ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 вересня 2021 року м. Київ № 640/8376/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу
до Приватного акціонерного товариства "Епос 2011"
про вжиття заходів реагування,
Державна екологічна інспекція Столичного округу (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «ЕПОС 2011» (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд застосувати до Приватного акціонерного товариства «ЕПОС 2011» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді тимчасового зупинення виконання робіт з експлуатації обладнання, пов'язаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: твердопаливного котла Heyc-T-300 №HeycTЗ00100001017, що експлуатується при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, передбаченого статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
В обґрунтування позову зазначено, що за результатом проведеної перевірки встановлено виконання робіт з експлуатації обладнання, пов'язаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: твердопаливного котла Heyc-T-300 №HeycTЗ00100001017, що експлуатується при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, передбаченого статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відзив мотивований тим, що товариство звернулось за отримання дозвільної документації на виконання робіт з експлуатації обладнання, пов'язаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: твердопаливного котла Heyc-T-300 №HeycTЗ00100001017. При цьому, відповідач зазначає, що наразі вказаний прилад не працює, а тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
У відповідності до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та на підставі наказу Інспекції від № 409-П від 15 травня 2020 року, направлення Інспекції на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 15 травня 2020 року № 2/4/393 позивачем здійснено у період з 18 травня 2020 року по 19 травня 2020 року позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо Приватного акціонерного товариства «ЕПОС 2011» (код за ЄДРПОУ 03058611).
У вищевказаному наказі зазначено, що захід проводиться за результатами розгляду звернення фізичної особи ОСОБА_1 від 10 лютого 2020 року щодо забруднення атмосферного повітря по вул. Глибочицькій у м. Києві, про що було зазначено і у направленні.
У вищевказаному наказі також міститься посилання на погодження Державної екологічної інспекції України від 02 квітня 2020 року №2-5/2 ПГ.
Згідно запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «ЕПОС 2011» має ідентифікаційний код юридичної особи 03058611, основним видом діяльності за КВЕД 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу.
В ході перевірки виявлено, що на території ПрАТ «ЕПОС 2011» 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 28, в приміщені котельні встановлено твердопаливний котел Неус-Т-300 № НеусТ300100001017 та два електричних котли марки «Титан».
Документів щодо монтажу, вводу в експлуатацію та дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря щодо вказаного твердопаливного котла під час перевірки не надано.
Згідно пояснень генерального директора ПрАТ «ЕПОС 2011» у зимовий період, у зв'язку з поломкою електричних котлів, тимчасово використовувався твердопаливний котел. Таким чином, як висновок встановлено порушення статті 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», яка встановлює, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу.
За результатами позапланової перевірки складено акт від 19 травня 2020 року № 115, в графі якого «пояснення, зауваження або заперечення» містяться підпис генерального директора ОСОБА_2 про те, що порушення буде усунено.
А також надано припис щодо усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства від 19 травня 2020 року, яким зобов'язано відповідача у термін до 19 вересня 2020 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що експлуатується без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (далі - Закон №2707-ХІІ).
На підставі статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу Інспекції про проведення перевірки № 1123-П від 16 грудня 2020 року, направлення Інспекції на перевірку від 21 грудня 2020 року № 3/2/1039 у період з 28 грудня 2020 року по 29 грудня 2020 року проведено позапланову перевірку виконання припису Інспекції від 19 травня 2020 року ПрАТ «ЕПОС 2011» за адресою: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 28.
За результатами позапланової перевірки ПрАТ «ЕПОС 2011» складено акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 29 грудня 2020 року № 02-467, встановлено невиконання припису, а саме відповідач не отримав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - твердопаливним котлові Неус-Т-300 № НеусТ300100001017, що експлуатується при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Вказаний акт підписаний суб'єктом господарювання без заперечень та зауважень.
За невиконання умов припису, а саме за неотримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафних санкцій, передбачених ст. 188-5 КУпАП притягнуто генерального директора ПрАТ «ЕПОС 2011» ОСОБА_2 , якою штраф сплачено в повному обсязі.
Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначає Закон №2707-ХІІ. Цей Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище (преамбула до Закону №2707-ХІІ).
Згідно з частиною першою Закону України «Про охорону атмосферного повітря» джерело викиду - це об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлені обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря, зокрема, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
Таким чином, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання.
Порядок погодження і видачі дозволів встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи».
Перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 вересня 2004 р. за № 1102/9701.
Частиною тринадцятою статті 11 Закону №2707-ХІІ встановлено, що порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону №2707-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок №302, який встановлює єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пункт 1 цього Порядку).
Згідно з пунктом 2 цього Порядку дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям '('а громадянам- підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди.
Зі змісту пункту 4 Порядку №302 вбачається, що для отримання дозволу суб'єкт господарювання, зокрема, проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання.
Методичні вказівки по змісту та оформленню необхідних документів для створення звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, які утворюються на підприємстві з урахуванням технологічного процесу та його особливостей визначені Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.03.1995 за №61/597 (далі також - Інструкція №7, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з підпунктом 1.14.5 пункту 1.14 Інструкції №7 стаціонарне джерело забруднення атмосфери - це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1780 затверджено «Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», у якому зазначено, що перелік типів устаткування, за якими розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначається Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
На виконання вказаного Порядку Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано наказ від 16.08.2004 року № 317, яким затверджено Перелік типів устаткування для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Перелік є вичерпним, до якого віднесено котельні.
Як встановлено в ході перевірок та не заперечується відповідачем у відзиві, що ПрАТ «ЕПОС 2011» використовував твердопаливний котел Неус-Т-300 № НеусТ300100001017 без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Суд наголошує, що відповідач у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив від 01 липня 2021 року не спростував висновків перевірки, не надав доказів виконання припису та отримання відповідного дозволу.
Зокрема, разом із запереченнями на відповідь на відзив від 01 липня 2021 року відповідачем подано документи, що підтверджують процедуру оформлення дозволу на викиди для ПрАТ «ЕПОС 2011», зокрема: лист Управління екології та природних ресурсів від 2.05.2021 № 077-2496, заяву про наміри, Договір про надання послу екологічного характеру від 01 березня 2021 року, специфікацію послуг, акт надання послуг від 15.06.2021.
Проте, відповідачем не надано дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (твердопаливний котел Неус-Т-300 № НеусТ300100001017).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення виконання робіт з експлуатації обладнання, пов'язаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: твердопаливного котла Heyc-T-300 № HeycTЗ00100001017, що експлуатується при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, передбаченого статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 194, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
1. Адміністративний позов Державної екологічної інспекції Столичного округу (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, код ЄДРПОУ 42163667) до Приватного акціонерного товариства «ЕПОС 2011» (04050, м. Київ, вул. Глибочинська, 28, код ЄДРПОУ 03058611) про вжиття заходів реагування - задовольнити.
2. Застосувати до Приватного акціонерного товариства «ЕПОС 2011» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді тимчасового зупинення виконання робіт з експлуатації обладнання, пов'язаного з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: твердопаливного котла Heyc-T-300 №HeycTЗ00100001017, що експлуатується при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, передбаченого статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова