справа № 380/15815/21
про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2021 року м. Львів
Cуддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. одержала позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення розрахунку при звільненні - невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно станом на день звільнення з військової служби - 23 квітня 2018 року;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження служби речове майно у сумі 11712,40 грн.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При перевірці позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.04.2015 є учасником бойових дій, відтак вважає, що за подання цієї позовної заяви його звільнено його від сплати судового збору на підставі п. 13. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Аналіз цієї норми вказує на те, що зазначене положення застосовується у справах, пов'язаних з порушенням прав осіб, що стосуються їх статусу саме як учасників бойових дій та Героїв України, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-ХІІ).
Статтею 22 Закону № 3551-ХІІ передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу що питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також вони звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено статтею 12 Закону № 3551-ХІІ.
Таким чином, лише у справах, у яких предметом спору є правовідносини щодо прав та гарантій особи як учасника бойових дій, така особа звільняється від сплати судового збору.
Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.10.2019 в адміністративній справі № 9901/311/19 (провадження № 11795заі19).
Судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.04.2015.
Позивач у межах цього позову заявляє одну вимогу майнового характеру.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII».
Поданий позов містить вимогу майнового характеру щодо виплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно, що не стосується статусу учасника бойових дій.
Суд також зауважує, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 380/5093/21, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця; таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум.
Відтак, за пред'явлення цієї позовної заяви слід сплачувати судовий збір.
Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX від 15.12.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 01 січня 2021 року, становить 2270,00 грн.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму) за платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача: 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа).
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) у розділі «Судовий збір», де також можна автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Із аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Судом з матеріалів позовної заяви встановлено, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа військової частини А0284 № 117//262 від 28.07.2021.
Відтак саме з цієї дати слід обчислювати місячний строк для звернення до суду з відповідним позовом.
З матеріалів справи слідує, що до суду з цим позовом позивач звернувся лише 10.09.2021 (надіслав до суду засобами поштового зв'язку). Відтак позивачем пропущено місячний строк на звернення до суду.
У позовній заяві позивач не ставить питання про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене позивач має право звернутися до суду із заявою (клопотанням) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку з наданням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) таких документів:
- оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 908,00 грн;
- заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску строку.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка звернулася до суду із цим позовом.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур