіль «AUDI Q7». Так, як оперативна інформація, давала підстави діяти швидко, оскільки автомобіль рухався в невідомому напрямку, було прийнято рішення зупинити цей автомобіль на Житомирській трасі що і було зроблено, оскільки була інформація що в ньому перевозять наркотики. В автомобілі був обвинувачений ОСОБА_15 та ще один чоловік. На пропозицію оглянути автомобіль, водій дав згоду. При огляді автомобіля на СТО з участю понятих, було виявлено схрон з брикетами, приблизно біля 50 шт., за попередніми даними героїном. Вилучили пакети та документи на автомобіль, а обвинуваченого і пасажира доставили у слідче управління. При огляді автомобіля був слідчий, однак обвинувачений та ще одна особа, яка була з ним, вільно пересувалися, і могли безперешкодно покинути територію, він ще не був офіційно затриманим.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції надано належну оцінку зазначеним показанням свідків, оскільки вони є несуперечливими та конкретними, тобто належними, допустимими та достовірними, які цілком узгоджуються між собою та у сукупності з дослідженими судом першої інстанції письмовими доказами, які докладно наведені у вироку суду вказують на вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що судом першої інстанції не вірно прийнято до уваги покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.
Вина ОСОБА_8 підтверджується також і дослідженими судом першої інстанції письмовими доказами, які не викликають сумніву у суду апеляційної інстанції щодо їх належності та допустимості, зокрема: протоколом обшуку від 17.06.2019 р.; (т. 1 а.с. 87-94); ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.06.2019 року (т.1 а.с. 117-119); постановою слідчого від 17.06.2019 року про визнання речовими доказами; висновком експерта № 19/11/2-102-СЕ/19 від 18.06.2019 року (т.1 а.с.174-178); висновком експерта № 19/11/2-103-СЕ/19 від 18.06.2019 року (т.1 а.с.201-205); постановою слідчого від 27.08.2019 року (т.1 а.с.220-222); висновком експерта № 19/11/2-130-СЕ/19 від 18.07.2019 року (т.1 а.с.234-242); постановами слідчого від 01.08.2019 та 27.08.2019 року ( т.2 а.с.1-5 ); протоколу від 21.08.2019 року огляду предмета ( т.2 а.с. 10-14); протоколами огляду оптичних носіїв інформації (т.2 а.с.18-37); висновком експерта № 23-3/205 від 03.09.2019 року (т.2 а.с.67-109); протоколом огляду від 16.10.2019 року (т.2 а.с. 151); протоколом огляду від 04.09.2019 року (т.2 а.с.169-172); постановою слідчого (т.2 а.с. 176-177); ухвалою слідчого судді від 15.07.2019 (т.3 а.с.56-61); протоколом затримання від 17.06.2019 (т.2 а.с. 178-181).
Із ухваленого судом першої інстанції вироку слідує, що суд належним чином проаналізував досліджені докази і, дотримуючись вимог ч.3 ст.374 КПК України, зазначив з яких саме підстав дійшов висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину.
Суд першої інстанції дослідив ці та інші докази, ретельно їх перевірив, проаналізував, детально виклав зміст та результати їх аналізу в вироку і дав їм належну оцінку. Зазначені докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, сумнівів щодо їх достовірності не викликають, а доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі і поясненнях під час апеляційного розгляду кримінального провадження, їх не спростовують.
Твердження захисника про недопустимість як доказу протоколу обшуку від 17.06.2019 року були предметом розгляду в суді першої інстанції, а також ретельно перевірені апеляційним судом, проте не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів не може погодитися з доводами захисника щодо необхідності визнати недопустимим доказом протокол обшуку автомобіля, який був оформлений на ОСОБА_17 та яким він безпосередньо керував, в ході якого, в спеціально облаштованому та добре замаскованому місці, було виявлено та вилучено 30 пакетів коричневого кольору з порошкоподібною речовиною коричневого кольору, 15 пакетів чорного кольору, з порошкоподібною речовиною коричневого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - героїн в особливо великих розмірах, загальною масою 14900, 18 гр.
Так, як вбачається з протоколу обшуку від 17.06.2019 року, дану слідчу дію було проведено старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_18 , з дотриманням вимог вимог ст.ст.223, 233, 234 КПК України, за участю понятих, власника автомобіля, перекладача. Зауважень чи заперечень, а також клопотань щодо залучення захисника під час обшуку атомобіля від обвинученого ОСОБА_8 не надходило, що підтверджується його підписом у протоколі обшуку від 17.06.2019 р (т. 1 а.с. 87-97).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зважаючи на статус обвинуваченого, іноземну реєстрацію ТЗ, можливість спроби переховування заборонених предметів або переміщення їх через кордон, керуючись ст.ст. 233, 234 КПК України, слідчий проникнув до володіння особи, зокрема автомобіля, та провів там обшук, з дотриманням вимог процесуального законодавства, зважаючи на таку необхідність проникнення як невідкладний випадок,після чого, невідкладно звернувся до слідчого судді, по суті в той же день, про що свідчать копія клопотання від 17.06.2019 року про проведення обшуку, яке було задоволено, та судом надано такий дозвіл, відтак доводи апеляційної скарги захисника про порушення слідчим вимог ч. 3 ст. 110 КПК України суд апеляційної інстанції вважає неспроможними.
