Провадження № 11-кп/803/2456/21 Справа № 204/4573/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 вересня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2021 року про відмову у застосуванні положень ст. 82 КК України до засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2021 року у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про застосування щодо нього ст. 82 КК України відмовлено.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд посилався на те, що засуджений заохочень не має, має одне стягнення - п'ять діб ДІЗО за вживання спиртовмісної речовини, за час перебування в державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» зарекомендував себе негативно, має одну профілактичну бесіду, соціально-корисної активності не проявляє, не працевлаштований, у відношенні до засуджених не конфліктний, згідно матеріалів особової справи зв'язки з близькими підтримує шляхом отримання передач. Окрім цього суд звернув увагу на те, що засуджений неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КК України, а саме злочини проти життя та здоров'я осіб, а станом на день розгляду клопотання в провадженні Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що засуджений, ані сумлінною поведінкою, ані сумлінним ставленням до праці не довів своє виправлення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 з судовим рішенням не погоджується та просить його скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого, який апеляційну скаргу підтримав, прокурора, який просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
Згідно з вимогами ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі та стали на шлях виправлення, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення та лише після фактичного відбуття ним не менше половини строку покарання, призначеного судом умисний тяжкий злочин.
На переконання колегії суддів, при розгляді клопотання засудженого про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким суд першої інстанції в повній мірі дотримався наведених вимог закону.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 відбуває покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, призначене йому вироком Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2020 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Матеріалами провадження підтверджується, що за час відбування покарання в державній установі «Дніпровська установа виконання покарань № 4» ОСОБА_7 зарекомендував себе негативно, має одну профілактичну бесіду, соціально-корисної активності не проявляє, не працевлаштований, у відношенні до засуджених не конфліктний, згідно матеріалів особової справи зв'язки з близькими підтримує шляхом отримання передач. Окрім цього, засуджений заохочень не має, має одне стягнення - п'ять діб ДІЗО за вживання спиртовмісної речовини.
Надаючи оцінку наведеним обставинам, колегія суддів вважає, що висновок суду про те, що ОСОБА_7 не став на шлях виправлення є обґрунтованим.
Враховуючи особу засудженого, який до кримінальної відповідальності притягується не вперше, характеризується негативно, заохочень не має, не працевлаштований, підстави для застосування ст. 82 КК України відсутні.
На думку колегії суддів, заміна призначеного покарання на більш м'яке не буде сприяти досягненню мети кримінального покарання, зазначеній у ч. 2 ст. 50 КК України, а саме, виправленню засудженого, а також, запобіганню вчиненню ним нових злочинів.
Беручи до уваги вищевикладене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що не суперечать фактичним обставинам справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення, яке скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2021 року про відмову у застосуванні положень ст. 82 КК України до засудженого ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4