Справа 761/28493/20 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/1796/2021 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
20 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року, -
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Димитрове м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 10.05.2018 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці, звільнений 21.11.2018 після відбуття покарання;
засуджено за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
вирішене питання про речові докази.
Відповідно до вироку, ОСОБА_9 , 22 липня 2020 року, близько 23 години 55 хвилин, з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3 , підійшов до потерпілої ОСОБА_10 , яка користувалася мобільним телефоном, та реалізуючи свій умисел на відкрите викрадення чужого майна, повторно, шляхом ривку викрав у потерпілої мобільний телефон вартістю 5 499, 99 грн., завдавши останній матеріальної шкоди у вказаному розмірі.
В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7 указано на незаконність вироку у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке проявилося у не роз'ясненні обвинуваченому його прав та обов'язків, передбачених ст. 345 КПК України, чим було порушено його право на захист. Крім того, у порушення ч.1 ст.348 КПК України, після оголошення обвинувачення головуючий не роз'яснив обвинуваченому суті пред'явленого йому обвинувачення, а також положень ч.3 ст.349 КПК України. Просив вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
захисника, який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив скаргу задовольнити;
обвинуваченого, який подану захисником апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи і просив скаргу задовольнити
прокурора, який доводи апеляційної скарги вважав необґрунтованими, просив залишити її без задоволення, а вирок без зміни;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Висновки суду першої інстанції щодо обставин кримінального провадження, докази стосовно яких судом першої інстанції, за згодою учасників судового розгляду не досліджувались і щодо яких не надійшло апеляційних скарг, апеляційним судом не перевірялися. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги відповідно до положень ч.2 ст. 404 КПК України колегія суддів не знаходить.
Щодо доводів апеляційної скарги про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які свідчать про порушення права на захист обвинуваченого та указують на порушення порядку застосування положень ч.3 ст. 349 КПК України, то ці доводи не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду.
Так із метою перевірки доводів апеляційної скарги, колегією суддів був прослуханий звукозапис судового засідання. Так, із даного звукозапису можливо зробити висновок про те, що обвинуваченому була вручена пам'ятка про його права та обов'язки, які йому були зрозумілі. Будь-яких заперечень щодо невручення йому пам'ятки про права та обов'язки від обвинуваченого у ході судового розгляду не надходило. Жодних клопотань, які би стосувались його прав та обов'язків від обвинуваченого у ході судового розгляду на заявлялось. Наведене указує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги в частині порушення процесуальних прав обвинуваченого, яке проявилось у неврученні йому пам'ятки про права та обов'язки та не роз'яснення йому цих прав.
Не ґрунтуються як на матеріалах кримінального провадження, так і на вимогах закону доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону при з'ясуванні обсягу і порядку дослідження доказів та ухвалення рішення про дослідження доказів у порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України.
Так, із прослуханого звукозапису судового засідання вбачається, що вимоги ч.3 ст. 349 КПК України при вирішенні питання про порядок та об'єм дослідження доказів судом першої інстанції були дотримані у повному обсязі. Так, судом було з'ясовано чи зрозуміле обвинуваченому обвинувачення, на що обвинувачений відповів ствердно. Судом обвинуваченому були роз'яснені як умови і порядок застосування положень ч.3 ст. 349 КПК України, так і наслідки їх застосування. На запитання головуючого обвинуваченим було повідомлено про зрозумілість йому як умов та порядку застосування положень ч.3 ст. 349 КПК України, так і наслідків їх застосування. Колегія суддів звертає увагу на те, що усі зазначені вище роз'яснення мали чіткий та зрозумілий характер, такі, які не допускали їх неоднозначного тлумачення. Зрозумілість усвідомлення положень ч.3 ст. 349 КПК України та погодження із ними обвинуваченим була висловлена у короткій формі, зокрема словами «так» на запитання головуючого, але не викликала ні у суду першої, ні у суду апеляційної інстанції сумніву у дійсній зрозумілості цих обставин та погодженням із ними.
Наведене указує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 28.12.2020 року щодо ОСОБА_9 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не знаходить, у зв'язку із чим залишає цей вирок без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року щодо ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення, обвинуваченим ОСОБА_9 протягом того ж строку з моменту вручення йому копії ухвали.
____________ _____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4