Також колегія суддів зазначає, що при проведенні обшуку та при складанні протоколів, які його фіксують, обов'язкова присутність захисника нормами КПК не передбачена, тому порушень права обвинуваченого ОСОБА_8 на захист не встановлено. Обвинувачений був забезпечений захисником саме під час виконання слідчим вимог ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання від 17.06.2019 року, з якого слідує, що ОСОБА_8 був затриманий в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України, з участю перекладача та захисника, 17.06.2019 о 19.45 год., тобто одразу після завершення о 19.40 год. обшуку його автомобіля.
Доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість висновків експерта №19/11/2-102-СЕ/19 від 18.06.2019, №19/11/2-103-СЕ/19 від 18.08.2019, №19/11/2-130-СЕ/19, як доказів з огляду на те, що експертизи проводились на підставі постанов слідчого, а не ухвали слідчого судді, не грунтуються на вимогах закону.
Дійсно, відповідно до ч.1 ст.242 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Згідно Прикінцевих положень Закону України № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» зміни до ст. 242 КПК України вводилися в дію через три місяці після набрання чинності законом, тобто з 16 березня 2018 року, і не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Кримінальне провадження, в рамках якого слідчим винесено постанови про призначення експертизи, внесено до ЄРДР 22 грудня 2017 року за № 12017000000001609, тобто до набрання чинності Законом №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, а тому постанови слідчого про призначення експертизи від 17.06.2019 року та 09.07.2019 року не суперечать положенням ст.ст. 110, 242, 243 КПК України, а висновки експерта № 19/11/2-102-СЕ/19 від 18.06.2019 року, № 19/11/2-103-СЕ/19 від 18.06.2019, № 19/11/2-130-СЕ/19 відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 101, 102 КПК України, у зв'язку з чим, підстав вважати дані висновки недопустимими доказами колегія суддів не вбачає.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, проаналізовані в ході судового розгляду, безпосередньо досліджені докази, та встановлені судом обставини поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 , які передували його затриманню та вилученню у нього героїну, зокрема: напередодні прибуття до м. Києва, термінова перереєстрація на себе автомобіля марки «Audi Q7», номерний знак НОМЕР_1 , по суті, як вбачається з його свідчень, без наміру обернути його на свою власність, та який, як встановлено під час обшуку, був обладнаний спеціальним схроном для перевезення заборонених предметів, в даному випадку наркотиків, отримання від особи, значної суми коштів для поїздки в м. Київ, проїзд на автомобілі, спеціально обладнаному сховищем для перевезення заборонених предметів, значної відстані з Німеччини для нетривалого, фактично менше 2-х днів, перебування в м. Києві, пов'язане, зважаючи на поведінку обвинуваченого відображену в доказах наданих прокурором, з постійними зустрічами з іншими особами, які фігурують у зазначеному провадженні під №1 та № 2, а не пов'язане з ознайомленням з Києвом туристичним, постійна передача автомобіля іншим особам,які також мали безперешкодний доступ до нього, що ще раз говорить на користь обставин того, що автомобіль використовувався обвинуваченим не для задоволення своїх потреб в пересуванні як транспортним засобом, а лише для спеціальної мети, перевезення наркотиків, в складі організованої групи - додатково свідчить на користь обставин того, що обвинувачений, який переоформив на себе та безпосередньо керував автомобілем, був достойменно обізнаний про характер поїздки, наявність у автомобілі спеціально обладнаному та замаскованому схроні наркотичного засобу у особливо великому розмірі і необхідність його доставки у заплановане місце, тобто умисно, в складі організованої групи, виконував чітку, завчасно сплановану роль у незаконному придбанні, зберіганні та безпосередньому перевезенні з метою збуту, враховуючи кількість героїну, особливо небезпечного наркотичного засобу, в особливо великих розмірах.
Таким чином, колегія суддів погоджується з належно вмотивованими висновками суду першої інстанції про те, що вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України доведена належними та допустимими доказами, а доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не містять переконливих доводів, які б вказували на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Всупереч доводам апеляційної скарги захисника, районним судом взято до уваги та надано належну оцінку всім доказам, які містяться в матеріалах кримінального провадження, здобутим у відповідності до вимог кримінального процесуального закону та які є достатніми для висновку про доведеність обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.
Також, колегія суддів погоджується з видом і мірою призначеного ОСОБА_8 покаранням, оскільки воно в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження скоєння ним нових злочинів і домірне скоєному.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів і вимог апеляційної скарги і не знаходить підстав для скасування або зміни вироку, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року щодо ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 307 КК України - без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий:
Судді: