Провадження № 22-ц/803/6810/21 Справа № 210/1067/21 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
21 вересня 2021 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
секретар судового засідання - Кислиця І.В.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2021 року, яке ухвалено суддею Сільченко В.Є. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області відомості щодо дати складання повного судового рішення відсутні,-
У лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням її здоров'я. .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 23.05.1983 року по 16.09.1998 року він працював на шахті №1 Артема РУ ім. Кірова, правонаступником якої на сьогоднішній день являється Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Згідно покладених трудових обов'язків позивач виконував роботи у підземних умовах шахти, які характеризувалось фізичним перенавантаженням, шкідлива дія якого посилювалась високим рівнем шуму, гранично-допустимий рівень якого перевищував встановлені державними стандартами показники. Вплив зазначених шкідливих виробничих факторів на його організм призвів до виникнення хронічних професійних захворювань: «Радикулопатія шийна і попереково-крижова з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами з трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ст.), деформівного артрозу ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ст.)»; «нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху)».
Висновком МСЕК від 11.08.2010 року позивачу вперше встановлено 45 % втрати професійної працездатності. При повторному переогляді висновком МСЕК від 23.09.2014 року позивачу встановлено III групу інвалідності та визначено ступінь втрати професійної працездатності 45% (40% - по радикулопатії; 5% - по туговухості) внаслідок професійних захворювань - безстроково.
У зв'язку з отриманим професійним захворюванням порушуються нормальні життєві зв'язки позивач постійно переносить біль в уражених відділах хребта, даний біль посилюється при ході та навіть незначному фізичному навантаженні, при тривалому положенні сидячи, больові відчуття в нижні кінцівки, серед негативних явищ спостерігається періодичне оніміння в ногах, турбують судоми гомілкових м'язів, періодичне оніміння в пальцях кистей. Крім того, порушення функції слуху позбавляє можливості вести повноцінний спосіб життя, при спілкуванні з оточуючими людьми часто вимушений просити повторити співрозмовника висловлені ним слова, що в свою чергу, призводить до дискомфорту при вербальному спілкуванні.
Курси лікування та спричинення болю відбирають життєву енергію та час, навіть при виконанні робіт по домашньому господарству він вимушений просити сторонньої допомоги, перенесення важких предметів являється нездійсненним завданням, тривалі переїзди в транспорті перетворюються в суцільний жах переповнений болем, навіть піші походи в магазин вимагають залучення значних зусиль.
Вважає, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, яка завдана з вини відповідача та підлягає відшкодуванню ним, а тому просила суд стягнути на її користь моральну шкоду з відповідача у розмірі 270 000 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я 90 000 гривень, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судові витрати у розмірі 908 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту рішення, необ'єктивне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.
Судом першої інстанції залишено поза увагою роз'яснення, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди».
Вважає, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не є правонаступником ДП «РУ імені Кірова», яке ліквідоване без правонаступництва в 2011 році, тому не має нести відповідальність за шкоду здоров'ю.
Згідно наказу Державного комітету Промислової політики України №165 від 19.04.2001 «Про подальшу реструктуризацію РУ ім. Кірова» частково передано об'єкти та виробничі потужності Державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення статутного фонду. Відповідно до зазначеного наказу перехід прав і обов'язків від Державного підприємства до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» не відбувся.
Після передачі 19.04.2001 року об'єктів та виробничих потужностей ДП «Рудоуправління імені Кірова» на баланс відповідача не відбулося правонаступництва в розумінні цивільного та господарського права вказаного державного підприємства до КГДМК «Криворіжсталь», отже, відповідач не є правонаступником ДП «Рудоуправління ім. Кірова».
Відповідач зауважує на тому, що відповідно до Постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2011 року Державне підприємство «Рудоуправління імені Кірова» ліквідовано без правонаступників.
Посилається на висновок науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень законодавства України, відповідно до проведеного аналізу якого , вбачається, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг'не має нести відповідальність за діяльність РУ ім. Кірова, оскільки між підприємствами під час реструктуризації не відбулось правонаступництва. .
Вказує, що розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції не обґрунтовано, він завищений, не відповідає засадам розумності, виваженості, справедливості та судовій практиці у аналогічних справах.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"- Єфремову Т.О., яка підтримала доводи апеляційної скарги просила її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 з 23.05.1983 року по 17.08.1983 рік працював на посаді підземного гірника, з 17.08.1983 року по 09.06.1984 рік на посаді підземного машиніста скреперної лебідки; з 27.06.1988 року по 18.09.1990 року - на посаді підземного гірника очисного забою, з 18.09.1990 року по 16.09.1998 рік - на посаді підземного гірника очисного забою з правом ведення вибухових робіт на шахті №1 ім. Артема Рудоуправління імені Кірова ВО «Кривбасруда». (а.с. 27-36)
Відповідно до Акту № 21 розслідування хронічного професійного захворювання від 09 липня 2010 року позивачу встановлено професійне захворювання :«Радикулопатія шийна і попереково-крижова з вираженими статико- динамічними порушеннями, стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами з трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ст.), деформівного артрозу ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ст.)»; «нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху)»
Відповідно до п. 17 зазначеного Акту причиною виникнення професійного захворювання являвся тривалий стаж роботи (22р.8 міс) в умовах важкої фізичної праці, яка перевищувала гранично-допустимий рівень, та шуму, який перевищував граничнодопустимий рівень.
Зокрема, комісією встановлено, що під час виконання трудових обов'язків на посадах підземного гірника, підземного машиніста скреперної лебідки, підземного гірника очисного забою та підземного гірника очисного забою з правом ведення вибухових робіт позивачу доводилось (за виробничої необхідності) підіймати та переміщувати вручну вантажі масою до 81 кг при гранично-допустимому рівні навантаження - 30 кг. Крім того, доводилось перебувати у похилому положенні понад 30° - 9,5% робочої зміни, при гранично-допустимому рівні - 0%, нахили корпусу під час робочої зміни складали: вимушені 30° - 178 разів за зміну при допустимих 51-100 разів. При цьому, рівень шуму досягав 92 дБА, при нормі 80дБА.
В п.19 Акту №21 зазанчено особи , які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи є адміністрація шахти №1 імені Артема РУ ім. «Кірова», шахти «Родіна» ВО «Кривбасруда» та ВАТ «Кривбасзалізрудком».
Висновком МСЕК від 11.08.2010 року позивачу первинно встановлено III групу інвалідності та визначено ступінь втрати професійної працездатності 45% (40% - по радикулопатії; 5% - по туговухості) внаслідок професійних захворювань.
При повторному переогляді висновком МСЕК від 23.08.2011року - позивачу встановлено III групу інвалідності та визначено ступінь втрати професійної працездатності 45% (40% - по радикулопатії; 5% - по туговухості) внаслідок професійних захворювань.
Висновком МСЕК від 14.09.2012 року - позивачу встановлено III групу інвалідності та визначено ступінь втрати професійної працездатності 45% (40% - по радикулопатії; 5% - по туговухості) внаслідок професійних захворювань.
Висновком МСЕК від 23.09.2014 року позивачу встановлено III групу інвалідності та визначено ступінь втрати професійної працездатності 45% (40% - по радикулопатії; 5% - по туговухості) внаслідок професійних захворювань - безстроково. (а.с. 8-11)
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв'язку з отриманим ним на виробництві професійним захворюванням.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
З Акту №21 розслідування хронічного професійного захворювання від 09.07.2010 року вбачається, що причиною професійного захворювання позивача є тривалий стаж роботи (22р.8 міс) в умовах важкої фізичної праці, яка перевищувала гранично-допустимий рівень, та шуму, який перевищував граничнодопустимий рівень. Зокрема, маса вантажу, що підіймалась та переміщувалась вручну до 81 кг при гранично-допустимому рівні навантаження - 30 кг. Робоча поза у похилому положенні понад 30° - 9,5% робочої зміни, при гранично-допустимому рівні - 0%, нахили корпусу під час робочої зміни складали: вимушені 30° - 178 разів за зміну при допустимих 51-100 разів, рівень шуму досягав 92 дБА, при нормі 80дБА.
Отже, відповідач - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», який є правонаступником РУ імені Кірова ВО «Кривбасруда», під час роботи позивача, допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд не взяв до уваги відсутність правонаступництва РУ імені Кірова по відношенню до відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Станом на 01.01.1978 року до складу ВО «Кривбасруда» входило 10 Рудоуправлінь. Рудоуправління «Інгулець» наказом Міністерства чорної металургії УРСР від 01.09.1977 року передано до складу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату.
01.01.1988 року на виконання наказів Мінчормету СРСР від 16.11.1987 року за №1015 і ГПО «Южруда» від 13.10.1987 року за №2 на базі Рудоуправлінь імені: Леніна, Р. Люксембург, ХХ партз'їзду, Фрунзе, Дзержинського, Ілліча створено три виробничі одиниці РУ ім. Леніна, РУ ім. ХХ партз'їзду, РУ ім. Дзержинського.
Так, у 1989 році Рудоуправління ім. Кірова вийшло зі складу ВО «Кривбасруда» та стало самостійною юридичною особою Рудоуправління ім. Кірова ДВО «Південруда» ММ УРСР, яке в наступному підпорядковувалось Мінпромполітики України.
Відповідно до спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна №65/322 від 22.02.1999 року Рудоуправління ім. Кірова Мінпромполітики України перейменоване у Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром.
28 грудня 2000 року на підставі спільного наказу Мінпромполітики України та Фонду держмайна Дочірнє підприємство «Державне рудоуправління ім. Кірова» ДАК Укрудпром реорганізоване у Державне рудоуправління імені Кірова.
30.03.2001 року Державним комітетом Промислової політики України було видано Наказ №135 від 30.03.2001 року «Про створення робочої групи з питань приєднання окремих виробничих потужностей РУ ім. Кірова до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», згідно якого на робочу комісію було покладено обов'язки щодо розгляду питань, пов'язаних з передачею основних фондів та виробничих потужностей державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», в тому числі й питань дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості рудоуправління з нарахованих регресних позовів, заробітної плати та інших виплат.
Згідно з п.п. 1.1.-2.2 наказу Державного комітету Промислової політики України № 165 від 19.04.2001 року «Про подальшу реструктуризацію «Рудоуправління імені Кірова»» майно державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» передане на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» для збільшення його статутного фонду та створення на його базі Шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату та проведена інвентаризація РУ ім. Кірова по всіх статтях балансу, станом на 01.04.2001 року.
П.п 3.1.-3.2 розділу 3 вказаного Наказу було передбачено створення комісії з прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь»; забезпечення прийому-передачі основних фондів та інших статей балансу РУ ім. Кірова станом на 01.05.2001 року, які передаються до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
Відповідно до Додатку № 1 до Наказу № 165 від 19.04.2001 року «Укрупнений перелік об'єктів та виробничих потужностей РУ ім. Кірова, що підлягають передачі на баланс Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», шахта «Північна», відійшла до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь».
Згідно ст.37 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття,поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.
Тобто, на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», закон передбачав перехід прав та обов'язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої.
Постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2011 року, якою Державне підприємство «Рудоуправління імені Кірова» ліквідовано без правонаступників, для вирішення даного спору, правового значення не має, з вищенаведених підстав.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року у справі № 212/2526/16-ц, при розгляді якої судом апеляційної інстанції з наданих сторонами доказів, не установлено факт правонаступництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по відношенню до Криворізького державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова», відхиляються колегією суддів, оскільки, при розгляді цивільної справи № 210/4986/20 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, колегією суддів установлено, що на момент передачі до складу Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» майна державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» закон передбачав перехід прав та обов'язків від однієї юридичної особи до іншої з моменту переходу майна особи від однієї особи до іншої, а тому ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як правонаступник Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь», являється також правонаступником Рудоуправління імені Кірова.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійні захворювання позивача, які завдають йому фізичного болю та душевних страждань, виникли також з вини ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», який є правонаступником РУ імені Кірова ВО «Кривбасруда», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці, відповідно до нормативно-правових актів.
Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на висновок науково-правової експертизи від 04.03.2021 року № 126/33-е, який затверджений заступником директора Інституту держави та права імені В.М.Корецького НАН України з наукової роботи, академіком Національної академії правових наук України, доктором юридичних наук, професором, заслуженим юристом України О.В. Скрипнюком та відповідно до якого ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не має нести відповідальність за діяльність РУ ім Кірова, оскільки між підприємствами, під час реструктуризації РУ ім Кірова, не відбулось правонаступництва, оскільки статтею 114 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 115 ЦПК України, висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
З наведеного вбачається, що висновки мають виключно консультативний характер і не є обов'язковими для суду.
Таким чином, з огляду на вищенаведені норми процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що висновок науково-правової експертизи від 04.03.2021 року № 126/33-е, який затверджений заступником директора Інституту держави та права імені В.М.Корецького НАН України з наукової роботи, академіком Національної академії правових наук України, доктором юридичних наук, професором, заслуженим юристом України О.В. Скрипнюком не є доказом у справі, може бути прийнятий з питань застосування аналогії закону чи аналогії права; змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі, але в даній справі такі питання не порушувались і з цих підстав відхиляє означені доводи відповідача.
Вказаний висновок колегії суддів повністю узгоджується з висновками, викладеними в Постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 760/20904/16-ц, провадження № 61-11762ск19.
Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховано характер отриманого професійного захворювання, стаж роботи позивачки в умовах впливу шкідливих факторів тільки на підприємстві відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відсоток втрати нею професійної працездатності в розмірі 45 %, стан здоров'я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, та взагалі можливість такого відновлення, враховуючи встановлення ступеню втрати професійної працездатності безстроково.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про необґрунтованість розміру моральної шкоди.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача, зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам законності та обґрунтованості й підстави для його зміни у відповідності до доводів апеляційних скарг відсутні, тому апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 23 вересня 2021 року.
Головуючий:
Судді: