ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
20 вересня 2021 року м. Київ № 640/15070/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В, розглянувши у порядку письмового позовного провадження заяви позивача в межах адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 01 січня 2018 року 50 відсотків суми підвищення пенсії та з 01 січня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року позивачу перерахунок пенсії без обмежень суми підвищення пенсії та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року в адміністративній справі № 640/15070/20 апеляційну скаргу відповідача повернуто.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року призначено судове засідання щодо вирішення питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2021 року виконавчі листи від 09 листопада 2020 року визнано такими, що не підлягають виконанню.
02 березня 2021 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано 2 виконавчі листи.
Позивач звернувся до суду із заявою у порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України про постановлення окремої ухвали щодо відповідача та у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо включення заборгованості по пенсії позивача в сумі 41528,16 грн. за окремою бюджетною програмою, відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649, при виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20;
- зобов'язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, остаточно виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20;
- зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20 протягом 30 днів з дати набрання законної сили ухвалою.
Заява мотивована тим, що відповідач на виконання рішення суду у лютому 2021 року з 01 січня 2018 року провів перерахунок пенсії позивача в порядку, встановленому судовим рішенням, та здійснив нарахування коштів за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року в сумі 38205,36 грн. та листом від 24 березня 2021 року повідомив позивача, що виплата заборгованості за вказаний період буде здійснена в межах відповідних бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, у відповідності до Порядку №649 та Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2018 року №20-1 (далі по тексту - Порядок №20-1); рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20 опубліковано в Реєстрі за №77527 як таке, що надійшло до боржника 01 жовтня 2020 року. Проте, Порядок №649 з 22 липня 2020 року визнано протиправним та нечинним, а отже рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20 не підпадає під дію Порядку №649. Крім того, відповідачем невірно здійснено перерахунок пенсії позивача, виходячи із 70% грошового забезпечення замість вказаних у судовому рішенні 71% грошового забезпечення.
Відповідачем подано пояснення про виконання судового рішення, в яких зазначено, що з 01 березня 2021 року ГУ ПФУ в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача та встановлено розмір пенсійної виплати з 01 березня 2021 року у сумі 9829,95 грн. Оскільки позивач згідно судового рішення отримує пенсію без обмеження суми підвищення, заборгованість за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року в сумі 41528,16 грн. буде здійснено в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, посилаючись на статтю 116 Бюджетного кодексу України та на Порядок №20-1. Вказано, що, оскільки відповідачем здійснено виконання судового рішення у межах повноважень, відсутність бюджетних призначень та здійснення даної виплати є об'єктивною незалежною від відповідача обставиною, а отже ним не допущено будь-яких протиправних дій чи бездіяльності під час виконання судового рішення.
Згідно із приписами частини п'ятої стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Враховуючи відсутність необхідності виклику сторін у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.
Статтею 129-1 Конституцією України встановлено, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням рішень в адміністративних справах - це зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України) та шляхом вирішення і розгляду справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби (стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України).
За змістом частин першої, восьмої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України видами судового контролю є встановлення судом строку для подання звіту про виконання судового рішення та оскарження до суду дій чи бездіяльності державного виконавця.
Правовий аналіз положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що метою судового контролю, який здійснюється відповідно до цієї статті Кодексу, є перевірка судом факту виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду, яке набрало законної сили.
Згідно з частиною першою статті 383 цього Кодексу особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду розглядається з дотриманням процедур та порядку, встановлених у частині другій та третій статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі коли позивач прагне досягнення результатів, передбачених статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
В поданій заяві позивач просить, зокрема, визнати протиправними дії відповідача щодо включення заборгованості по пенсії позивача в сумі 41528,16 грн. за окремою бюджетною програмою, відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649, при виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20; зобов'язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, остаточно виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20; зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20 протягом 30 днів з дати набрання законної сили ухвалою.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року по справі №640/15070/20 відповідачем листом від 24 березня 2021 року №7023-5230/Д-02/8-2600/21 повідомлено, що на виконання вказаного рішення ГУ ПФУ в м. Києві проведено перерахунок пенсії позивача в порядку, встановленому судовим рішенням та здійснено нарахування коштів за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року в сумі 38205,36 грн. відповідно до Порядку №20-1 та зазначено, що станом на час підготовки відповіді вказане рішення обліковується в Реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, за №77527 як таке, що надійшло до відповідача 01 жовтня 2020 року. Додатково повідомлено, що на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у 2020 році бюджетом Пенсійного фонду України було передбачено 200 млн. грн., які використано в повному обсязі; органами ПФУ в межах відповідних бюджетних призначень здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з датою надходження до боржника 12 грудня 2018 року включно. Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» по програмі 2506080 передбачено 195,3 млрд грн. