Справа № 752/18245/20 Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Т.М.
Провадження № 22-ц/824/11593/2021 Доповідач: Шебуєва В.А.
22 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.,
секретар Майданець К.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк» про отримання довідки щодо відсутності заборгованості за кредитним договором, відшкодування майнової та моральної шкоди,-
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-банк» (далі - АТ «Альфа-банк») про отримання довідки щодо відсутності заборгованості за кредитним договором, відшкодування майнової та моральної шкоди. Зазначала, що 07.08.2007 року між нею та ПАТ «Альфа-Банк» укладено кредитний договір № 490044965. З початку дії кредитного договору банк при погашенні основної суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами несвоєчасно зараховував платежі до погашення та безпідставно нараховував пеню. 02.06.2010 року вони уклали договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору від 07.08.2007 року, відповідно до умов якого складено новий розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, в який не внесено суму платежу по кредиту у розмірі 747 доларів США від 02.06.2010 року. Кінцева сума платежів розрахунку від 02.06.2010 року - 18 366,10 доларів США не відповідає дійсності. 21.08.2019 року вона звернулась до АТ «Альфа-Банк» із заявою про отримання довідки про повне погашення кредиту, однак банком видано довідку про наявну станом на 14.08.2019 року у неї заборгованість за кредитним договором у розмірі 7255,61 доларів США, з яких 6951,30 доларів США - штрафні санкції. ОСОБА_1 зазначає, що при погашенні заборгованості за кредитним договором нею була здійснена переплата за період з 07.01.2008 року по 07.01.2008 року по 07.08.2013 року у сумі в середньому 655 доларів США, а за період з 08.01.2013 року по 31.08.2020 року - 317 доларів США. Вказана переплата підлягає стягненню з АТ «Альфа-Банк». На підстав ст.625 ЦК України банк має сплатити їй відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 73 доларів США за період з 08.01.2013 року по 31.08.2020 року, інфляційні збитки у розмірі 328,42 доларів США за період з 07.01.2008 року по 07.08.2013 року, 473 долари США за період з 08.01.2013 року по 31.08.2020 року, а всього - 1 956,42 доларів США, що в еквіваленті становить 53 938,49 грн. ОСОБА_1 просила стягнути з АТ «Альфа-Банк» на її користь переплату по кредитному договору за період з 07.01.2008 року по 07.08.2013 року у розмірі 655 доларів США, що в еквіваленті становить 18 058,35 грн.; стягнути з АТ «Альфа-Банк» на її користь переплату по кредитному договору за період з 08.01.2013 року по 31.08.2020 року у розмірі 317 доларів США, що в еквіваленті становить 8 739,69 грн.; відсотки за користування коштами у розмірі 183 доларів США, що в еквіваленті становить 5045,31 грн.; інфляційні збитки у розмірі 801,42 доларів США, що в еквіваленті становить 22095,14 грн.; стягнути з АТ «Альфа-Банк» на її користь моральну шкоду у розмірі 620 500 грн.; зобов?язати АТ «Альфа-Банк» надати довідку про відсутність заборгованості по кредитному договору № 490044965 від 07.08.2007 року.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилалася на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Суд першої інстанції не надав належної оцінки її доводам щодо порушення АТ «Альфа-Банк» порядку зарахування сплачених нею коштів, внаслідок чого АТ «Альфа-Банк» вимагає сплати неіснуючої заборгованості. Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог АТ «Альфа-Банк» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором було відмовлено. Суд не надав належної оцінки вимогам про відшкодування шкоди.
В апеляційній інстанції ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
В судове засідання представник АТ «Альфа-Банк» не з'явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у його відсутність.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 07 серпня 2007 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 490044965, відповідно до умов якого позивачці наданий кредит для придбання транспортного засобу в сумі 15 113,86 доларів США строком остаточного повернення до 07 серпня 2010 року, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 11,5 % річних. ОСОБА_1 зобов'язалася повернути отриманий кредит шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є додатком № 1 до договору, у разі сплати у валюті кредиту - не пізніше 7 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 498 доларів США, у разі погашення кредиту у національній валюті - не пізніше 6 числа кожного місяця в сумі, розрахованій у порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 10-21).
