Ухвала
Іменем України
22 вересня 2021 року
м. Харків
Справа № 633/444/17
Провадження № 22-з/818/234/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Пилипчук Н.П. ,
суддів: Міманої О.В., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря судового засідання : Гармаш К.В..,
Учасники справи:
заявник: ОСОБА_1
позивач: ОСОБА_2 ,
відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрома»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрома» про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, (суд першої інстанції ОСОБА_4 ), -
У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрома» про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних витрат.
Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 07 серпня 2018 року позов ОСОБА_2 - задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Агрома» на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 3 188 000грн., інфляційні втрати у розмірі 31 888грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 9957,04грн.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «Агрома» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 7 984,80грн.
03 серпня 2020 року ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_5 , подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 травня 2020 року відкрито апеляційне провадження та ухвалою цього ж суду від 29 грудня 2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 травня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_5 , на рішення Печенізького районного суду Харківської області від 07 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Агрома» про стягнення заборгованості, трьох відсотків річних та інфляційних витрат- закрито.
07 червня 2021 року ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_3 звернулася до Харківського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в якій просила повернути їй сплачений нею судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 12 000грн.
Обговоривши заяву ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_3 , колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Апеляційним судом встановлено, що Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 07 серпня 2018 року позов ОСОБА_2 - задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Агрома» на користь ОСОБА_2 борг у розмірі 3 188 000грн., інфляційні втрати у розмірі 31 888грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 9957,04грн.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «Агрома» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 7 984,80грн.
03 серпня 2020 року ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_5 , подала апеляційну скаргу.
Матеріали справи свідчать, що при поданні вказаної апеляційної скарги було сплачено ОСОБА_1 12 000грн. судового збору.
Звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_5 , зазначає, що апеляційним судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме щодо повернення її судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 264 ЦПК України визначені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення, в тому числі - як розподілити між сторонами судові витрати (п.6 ч.1 цієї статті).
Частиною 2 статті 133 ЦПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Статтею 7 зазначеного Закону встановлені виключні підстави для повернення судового збору (за наявності клопотання особи, яка сплатила судовий збір), а саме:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як на підставу для повернення судового збору ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_5 , посилається на положення п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять «закриття провадження у справі» та «закриття апеляційного провадження».
До зазначених висновків можна дійти виходячи з підстав та наслідків закриття провадження у справі та закриття апеляційного провадження.
Суд наділений повноваженнями закрити провадження у справі судового процесу (в суді першої інстанції, на стадії апеляційного чи касаційного перегляду), при цьому підстави для закриття провадження у справі передбаченні саме статтею 255 ЦПК України, а саме суд закриває провадження у справі у випадках, якщо:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;
6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;
7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Тоді як, підстави для закриття апеляційного провадження (як окремої стадії судового процесу) передбачені ст.362 ЦПК України, а саме суд закриває апеляційне провадження у справі у випадках:
1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття апеляційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Зазначене підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» та неможливість їх ототожнення.
Пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Повернення судового збору у випадку закриття апеляційного провадження пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» не передбачає, що унеможливлює задоволення клопотання ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення, а саме вирішення питання щодо повернення судового збору за подання апеляційної скарги.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі №820/4918/16 (провадження №11-42апп19).
Керуючись ст.270 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення - залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова