Справа № 166/997/21 Провадження № 11-сс/802/451/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2
20 вересня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
володільця майна - ОСОБА_7 ,
представників володільця майна - адвоката ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 07 вересня 2021 року про накладення арешту на майно,
Слідчий слідчого відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на деревину та 38 пачок палетних дошок, які скріплені полімерними стрічками, вилучені під час огляду місця події з 27.08.2021 до 31.08.2021 на пилорамі, що розташована на території сільськогосподарського приватного підприємства «Надія», у с. Велимче, вул. Центральна, 103, Ратнівського району, із забороною розпорядження та відчуження.
Ухвалою слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 07 вересня 2021 року вказане клопотання задоволене.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучені під час огляду місця події в період часу з 27.08.2021 по 31.08.2021 лісодеревина та палетні дошки є доказами кримінального правопорушення та в подальшому будуть використані як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є необхідність у забезпеченні їх зберігання шляхом накладення арешту на дане майно, що відповідає критеріям, зазначеним у ч.1 ст.98, п.1 ч.2 та ч.3 ст.170 КПК України, для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник володільця майна ОСОБА_8 оскаржує її з мотивів незаконності та невмотивованості. Просить скасувати судове рішення і постановити нове, яким відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, володільця майна та його представників, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили скасувати рішення слідчого судді і відмовити у накладенні арешту на майно, прокурора, який апеляцію заперечив і просив рішення слідчого судді залишити без змін, пояснення слідчого, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з приписами п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Апеляційний суд доходить висновку, що слідчим суддею при винесенні оскаржуваного рішення вказані вимоги закону дотримані не були.
Матеріалами провадження стверджується, що 27.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості № 12021030570000206 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Положення ч.1 ст.167 КПК України регламентують, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На думку апеляційного суду, накладаючи арешт на лісодеревину з позбавленням права на відчуження і розпорядження нею, слідчим суддею враховано, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, а саме: є достатні підстави вважати, що лісодеревина використана як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегла на собі його сліди.
На переконання апеляційного суду, стороною обвинувачення доведено, що дане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98, ч.3, ч.5 ст.170 КПК України.
Вилучена лісодеревина може бути предметом вчинення кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розгляду кримінального провадження, дослідження їх органами досудового слідства та подальшого проведення судових експертних досліджень.
Під час апеляційного розгляду провадження стороною обвинувачення доведена необхідність накладення арешту на вищезазначене майно та наведено ризики, передбачені ч.1 ст.170 КПК України.
Що стосується тверджень апелянта про недоцільність накладення арешту на 38 пачок палетних дощок, які скріплені полімерними стрічками, на думку суду апеляційної інстанції, вони заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а відповідно до п.6 - і наслідки арешту майна для третіх осіб.
Частиною 4 статті 173 КПК України також передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Суд апеляційної інстанції вважає, що слідчим суддею в ухвалі не наведено жодної з'ясованої під час розгляду клопотання обставини, на підставі чого суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав, передбачених ч.1 ст.167 КПК України, для накладення арешту на вказані пачки палетних дощок.
Апеляційний суд звертає увагу і на те, що стороною обвинувачення в апеляційному суді не наведено жодного ризику, передбаченого ч.1 ст.170 КПК України, який слугував би підставою для накладення арешту на вказане майно.
Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, відсутні достатні підстави вважати, що вилучені під час огляду місця події 38 пачок палетних дощок, які скріплені полімерними стрічками, відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а тому рішення слідчого судді у цій частині підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали судом апеляційної інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області від 07 вересня 2021 року про накладення арешту на майно в частині накладення арешту на 38 пачок палетних дощок, які скріплені полімерними стрічками - скасувати.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на 38 пачок палетних дощок, які скріплені полімерними стрічками, - відмовити.
В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді