2-а/130/24/2021
130/1654/21
"23" вересня 2021 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Заярного А.М.
за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Плетенчука Руслана Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови серії БАА № 868649 по справі про адміністративне правопорушення від 03.06.2021,
В червні 2021 року представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просив визнати незаконною та скасувати Постанову інспектора СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Плетенчука Р.В., серії БАА № 868649 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 03.06.2021 де ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.
Стислий виклад позиції позивача.
Постановою інспектора СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Плетенчук Р.В. серії БАА № 868649 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 03.06.2021 ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн. Вищевказану постанову ОСОБА_1 отримав 15.06.2021.
Позивач вважає дану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з підстав того, що у день складення постанови працівники поліції з позивачем не спілкувались, на автомобілі він не рухався, адже власного транспорту не має та й знає, він позбавлений права керування. Жодного адміністративного правопорушення в той день він не вчиняв.
Вважає, що відповідач мав би надати йому можливість ознайомитись з матеріалами справи, з доказами, які підтверджують вчинення ним правопорушення, надати можливість на заперечення та право на правову допомогу, або хоча б провести розгляд справи у його присутність та вручити другий екземпляр постанови. В порушення його прав оскаржувана постанова була винесена без його участі, адже про її існування він дізнався лише після її отримання засобами поштового зв'язку.
Процесуальні дії, заяви та клопотання.
25.06.2021 до суду надійшов адміністративний позов в новій редакції.
29.06.2021ухвалою судді відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі до суду відзиву на позовну заяву.
01.07.2021 на адресу відповідачів за допомогою електронної пошти направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з доданими документами, що стверджується довідкою про направлення.
Відзив від належного відповідача до суду не надходив.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як вбачається із копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 868649 від 03.06.2021, інспектором СПРР Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Плетенчуком Р.В. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. по факту порушення ним ч.4 ст. 126 КУпАП. Як вбачається з постанови, ОСОБА_3 відмовився від отримання вищевказаної постанови (а.с.9).
Копія вищевказаної постанови направлена на адресу позивача листом від 15.06.2021 (а.с.11,12).
Вказаний доказ суд приймає до уваги, так як він містять інформацію щодо предмета доказування, одержаний в порядку встановленому законом.
Мотиви суду. Норми права, які застосовані судом.
Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу адміністративного впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положення ч.4 ст.126 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (стаття 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, засобами фото - і кінозйомки, відеозаписами, іншими визначеними законодавством доказами.
Відповідно до частин 2, 4, 5 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 7 листопада 2015 року №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Згідно з пунктом 4 розділу І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною четвертою статті 126 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктами 2, 4 та 10 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною четвертою статті 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених остатніх доводів.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 і 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). А тому докази подані відповідачем суд приймає як належні та допустимі і не вбачає підстав для їх відхилення. Також суд звертає увагу, що позивачем на спростування обставин, викладених у оскарженій ним постанові не представлено суду жодних доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, дослідивши матеріали справи та керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, приходжу висновку, що позовна заява про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню, оскільки правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20400 грн. відповідачем у суді не доведена жодними доказами, тому постанова інспектора Сектору реагування патрульної поліції в м. Жмеринка серії БАА № 868649 від 03.06.2021 підлягає скасуванню.
При винесенні відповідачем вказаної вище постанови, не був забезпечений принцип законності, всебічності, повнити та об'єктивності при з'ясуванні обставин справи, які свідчать про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
Разом з тим, суд констатує, що в постанові не зазначено жодних доказів, які лягли в основу звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні порушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Саме по собі описання відповідачем в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, передуванню якому і є фіксування цього правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Аналіз законодавчих норм, заперечення сторони позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення дає підстави дійти висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, повинен був зібрати та належним чином оформити докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення для спростування позиції позивача.
Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи докази у їх сукупності, враховуючи невідповідність дійсних обставин справи, обставинам які викладені в оскаржуваній постанові, суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування постанови є підставними та обґрунтованими і підлягають до задоволення в частині, які пред'явлені до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Разом з тим, позивачем пред'явлено вимоги до двох відповідачів: до поліцейського, який виніс постанову та до органу від імені якого діяв поліцейський. Згідно п.5 ч.1 ст.213 КУпАП, органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, в тому числі, відповідно до статті 222 цього Кодексу, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою, другою і четвертою статті 126 цього ж Кодексу.
Частиною другою статті 222 КУпАП передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З наведеної вище норми слідує, що суб'єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, є відповідний Орган в особі конкретної посадової особи.
Отже, інспектори патрульної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції, а не від свого імені.
З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що належним відповідачем у справі, предметом якої є оспорювання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, повинен бути відповідний орган Національної поліції, тому у задоволенні позову в частині позовних вимог до старшого лейтенанта поліції інспектора СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Плетенчука Р.В., слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову і позивачем сплачено судовий збір при подачі позовної заяви (а.с.5), то сума судового збору в розмірі 908 грн. має бути йому компенсована за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, службовою особою якого являється відповідач.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 12, 20, 77, 78, 79, 246, 268, 270 КАС України, Суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Плетенчука Руслана Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №868649 від 03.06.2021 - скасувати, а справу закрити.
Судовий збір в розмірі 908,00 грн. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП у Вінницькій області (ЄДРПОУ 40108672) на користь ОСОБА_1 .
Позов в частині пред'явлених позовних вимог до поліції інспектора СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Плетенчука Р.В. - залишити без задоволення.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (місцезнаходження: 21050 м. Вінниця, вул. Театральна,10, ЄДРПОУ 40108672).
Суддя: А.М. Заярний