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена в бюджеті ПФУ на 2021 рік, який затверджується Кабінетом Міністрів України у місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет на відповідний рік. Враховуючи викладене, погашення заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, буде здійснено в межах відповідних бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Листом ГУ ПФУ і м. Києві від 14 квітня 2021 року №9409-7670/Д-02/8-2600/21 на запити позивача повідомлено, що у січня 2021 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року по справі №640/15070/20 відповідачем проведено з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії позивача в порядку, встановленому судовим рішенням, в розмірі 71% грошового забезпечення та здійснено нарахування коштів за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 3876,69 грн.; з 01 лютого 2021 року позивачу встановлено для щомісячної виплати визначений судовим рішенням розмір пенсії в сумі 9829,95 грн.; у лютому 2021 року на виконання вказаного судового рішення позивачу проведено перерахунок пенсії в порядку, встановленому судовим рішенням, без обмежень суми підвищення пенсії та здійснено нарахування коштів за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року у сумі 41528,16 грн. Проте, під час відпрацювання вказане судове рішення було виконано не в повному обсязі, а саме - проведено перерахунок пенсії з розрахунку 70% грошового забезпечення замість необхідного 71% грошового забезпечення. На даний час відповідачем здійснюються заходи щодо внесення корективи в актуальну картку судового рішення в електронній пенсійній справі. Зазначено, що рішення суду обліковується в Реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, за №77625 як таке, що надійшло до відповідача 01 жовтня 2020 року. Додатково повідомлено, що Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» по програмі 2506080 передбачено 195,3 млрд грн. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена в бюджеті ПФУ на 2021 рік, який затверджується Кабінетом Міністрів України у місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет на відповідний рік. Враховуючи викладене, погашення заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, буде здійснено в межах відповідних бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
На підтвердження зазначеного матеріали справи містять витяг з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до якого рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року по справі №640/15070/20, яке набрало законної сили 21 грудня 2020 року, надійшло до боржника (відповідача) 01 жовтня 2020 року, реєстраційний номер рішення у реєстрі - 77669.
Фактичною підставою для звернення позивача до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення є незгода позивача щодо порядку виконання рішення суду, а саме: позивач не погоджується з правомірністю включення судового рішення відповідно до Порядку №649 до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, та членам їх сімей згідно стаття 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як передбачено положеннями статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
З огляду на вказане суд зазначає, що нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України.
Судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи відповідач включив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року по справі №640/15070/20 до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою на підставі Порядку №20-1, який станом на дату включення рішення суду був чинним.
При цьому, суд зазначає, що взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач при виконанні рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/15070/20, як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише в межах чинного законодавства та з імперативним врахуванням вимог Порядку №20-1, та Бюджетного кодексу України.
При цьому, надаючи оцінку доводам заявника стосовно неможливості застосування Порядку №649, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, у разі втрати чинності нормативно-правовим актом, такий нормативно правовий акт не підлягає застосуванню з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Матеріалами справи підтверджено, що станом на момент надходження рішення до відповідача 01 жовтня 2020 року, внесення його до Реєстру та набрання ним законної сили судовим рішенням у даній справі, відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №640/5248/19 від 20 липня 2020 року визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».
Проте, суд зазначає, що відповідач вніс рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року у справі №640/15070/20 не на підставі Порядку №649, а на підставі Порядку №20-1, який був на той час чинним та підлягав застосуванню до спірних відносин відповідачем, про що зазначено у поясненнях та відображено у витягу з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Відповідно до позиції, висловленої Конституційним Судом України в своєму рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.
З врахуванням встановлених судом обставин суд приходить до висновку, що у спірних відносинах відповідачем не вчинено протиправних дій щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2020 року у справі №640/15070/20.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач вчиняє дії спрямовані на виконання рішення по даній справі.
Таким чином, суд вважає, що підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо включення заборгованості по пенсії позивача в сумі 41528,16 грн. за окремою бюджетною програмою, відповідно до Порядку №649, при виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20 відсутні.
Як передбачено положеннями частини п'ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали, у зв'язку з чим заява позивача в цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання позивача про зобов'язання відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, остаточно виконати вказане рішення та зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначена норма законодавства не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про наявність або відсутність підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
З огляду на зазначене та враховуючи наявні в матеріалах справи доводи та докази, а також обставини часткового виконання судового рішення і особливості нормативно-правового регулювання правовідносин в частині нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено необхідності застосування заходів судового контролю до відповідача.
Натомість, наявні в матеріалах справи докази підтверджують обставини того, що відповідач вживає заходів з метою виконання судового рішення в порядку, визначеному законодавством відповідно до покладених на ГУ ПФУ в м. Києві обов'язків.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог зазначеної частини заяви позивача.
З урахуванням викладеного, заява позивача про постановлення окремої ухвали щодо відповідача та у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, визнання протиправними дії відповідача щодо включення заборгованості по пенсії позивача в сумі 41528,16 грн. за окремою бюджетною програмою, відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649, при виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20, зобов'язання відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, остаточно виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20, зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20 протягом 30 днів з дати набрання законної сили ухвалою не підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 252, 255, 256, 294, 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо відповідача та у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, визнання протиправними дії відповідача щодо включення заборгованості по пенсії позивача в сумі 41528,16 грн. за окремою бюджетною програмою, відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649, при виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20, зобов'язання відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, остаточно виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20, зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року №640/15070/20 протягом 30 днів з дати набрання законної сили ухвалою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, передбаченими ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Аверкова