Провадження № 11-кп/803/2046/21 Справа № 178/622/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 вересня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041460000005 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кринички Криничанського району Дніпропетровської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, освіта базова загальна середня, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, українця, громадянина України, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року ОСОБА_8 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, та покладено обов'язки на підставі ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи.
Вирішено питання щодо речових доказів та щодо розподілу судових витрат.
Як встановлено судом, ОСОБА_8 27 лютого 2021 року , приблизно, об 11 год. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за місцем свого проживання, а саме на території присадибної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , побачив, що раніше знайомий йому ОСОБА_9 , керуючи автомобілем ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 02 серпня 1986 року МРЕВ Новомосковського РВ Дніпропетровської області, належить ОСОБА_10 , жителю АДРЕСА_2 , навпроти присадибної ділянки ОСОБА_8 , здійснює маневр розвороту вказаного автомобіля, внаслідок чого на проїзній частині залишив сліди бруду, та далі, направився до своєї присадибної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 . Після чого, ОСОБА_8 вийшов з будинку та почав провокувати конфлікт з приводу того, що ОСОБА_9 розвертався біля його подвір'я. На що останній, не бажаючи вступати в конфлікт, намагався заспокоїти ОСОБА_8 . Далі, ОСОБА_8 , з мотивів явної неповаги до суспільства, тобто вчинення діянь, які порушують загальновизнані норми суспільної моральності, що супроводжується особливою зухвалістю та почав виражатися нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_9 , який у цей час знаходився поблизу території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . З метою припинення дій ОСОБА_11 , ОСОБА_9 зробив йому зауваження, але ОСОБА_8 не реагував та продовжував свої хуліганські дії, при цьому висловивши погрозу вказаній особі. Далі, ОСОБА_8 , маючи умисел продовжити вчинення хуліганських дій із застосуванням пневматичної гвинтівки «KRAL AI 145-S», калібру 4,5 мм, № НОМЕР_3 , яка не є вогнепальною зброєю, з метою застосування її при вчиненні хуліганських дій. Після чого, близько 11 год 10 хв. ОСОБА_8 , знаходячись поблизу домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, здійснив два постріли з пневматичної гвинтівки «KRAL AI 145-S», калібру 4,5 мм, № НОМЕР_3 , по автомобілю ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_9 , в результаті чого завдав майнової шкоди останньому.
Дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року в частині призначеного ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 296 КК України покарання - скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 296 КК України покарання у виді арешту строком на 1 місяць.
В іншій частині вирок суду прокурор просить залишити без змін.
В мотивування своїх вимог прокурор посилається на те, що при призначенні обвинуваченому покарання судом першої інстанції було допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме, не застосовано закон, який підлягає застосуванню. Так, суд першої інстанції обираючи такий вид покарання обвинуваченому, як обмеження волі, не врахував досягнення останнім пенсійного віку, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 61 КК України.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, однак просив замість викладених в скарзі вимог щодо арешту обвинуваченого, застосувати до нього такий вид покарання, як штраф.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні просили обрати покарання у виді штрафу.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку учасників судового провадження, їх виступи в судових дебатах та з останнім словом обвинуваченого, перевіривши матеріали провадження в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України за обставин, викладених у вироку суду та кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, не є предметом апеляційного розгляду.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які могли б істотно вплинути на висновок суду про винуватість ОСОБА_8 та на кваліфікацію його дій, не виявлено.
Водночас, доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, на думку колегії суддів, є слушними.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом; ухваленим судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України; в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, тягне за собою скасування судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 421 КПК України, обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Серед завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 КПК України, міститься вимога про те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура та прийнято законне рішення, як під час розслідування справи, так і за результатами її судового розгляду.
З цією вимогою, також, кореспондуються вимоги ст. 370 КПК України про ухвалення компетентним судом згідно з вимогами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 КК України, покарання у виді обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи.
Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
Однак, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 296 КК України вищевказаних положень закону України про кримінальну відповідальність не врахував та не прийняв належним чином до уваги досягнення обвинуваченим пенсійного віку.
Оскільки вказана обставина відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України забороняє застосування до пенсіонерів такого виду покарання як обмеження волі, то колегія суддів, із врахуванням положень ст. ст. 409, 413, 421 КПК України, приходить до висновку, що вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року в частині призначеного ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 296 КК України покарання підлягає скасуванню.
Ухвалюючи новий вирок в цій частині, та враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, кримінальне правопорушення вчинив вперше, яке в свою чергу відповідно до ст. 12 КК України класифікується як кримінальний проступок, на обліку у лікарів психіатра чи нарколога не перебуває, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, що було враховано як обставину, що пом'якшує покарання, є пенсіонером, обставини, які обтяжують покарання - відсутні, колегія суддів вважає, що відповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення, обставинам кримінального провадження та особі обвинуваченого буде покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму в розмірі 17000,00 грн.
Тож, на підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 404, 407, 409, 413, 421 КПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури - задовольнити частково.
Вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року відносно ОСОБА_8 , за ч. 1 ст. 296 КК України в частині призначеного покарання - скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 296 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить суму в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
В іншій частині вирок Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року відносно ОСОБА_8 , за ч. 1 ст. 296 КК України - залишити без змін.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченій.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4