02 червня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк» із заявою про продовження кредитування на 72 місяці. 02 червня 2010 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладений договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору від 07 серпня 2007 року, згідно з яким було змінено дату остаточного повернення кредиту на 07 серпня 2013 року.
У жовтні 2014 року АТ «Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року, у задоволенні позовних вимог АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відмовлено (а.с. 57-66).
21 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк» із заявою про отримання довідки про повне погашення кредиту (а.с. 67). 14 серпня 2019 року банк видав ОСОБА_1 довідку, що станом на 14 серпня 2019 року за кредитним договором наявна заборгованість у розмірі 7255,61 доларів США, з яких: 273,74 грн. - залишок суми кредиту, 6951,30 доларів США - штрафні санкції (а.с. 68).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Альфа-банк» про отримання довідки щодо відсутності заборгованості за кредитним договором, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з позовним вимогами про зобов?язання АТ «Альфа-Банк» надати довідку про відсутність заборгованості по кредитному договору та стягнення з АТ «Альфа-Банк» переплати відсотків за користування кредитними коштами та інфляційних збитків, ОСОБА_1 посилалася на те, що при погашенні заборгованості за кредитним договором нею було здійснено переплату за період з 07 січня 2008 року по 07 серпня 2013 року в сумі в середньому 655 доларів США, за період з 08 січня 2013 року по 31 серпня 2020 року у розмірі 317 доларів США.
В обґрунтування вимог ОСОБА_1 додала до позовної заяви копію кредитного договору з додатками; копію розрахунку заборгованості по кредитному договору, складеного АТ «Альфа Банк»; копію постанови Правління Національного банку України від 06.08.2009 року № 461; копію квитанції №11639 від 02.06.2010 року про сплату 474 доларів США; копію договору про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору з додатками; копію позовної заяви АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.02.2016 року; копію постанови Апеляційного суду м. Києва від 20.09.2018 року; копію заяви на ім?я АТ «Альфа-Банк» від 21.08.2019 року; копію довідки АТ «Альфа-Банк» про заборгованість за кредитним договором від 14.08.2019 року; копії медичних документів.
Надані позивачкою документи не підтверджують здійснення нею переплати за кредитним договором за період з 07 січня 2008 року по 07 серпня 2013 року в сумі в середньому 655 доларів США, за період з 08 січня 2013 року по 31 серпня 2020 року у розмірі 317 доларів США.
Питання про призначення в справі відповідної судової експертизи ОСОБА_1 не порушувала.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року, відмовлено у задоволенні позову АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, виходив з того, що відповідачка довела відсутність у неї заборгованості за кредитним договором.
Разом з тим, вказаним рішенням не установлено здійснення ОСОБА_1 переплати за кредитним договором та розміру такої переплати.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ «Альфа-Банк» на її користь переплати по кредитному договору, відсотків за користування коштами та інфляційних збитків.
Суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_1 про зобов'язання АТ «Альфа-Банк» надати довідку про відсутність заборгованості по кредитному договору, оскільки такий спосіб захисту не відповідає вимогам чинного законодавства. Заявляючи вимоги про зобов'язання АТ «Альфа-Банк» надати довідку про відсутність заборгованості по кредитному договору, ОСОБА_1 не зазначила з якою метою їй необхідно отримати відповідну довідку та яким чином цей документ впливає на здійснення нею своїх цивільних прав та обов'язків. За наслідками розгляду справи має право зобов'язати особу видати певну довідку, якщо надання такої довідки передбачено законом і спрямоване на захист прав та інтересів позивача. Разом з тим, суд не має права зобов'язати відповідача видати довідку конкретного змісту.
Обставини відсутності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором були встановлені заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року, що є достатнім для юридичної визначенності питання наявності у ОСОБА_1 заборгованості.
ОСОБА_1 також не довела наявності підстав відшкодування відповідачем моральної шкоди.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 рокубез змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 вересня 2021 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Оніщук М.І.
Крижанівська Г.В.