ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 вересня 2021 року м. Київ № 640/11764/21
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши в письмовому порядку за правилами позовного провадження сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чулієва Атаджана Абдуназаровича, треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» про визнання протиправною бездіяльності,
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чулієва Атаджана Абдуназаровича (надалі по тексту також - відповідач), треті особи: ОСОБА_2 (надалі також - третя сосба-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» (надалі також - третя сосба-2), в якому просить визнати бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чулієва Атаджана Абдуназаровича, яка полягає в незвернені стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_2 (ІПН - НОМЕР_1 ) у зведеному виконавчому проваджені №62806403 - протиправною; зобов'язати Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чулієва Атаджана Абдуназаровича проводити звернення стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_2 (ІПН - НОМЕР_1 ) у зведеному виконавчому проваджені №62806403 відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що приватним виконавцем в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» не здійснено звернення стягнення на квартири, які перебувають у власності боржника ОСОБА_2 .
Представник відповідача не виклав своєї позиції щодо заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
В провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чулієва Атаджана Абдуназаровича перебуває зведене виконавче провадження № 62806403, стягувач: ОСОБА_1 , ТОВ Мегаінвест Сервіс», боржник: ОСОБА_2 .
Позивач є стягувачем на підставі виконавчого напису №1254, вчинений 19.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А., про стягнення з ОСОБА_2 невиплачені в строк на підставі договору позики, посвідченого Золотих О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 14.02.2020 зареєстрованим №4, грошові кошти у розмірі 5 000 000 грн на користь ОСОБА_1 .
Третя особа-2 є стягувачем на підставі виконавчого листа №756/3690/17, виданий 25.10.2019 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість станом на 07.11.2013 за кредитним договором №8/2007/840-К/1753-Н від 14.12.2007 у розмірі 49 923,63 доларів США, де заборгованість за сумою кредиту - 27 843, 46 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 2 870,07 доларів США, штраф за невиконання зобов'язань за Кредитного договору - 2 910,05 доларів США на користь ТОВ «Мегаінвест Сервіс».
16.03.2021 позивач звернувся до відповідача з клопотанням на отримання інформації в рамках зведеного виконавчого провадження №62806403 для отримання інформації у зв'язку з чим відповідач не здійснює реалізацію нерухомого майна, що належить боржнику третій особі-1 в рамках зведеного виконавчого провадження №62806403 та не виставляє його на реалізацію (електронні торги).
Листом від 19.04.2021 надано відповідь від 14.04.2021 №387 про неможливість звернення стягнення на вищевказані квартири (нерухоме майно), у зв'язку з тим, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вищевказані квартири наявні записи про обтяження у вигляді - арешту. Також відповідач зазначено, що в Квартирі АДРЕСА_1 - зареєстрована неповнолітня ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що унеможливлює звернення стягнення на нерухоме майно Третьої особи-1.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до приспів частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
В свою чергу, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (ч.1 ст.15 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання, заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Згідно статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна фізичної особи врегульовано статтею 50 Закону №1404-VIII, якою встановлено наступне.
Звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Судом з матеріалів справи установлено, що третій особі-1 на праві власності належать наступні об'єкти нерухомого майна: квартира АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2041144180000; квартира АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2041139480000; квартира АДРЕСА_4 ,
реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2041132280000; квартира АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 199378280000; квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2031694980000; квартира АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2007566080000; квартира АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 228551680000; квартира АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 42411780000.
У відповідь на клопотання позивача щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника відповідач повідомив, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявні записи про обтяження, а саме: щодо квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_9 наявний запис про обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження №38612032, дата державної реєстрації обтяження: 10.09.2020 17:45:17, підстава: рішення Подільського районного міста Києва справа №758/9998/20 від 10.09.2020; щодо квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_10 наявний запис про обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження № 40991564, дата державної реєстрації обтяження: 09.12.2020 11:27:24, підстава: рішення Шевченківського районного суду міста Києва справа № 761/38614/20 від 02.12.2020 (провадження № 1- кс/761/23434/2020); щодо квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_11 наявний запис про обтяження: заборона на нерухоме майно, номер запису про обтяження № 36076822, дата державної реєстрації обтяження: 25.03.2020 11:37:03, підстава: рішення Солом'янського районного суду міста Києва справа № 760/6755/20 від 17.03.2020 (провадження №2-3/760/107/20); щодо квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_12 наявний запис про обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження № 37159793, дата державної реєстрації обтяження: 02.07.2020 13:24:58, підстава: рішення Святошинського районного суду міста Києва справа № 759/10498/20 від 30.06.2020 (провадження № 2- 3/759/115/20); щодо квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_13 наявний запис про обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження № 36596043, дата державної реєстрації обтяження: 22.05.2020 15:46:33 (Спеціальний розділ), підстава: постанова про арешт майна Голосіївський РВ ДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) ВП № 62064370, арешт накладений на підставі Ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 10.04.2020 справа № 752/6717/20 (провадження № 2-3/752/153/20) реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 89070709; щодо квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_14 наявний запис про обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження № 39074923, дата державної реєстрації обтяження: 06.11.2020 15:59:03, підстава: постанова, про арешт майна боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ярмоленко Є.П. ВП № 63540328, арешт накладений на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва справа № 757/33085/20-ц від 05.11.2020; щодо квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_15 наявний запис про обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження № 36175927, дата державної реєстрації обтяження: 03.04.2020 17:15:33, підстава: постанова, про арешт майна боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина А.М. ВП № 61724148, арешт накладений на підставі ухвали Солом'янського районного суду міста Києва справа № 760/6667/20 від 30.03.2020; щодо квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_16 наявний запис про обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження № 35958983, дата державної реєстрації обтяження: 16.03.2020 16:05:04, підстава: ухвала Шевченківського районного суду міста Києва справа № 761/6652/20 від 02.03.2020 (провадження 1- кс/761/4347/2020).
Відповідачем також зазначено, що в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_13 зареєстрована неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п. 28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувану з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.
Діючим Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24 вересня 2008 р. надання будь-яких згод на примусову реалізацію майна право власності, або право користування яким мають діти не передбачено.
Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається батькам, опікунам або піклувальникам лише у разі гарантування збереження права дитини на житло.
Окрім цього, накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна.
Зважаючи на вказану обставину, безпідставне вчинення дій щодо арештованого майна призведе до порушення прав третіх осіб на першочергове право у випадку невиконання боржником власних зобов'язань.
Таким чином, оскільки арешт з вищезгаданих квартир не знято, жодних доказів встановлення переважного права позивача на звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна третьої особи-1 не надано, тому доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими.
З огляду на усі вищевикладені обставини, дії відповідача щодо відмови в зверненні стягнення на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресами: АДРЕСА_17 , квартира АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , квартира АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , квартира АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , квартира АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , квартира АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , квартира АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , квартира АДРЕСА_30 , АДРЕСА_16 наразі є обґрунтованими та законними.
Слід зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону №1404-VIII, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Як наслідок, підстав для розподілу судових витрат в порядку ст.139 КАС України немає.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 287, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_31 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Приватний виконавець виконавчого органу міста Києва Чулієв А.А. ( АДРЕСА_32 )
Третя особа-1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_33 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 4, кв. 9, код ЄДРПОУ 42237969)
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко